Олександра Мінчановська
ORCID iD 0000-0001-5833-4300
доктор наук, доцент, Факультет етнології і освітніх наук, Сілезький університет в Катовіцах, вул. Бєльська, 62, 43-400 Цешин, Республіка Польща, aleksandraminczanowsk@ interia.pl


DOI:10.28925/2226-3012.2018.7.7276
https://doi.org/10.28925/2226-3012.2018.7.7276

РОЛЬ ДОМАШНЬОЇ ОСВІТИ В ПОЛЬСЬКІЙ СИСТЕМІ ОСВІТИ
Мета статті – розглянути можливості запровадження альтернативної форми навчання в Польщі, так званої домашньої освіти. Дане впровадження створює умови для природного та самостійного навчання, беручи до уваги індивідуальні можливості, потреби та особливості розвитку дітей. У статті представлено історичні та правові аспекти домашньої освіти в Польщі та опис того, як школи повинні підтримувати впровадження такої інціативи. Зокрема, проаналізовано нормативно-правову базу у сфері домашньої освіти. Розглянуто основні положення Конституції Польщі, Закону «Про систему освіти», Закону «Про освіту». Зазначено, що кількість шкіл, які пропонують допомогу батькам, що обрали для своїх дітей домашню освіту постійно зростає. Спектр освітніх послуг для батьків також стає дедалі ширшим. Найчастіше це пов’язано із виконанням вимог, задекларованих навчальною програмою. Батькам надається можливість доступу до тестів, навчальних вправ і т.д.; проводяться консультації, прямі або по електронній пошті, з учителями-предметниками та фахівцями, які співпрацюють з даним закладом освіти (психолог, реабілітолог, логопед тощо); створюються умови для здачі кваліфікаційних іспитів. У більшості школах, враховуючи індивідуальні потреби дитини, існує можливість здачі іспиту декількома частинами, крім того, учні мають можливість обирати дату їх проходження. Проте, у деяких школах, за рахунок дуже великої кількості учнів призначається тиждень для проведення іспитів, учні складають іспити з обраних їм предметів у встановлені терміни. У статті акцентується увага, що це також чудовий час для дітей познайомитись із своїми однолітками з різних регіонів, а іноді з усієї Польщі. Крім того, школи пропонують своїм учням можливість брати участь у тематичних конкурсах, поїздках, шкільних вечірках, а також додаткових заняттях протягом року. Але це винятки. Більшість шкіл, які пропонують можливість продовжувати навчання вдома, зменшують допомогу до необхідного мінімуму, що пояснюється недостатнім фінансуванням, а також очевидною відсутністю прямих зобов’язань. У статті зроблено висновок, що домашня освіта – це непросте завдання для батьків та їхніх дітей, оскільки вимагає від батьків професійних та особистих жертв. 
Ключові слова: домашня освіта; домашнє навчання; освіта; система освіти.

Література

Budajczak, M. (2004). Edukacja domowa. Gdańsk, Rzeczpospolita Polska (pol).

Budajczak, M. (2011). Edukacja domowa jako zadanie wychowawcze. [w]: Szkoła domowa. Między wolnością a obowiązkiem. J. Piskorski (red.). Warszawa, Rzeczpospolita Polska (pol). 

Budajczak, M. (2017). Polska edukacja domowa jako mise en abyme między kondycją ludzką a społecznymi konstrukcjami oświatowymi. [w]: Studia Paedagogica Ignatiana. Edukacja domowa. Stan i perspektywy, 3 (pol). 

Ustawa o systemie oświaty. Jakubiak, K. (2017). Polskie tradycje edukacji domowej. [w]: Studia Paedagogica Ignatiana. Edukacja domowa. Stan i perspektywy, 3 (pol). 

Konstytucja Rzeczypospolitej Polskiej. Lewandowski, St. (2009). Potrzeba odbudowy edukacji domowej w rodzinach polskich w XXI wieku. [w]: Edukacja domowa w Polsce. Teoria i praktyka. M. P. Zakrzewscy (red.). Warszawa, Rzeczpospolita Polska (pol).

Stebnicki, W. (2014). Edukacja domowa. Warszawa, Rzeczpospolita Polska (pol).

Suchecka, J. (2018). Szkoła w domu ma coraz więcej uczniów. [w]: Gazeta Wyborcza. 10 stycznia 2018. URL: http:// wyborcza.pl/7,75398,22877687,szkola-w-domu-ma-coraz-wiecej-uczniow.html (dostęp: 29.07.2018).



Повний текст: PDF (пол.)