Кінга Конєчни
ORCID iD 0000-0001-6203-8651
магістр, асистент, Факультет етнології і освітніх наук, Сілезький університет в Катовіцах, вул. Бєльська, 62, 43-400 Цешин, Республіка Польща, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

DOI:10.28925/2226-3012.2018.7.125130
https://doi.org/10.28925/2226-3012.2018.7.125130

ПЕДАГОГІЧНА ДІАГНОСТИКА В ДІЯЛЬНОСТІ НЕУРЯДОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
У статті проаналізовано діагностику як складний процес, що вимагає спеціальної підготовки, знань, навичок застосування та досвіду. Охарактеризовано специфіку педагогічної діагностики у діяльності неурядових організацій. Представлено результати дослідження, метою якого було дослідити особливості розвитку дитини, яка перебуває під загрозою соціальної ізоляції. Акцентовано увагу, що «діти-вулиці» – це особлива категорія, оскільки на вулицях здебільшого опиняються діти із сімей, які знаходяться у складних життєвих обставинах, такі діти постійно перебувають під загрозою соціального відторгнення, для них вулиця стає своєрідною прийомною родиною. У даному випадку вулиця виконує основні функції соціалізації. Діти, які знаходяться у стані ризику соціальної ізоляції часто характеризуються нерівністю можливостей у звичайному шкільному середовищі, мають невеликий словниковий запас, використовують так звану вуличну мову та, як зазначають дослідники, мають недостаній культурний капітал. У дослідженні брали участь соціальні працівники, які працюють у мобільних школах. Інформація, яка була отримана в ході інтерв’ю свідчить, що найефективнішою формою роботи з дітьми, які більшість свого часу проводять на вулиці є гра, особливо – командна. Оскільки саме у вуличні грі дитина пізнає певні правила поведінки, випробовує нові соціальні ролі, відбувається самоорганізований процес навчання, стимулюється пізнавальна, мотиваційна та емоційна активність. Автор зазначає, що вчасна діагностика сприятиме розвитку дитини відповідно до особливостей її вікового періоду. Дитину у середньому шкільному віці важливо підтримати та надати змогу в адекватній формі проявити власну незалежність, оскільки для даного віку характерним є прояв ініціативи та можливість контролювати власні емоції, у дітей формується здатність встановлювати близькі стосунки з однолітками. Зроблено висновок, що діагностика має бути спрямована на вивчення здібностей дитини з метою допомоги їй у самоорганізації, що стосується, в першу чергу, освітнього процесу. 
Ключові слова: педагогічна діагностика; школа; громадська організація; мобільна школа.


Література

Bronfenbrenner, U. (1979). The Ecology of Human Development. Expermiments by nature and design. Cambridge, UK (eng). 

Erikson, E. H. (1997). Dzieciństwo i społeczeństwo. Poznań, Polska (pol). 

Górniewicz, E. (2000). Trudności w czytaniu i pisaniu u dzieci. Olsztyn, Polska (pol).

Jarosz, E., & Wysocka, E. (2006). Diagnoza psychopedagogiczna. Podstawowe problemy i rozwiązania. Warszawa, Polska (pol).

Jacyno, M. (1997). Iluzje codzienności: o teorii socjologicznej Pierre’a Bourdieu. Warszawa, Polska (pol). 

Korczak, J. (1957). Wybór pism pedagogicznych. Warszawa, Polska (pol). 

Lisowska, E. (2003). Wprowadzenie do diagnozowania pedagogicznego. Kielce, Polska (pol). 

Mazur, J. (2004). Szkoła i jej otoczenie jako siedlisko i obszar działań profilaktycznych. [w:] Edukacja dla bezpieczeństwa – w rodzinie, pracy i szkole. A. Zduniak, & M. Kryłowicz (red.). Warszawa-Poznań, Polska (pol). 

Olczak, A. (2017). Współczesny nauczyciel – wybrane problemy i wyzwania zawodowego funkcjonowania. Rocznik Lubuski. T. 43, cz. I. Polska (pol). 

Michel, M. (2014). «Kariera młodych dewiantów», czyli fenomen wykluczania dzieci przedszkolnych, zagrożonych niedostosowaniem społecznym, na wczesnych etapach edukacji. Resocjalizacja Polska, 7 (pol). 

Rękosiewicz, M., & Jankowski, P. (2014). Rozwój dziecka. Środkowy wiek szkolny. [w:] Niezbędnik Dobrego Nauczyciela. A. Brzezińska (red.). Warszawa, Polska (pol). 

Robinson, K., & Aronica, L. (2015). Kreatywne szkoły. Oddolna rewolucja, która zmienia edukację. Kraków, Polska (pol). 

Skałbania, B. (2011). Diagnostyka pedagogiczna. Kraków, Polska: Oficyna Wydawnicza «Impuls» (pol).

Szatkowski, B. (2013). Instrumenty wsparcia rodziny – ujęcie porównawcze rozwiązań przyjętych w Polsce i USA. Państwo i Społeczeństwo, 3 (pol).

Szlendak, T. (2003). Zaniedbana piaskownica. Style wychowania małych dzieci a problem nierówności szans edukacyjnych. Warszawa, Polska (pol). 

Stróżyński, K. Wykorzystanie diagnozy edukacyjnej. Retrieved from http://www.ptde.org/pluginfile.php/12/ mod_page/content/5/Archiwum/XII/Wykorzystanie_diagnozy_edukacyjnej.pdf (pol). 

Fakty o NGO. Sektor pozarzadowy w 2018. Retrieved from http://fakty.ngo.pl/wiadomosc/2174099.html (pol). 

Fakty o NGO. Retrieved from http://fakty.ngo.pl/dziedziny-dzialan-ngo (pol). 



Повний текст: PDF (пол.)