2018 - №7
DOI: 10.28925/2226-3012.2018.7
https://doi.org/10.28925/2226-3012.2018.7

ЗМІСТ

Філософія та історія освіти

Максим Гальченко
Ідея свободи в освіті: мислення, навчання, ціннісний вибір

Володимир КравецьОксана КікінеждіІрина Шульга
До проблеми гуманізації освітньо-виховного простору сучасної української школи

Ірина Кобзєва
Гармонійні аспекти калокагатії: історико-філософський аналіз

Людмила Ракітянська
Ідея співвідношення людського розуму і почуттів в контексті українського кордоцентризму: історична ретроспектива

Вікторія Сидоренко
Акмепрофесіогенез педагога нової української школи в суспільстві знань

Валентина Сліпчук
Професійна підготовка фахівців фармацевтичної галузі в Україні у ХХ – на поч. ХХІ століття: системний аналіз тенденцій

 

Компаративістика у сфері освіти

Світлана Сисоєва
Розвиток порівняльної професійної педагогіки в Україні: освітологічний контекст

Олеся Самохвал
Розвиток туристичної освіти в німецькомовних країнах Західної Європи

Тетяна ХарченкоМарина Зверева
Західноєвропейські вчені про умови ефективної трансформації професійного габітусу вчителя на семінарах аналізу практик

Олександра Мінчановська
Роль домашньої освіти в польській системі освіти

Світлана Когут
Педагогіка праці: польський ринок праці під впливом процесів європейської інтеграції

Анна Троцко, Анна Боярська-Хоменко
Тенденції та перспективи розвитку освіти дорослих в Німеччині

 


Інклюзивна освіта

Марія Хмєлевська
Учитель для дитини з синдромом Аспергера

Ілона Клімас, Кароліна Пельц, Сильвія Копитко
Соціальна підтримка учнів у складних ситуаціях в школі

Анатолій Педорич
До питання готовності педагогів до інклюзивної освіти

Соціологія освіти

Ян Харасимович
Співрозмірна самооборона як основа оборонної освіти та оптимальна модель протидії агресії

Марцін Злоцяк
Упередження і стереотипи у міжособистісних стосунках членів неформальних груп
 

Кінга Конєчни
Педагогічна діагностика в діяльності неурядових організацій


Освітня політика та освітнє право

Ярослав Цехмістер, Олександра Лисенко
Кодифікація медичного законодавства в Україні в контексті підвищення правової культури лікарів

Людмила Онищук
Теоретико-методологічні засади прогнозування розвитку загальної середньої освіти


Забезпечення якості вищої освіти: українсько-польський досвід

Ніна Батечко, Микола Лут
Система менеджменту якості вищої освіти: методологічний аспект

Юлія Грищук
Система внутрішнього забезпечення якості вищої освіти: досвід Республіки Польща

 

Освітологічний контекст компетентнісної освіти

Ярослава Кульбашна,Валерія Захарова
Структура іншомовної компетентності майбутніх фахівців із стоматології

 


Максим Гальченко 
ORCID iD 0000-0002-8151-530X 
кандидат філософських наук, директор, Інститут обдарованої дитини НАПН України, вул. Січових Стрільців, 52-д, 04053 Київ, Україна, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.  

DOI:10.28925/2226-3012.2018.7.814 
https://doi.org/10.28925/2226-3012.2018.7.814 

ІДЕЯ СВОБОДИ В ОСВІТІ: МИСЛЕННЯ, НАВЧАННЯ, ЦІННІСНИЙ ВИБІР
В статті досліджується проблема свободи й автономності особистості в умовах навчання і виховання. В контексті свободи вирішується проблема формування і розвитку людини, яка повинна стати автором свого життя. Свобода проявляється не лише в актах морального і ціннісного вибору, а у всіх процесах діяльності, включаючи діяльність мислення. Свобода мислення передбачає відповідальність індивідів за те, що вони думають, оскільки думка з часом набуває предметності. Цей процес вимагає контролю, який здійснюється за рахунок критичної рефлексії мислення. Вона, в свою чергу, породжує інтелектуальну свободу, яка постає важливою частиною впливу на уявлення і переконання індивіда. Особиста автономність розуміється як здатність робити усвідомлений вибір. Автор аналізує проблему нормативності, важливої для рефлексивної діяльності і формування ідентичності. Свобода знаходить свій найбільш повний вираз там і тоді, коли людина думає і діє в гармонії з раціональною необхідністю, яка орієнтує насамперед на позитивні цінності. Для цього потрібне звільнення творчої думки, діяльність якої не позбавляє від обумовленості нормами і правилами. Розумною людиною є та, котра знає, як мислити і діяти в різних ситуаціях соціального життя і здійснення вибору. Людина вільна лише в тій мірі, в якій адекватно реагує на раціональні вимоги: чим більше розуміє те, що повинна думати і робити, тим більша її свобода. Навчання автономності передбачає раціональну організацію освітньої системи. На неї покладається зобов’язання надання індивідам ресурсів для здійснення вільного вибору з позицій усвідомленої необхідності і визначення перспектив подальшого життя, принципів та ідей соціального розвитку.
Ключові слова: мислення; норма; освіта; особистість; розум; свобода; соціальний конструкціонізм.

Література 

Бекхёрст Д. Формирование разума. Москва : «Канон+» РООИ «Реабилитация», 2014. 169 c. 

Кант И. Критика чистого разума. Москва : Эксмо, 2006. 736 с. Михайлов Р. Т. Самоопределение культуры. Москва : Индрик, 2003. 273 с. 

Korsgaard C. Realism and constructivism in twentieth century moral philosophy. The Constitution of Agency. Oxford : Oxford University Press, 2008. P. 308–326. doi:10.1093/acprof:oso/9780199552733.001.0001 

Macintyre A. After Virtue. London : Duckworth, 1981. 285 p.

Mc Dowell J. Responses. On mind and world. London : Routledge, 2002. P. 269–305. 

Moran R. Authority and Estrangement: An Essay on Self-Knowledge. Princeton, NJ; Princeton University Press, 2001. 256 p.

Owens D. Reason Without Freedom: The Problem of Epistemic Normativity. London : Routledge, 2000. 208 p. 

Rodl S. Self-Consciousness. Cambridge, MA, Harvard University Press, 2007. 222 p. 

Standish P. The Ends of Education. A Companion to the Philosophy of Education. Oxford, UK : Wiley-Blackwell, 2003. P. 221–231. doi:10.1002/9780470996454 

White J. Education and the Good Life. London : Kogan Page, 1990. 190 p.

Повний текст: PDF (укр.)



Володимир Кравець 
ORCID iD 0000-0001-7537-6545
доктор педагогічних наук, професор, дійсний член НАН України, професор кафедри педагогіки та менеджменту освіти, радник ректора, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка вул. М. Кривоноса, 2, 46027 Тернопіль, Україна, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Оксана Кікінежді 
ORCID iD 0000-0002-9240-279X 
доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри психології, директор Науково-дослідного центру з проблем ґендерної освіти і виховання учнівської та студентської молоді НАПН України – ТНПУ ім. В. Гнатюка, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка вул. М. Кривоноса, 2, 46027 Тернопіль, Україна, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.  

Ірина Шульга 
ORCID iD 0000-0002-0651-047X 
кандидат педагогічних наук, методист інклюзивно-ресурсного-центру, асистент кафедри педагогіки та менеджменту освіти, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка вул. М. Кривоноса, 2, 46027 Тернопіль, Україна, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

DOI:10.28925/2226-3012.2018.7.1521
https://doi.org/10.28925/2226-3012.2018.7.1521 

ДО ПРОБЛЕМИ ГУМАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬО-ВИХОВНОГО ПРОСТОРУ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ
У статті зазначено актуальність проблеми гуманізації освітньо-виховного простору сучасної української школи через формування у навчальному закладі ґендерно-справедливого середовища. Проаналізовано напрацювання зарубіжних вчених, що стосуються проблеми дослідження. Виявлено особливості формування ґендерно-справедливого середовища у навчальному закладі на засадах особистісно орієнтованого, компетентнісного та ґендерного підходів. Розкрито зміст ґендерного підходу та особливості його впровадження у навчальний заклад. Сформульовано власне розуміння сутності поняття «ґендерно-справедливе середовище» як недискримінаційного, здоров’язбережувального та творчо-розвивального, що у своїй структурі містить три компоненти (просторово-предметний, психодидактичний, соціальний). Увага акцентується на обґрунтуванні психолого-педагогічних механізмів формування ґендерно-справедливого середовища для дітей та молоді. 
Ключові слова: гуманізація освітнього простору; ґендерно-справедливе середовище; ґендерний підхід; заклад освіти.

Література 

Андрущенко В. П. Культура. Ідеологія. Особистість. Київ : Знання України, 2002. 578 с. 

Бех І. Д. Виховання особистості : підручник. Київ : Либідь, 2008. 848 с. Гендерний педагогічний альманах / за ред. О. Марущенка, О. Андрусик, Т. Дрожжиної. Харків : Планета – Принт, 2017. 68 с. 

Кікінежді О. М. Ґендерна ідентичність в онтогенезі особистості : монографія. Тернопіль : «Навчальна книга – Богдан», 2011. 400 с. 

Кікінежді О. М. Еґалітарна особистість у сучасному соціопросторі. Психологія особистості : науковий журнал. Івано-Франківськ. 2015. №1 (6). С. 52–62. doi: 10.15330/ps.6.1.52-62

Кравець В. П. Історія ґендерної педагогіки : навчальний посібник. Тернопіль : Джура, 2005. 440 с. 

Кремень В. Г., Ільїн В. В. Синергетика в освіті: контекст людиноцентризму : монографія. Київ : Педагогічна думка, 2012. 448 с. 

Костюк О. О. Гендерне виховання учнів у середніх навчальних закладах Канади (60-ті роки XX – початок XXI століття) : автореф. дис. ... наук. ступ. канд. пед. наук : 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки. Тернопіль, 2016. 18 с.

Результати роботи Круглого столу «Інституціоналізація ґендерної освіти: перспективи та ризики» (м. Київ, 5 грудня 2016 р.). URL: http://mon.gov.ua/usi-novivni/novini/2016/12/05/%E2%80%9Cupidruchnikax-ne-mae-buti-shtampiv,-shho-z-rannogo-viku-nav%E2%80%99yazuyut-shkolyaram-pevniroli/ (дата звернення: 20.06.2018). 

Сисоєва С. О. Інтерактивні технології навчання дорослих: навчально-методичний посібник. Київ : ВД «ЕКМО», 2011. 324 с. 

Шульга І. Створення здоров’язбережувального середовища у початковій школі: ґендерний дискурс. Ґендерні дослідження: прикладні аспекти : наук. монографія / В. П. Кравець, Т. В. Говорун, О. М. Кікінежді та ін.; за наук. ред. В. П. Кравця. Тернопіль : «Навчальна книга – Богдан», 2013. С. 241–254. 

Child friendly school : Manual Table of Contents Introduction References. UNICEF’s Division of Communication (Ed.). URL: https://www.unicef.org/publications/files/Child_Friendly_Schools_Manual_EN_040809.pdf (дата звернення: 09.06.2018). 

Equitable and Non-discriminatory Quality Education. URL: https://ei-ie.org/media_gallery/Policybrief_07_ equitable_eng.pdf (accessed date: 11.06.2018).


Повний текст: PDF (укр.)



Ірина Кобзєва
ORCID iD 0000-0001-8543-6599

кандидат педагогічних наук, докторант кафедри філософії Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, вул. Валентинівська, 2, 61168 Харків, Україна, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

DOI:10.28925/2226-3012.2018.7.2228

https://doi.org/10.28925/2226-3012.2018.7.2228 

ГАРМОНІЙНІ АСПЕКТИ КАЛОКАГАТІЇ: ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ
У статті робиться спроба філософського аналізу гармонії та гармонійного розвитку людини, їхньої інтерпретації з Античності до наших днів. Життя людини проходить у вічних пошуках внутрішньої та зовнішньої гармонії. Автором статті аналізуються висловлювання найвидатніших філософів (Демокріта, Геракліта, Піфагора, Платона, Петра Даміані, Томи Аквинського, Діонісія, І. Канта, Л. Фойєрбаха, О.Ф. Лосєва та інш.), щодо гармонії та гармонійного розвитку людини. Обговорюється думка про те, що ідеал розвиненої гармонійної людини є змістовною основою античного ідеалу калокагатії протягом усієї історії розвитку і трансформації. 
Ключові слова: гармонія; гармонійний розвиток; калокагатія.

Література 

Августин Блаженный. Об истинной религии. Теологический трактат. Минск : Харвест, 1999. 1600 с. 

Балашов В. А. Вопросы эстетического образования и эстетики: автореф. дис. ... док. пед. наук : спец. 13.00.08 «Теория и методика профессионального образования». Казань, 1990. 42 с. 

Бердяев Н. А. Смысл истории. Москва : Мысль, 1990. 173 с. 

Кант И. О педагогике. 1803 / Кант И. Трактаты и письма. Москва : Наука, 1980. 712 с.

Кессиди Ф. Х. Сократ. Санкт-Петербург : Алетейя, 2001. 352 с. 

Лаварсланова М. Г. Социальная направленность правового воспитания учащейся молодежи в цивилизованном государстве. URL: http://www.rusnauka.com/1_NIO_2011/Pravo/76571.doc.htm#_ftn3 (дата обращения: 03.07.2018). 

Лосев А. Ф. История античной эстетики. Москва : «Высшая школа», 1963. 583 с. 

Лосев А. Ф., Тахо-Годи А. А., Платон. Аристотель. Москва : Молодая гвардия, 1993. 383 с. 

Лосев А. Ф., Шестаков В. П. История эстетических категорий [Текст] : исследование. Москва : Искусство, 1965. 374 с. 

Матукина А. Н. Представления об идеальном типе человека на Боспоре позднеэллинистического времени. Вестник Нижегородского университета им. Н.И. Лобачевского. 2011. № 6 (1). С. 250–254. 

Нагевичене В. Я., Пивоваров Д. В. Дефиниция – целостный человек (христианская традиция). Четырнадцатый Славянский научный собор «Урал. Православие. Культура». Кирилло Мефодиевская традиция в культуре России: укрепление духовного единства: материалы всероссийской научнопрактической конференции. Челябинск, 24–25 мая 2016 г. / сост. И. Н. Морозова; Челяб. гос. ин-т культуры. Челябинск : ЧГИК, 2016. С. 48–67. 

Нахов И. М. Классическая калокагатия и кинический идеал : материалы ІІІ Всесоюзной конференции по вопросам классической филологии. Киев : Киевский ордена Ленина и ордена Октябрьской Революции государственный университет имени Т. Г. Шевченко, 1966. 83 с. 

Платон. Тимей. Сочинения : В 3 т., пер. с древнегреч. / Под общ. ред. А. Ф. Лосева и В. Ф. Асмуса. Москва : Мысль, 1971. Т. 3, ч. 1. С. 535. 

Плюснин-Кронин Б. А. Новый этап. Москва : Работник просвещения, 1925. 84 с.

Риккерт Г. Науки о природе и науки о культуре. Москва : Республика, 1998. 413 с.

Словарь философских терминов [Текст] : словарь / Научная редакция професора В. Г. Кузнецова. Москва : ИНФРА-М, 2010. XVI. С. 98. 

Стахов А. П. Гармония Мироздания и Золотое Сечение: древнейшая научная парадигма и ее роль в современной науке, математике и образовании. Москва : «Академия Тринитаризма», электронная публикация, 2006. 98 с.
 
Субетто А. И. Жизнь как единство творчества, здоровья и гармонии человека и общества / под науч. ред. В.Т. Пуляева. Личность. Общество. Образование. Качество жизни и образование: стратегии и инновационные практики : материалы XIX Международной научно-практической конференции. Т. II. Санкт-Петербург : ЛОИРО, 2016. С. 70.
 
Субетто А. И. Ноосферный прорыв России в будущее в XXI веке : Монография / Под науч. ред. д.филос.н. В. Г. Егоркина. Санкт-Петербург : Астерион, 2010. 544 с. 

Тукмаков Д. Философ тридцатого века. Завтра. 1998. Февраль. №7(220). С. 6. 

Фунтікова Н. В. Античні уявлення про калокагатію, як змістова основа сучасного розуміння сутності інтелігентності. Духовність особистості: методологія, теорія і практика. 2010. 6 (41). С. 208‒220. 

Таранов П. С. Анатомия мудрости: 120 философов: Жизнь. Судьба. Учение: В 2-х т. Симферополь : Реноме, 2005. Т.1. 704 с.

Повний текст: PDF (укр.)



Людмила Ракітянська
ORCID iD 0000-0003-3586-2754 
кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри методики музичного виховання, співу та хорового диригування, Криворізький державний педагогічний університет, пр. Гагаріна, 54, 50086 Кривий Ріг, Україна, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

DOI:10.28925/2226-3012.2018.7.2937
https://doi.org/10.28925/2226-3012.2018.7.2937

ІДЕЯ СПІВВІДНОШЕННЯ ЛЮДСЬКОГО РОЗУМУ І ПОЧУТТІВ В КОНТЕКСТІ УКРАЇНСЬКОГО КОРДОЦЕНТРИЗМУ: ІСТОРИЧНА РЕТРОСПЕКТИВА
У статті аналізується еволюція ідеї співвідношення людського розуму і почуттів в історії української філософської думки від дохристиянських часів до сучасності. В історичній послідовності викладені погляди великих українських мислителів різних історичних епох на проблему співвідношення розуму і почуттів в цілісній людській природі, їх ролі у пізнанні світу, що з часом сформувалось у самобутнє, унікальне, українсько-філософське світобачення – український кордоцентризм, «філософію серця», як ментальну детермінанту української філософської думки, на ґрунті якої створена сучасна філософія людиноцентризму – стратегічний напрям гуманізації суспільства, одне із центральних місць в якому займає дитиноцентризм – провідний принцип реформування національної системи освіти в Україні. 
Ключові слова: дитиноцентризм; історія; кордоцентризм; людиноцентризм; пізнання; почуття; розум; Україна; філософія; «філософія серця». 


Література

Андреева И. Н. Эмоциональный интеллект как феномен современной психологи. Новополоцк : ПГУ, 2011. 388 с. 

Библия. Книги Священного писания Ветхого и Нового завета канонические (В русском переводе с параллельными местами). Москва : Всесоюзный совет евангельских христиан-баптистов, 1988. Кн.1. 925 с.; Кн. 2. 292 с.

Гнатюк Я. С. Український кордоцентризм у конфлікті міфологій та інтерпретацій: монографія. ІваноФранківськ : Симфонія форте, 2010. 184 с.

Горський В. С., Кислюк К. В. Історія української філософії : підруч. для студ. вищ. навч. закл. Київ : Либідь, 2004. 488 с.

Губерський Л. В., Надольний І. Ф., Андрущенко В. П. Філософія: навч. посіб. Київ : Вікар, 2006. 455 с. 

Дубровіна К. О. «Філософія серця» в українській культурній традиції. Мультіверсум. Філософський альманах. 2006. № 52. С. 11–44. 

Киселиця С. В. Український кордоцентризм як гуманізм. Проблеми соціальної роботи: філософія, психологія, соціологія. 2015. № 2. С. 19–23. 

Ковалинський М. Життя Г. Сковороди. Повне зібрання творів : у 2 т. Київ, 1973. Т 2. С. 439–477.

Кордоцентризм. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1 %80%D0%B4%D0%BE%D1%86% D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BC (дата звернення: 24.08.2018). 

Кремень В. Г. Філософія людиноцентризму в стратегіях освітнього простору. Київ : Педагогічна думка, 2008. 424 с. 

Кремень В. Філософія людиноцентризму як теоретична складова національної ідеї. Дзеркало тижня. 2005. № 31. URL: https://dt.ua/SCIENCE /filosofiya_lyudinotsentrizmu_yak_teoretichna_skladova_ natsionalnoyi_ideyi (дата звернення: 24.08.2018).

Мірчук І. Світогляд українського народу. Спроба характеристики. Генеза.1994. №87. С. 87–96.

Мірчук І. Г. С. Сковорода. Замітки до історії української культури. Прага : Укр. істор. – філософ. тов., 1925. 27 с. 

Нова українська школа: порадник для вчителя / Під заг. ред. Бібік Н. М. Київ : ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2017. 206 с. 

Огієнко І. (митр. Іларіон). Історія української культури: коротка історія культурного життя українського народу. Київ : Абрис, 1991. 242 с.

Огнев’юк В. О. Шкільна освіта у контексті семи еволюційних поступів. Освітологічний дискурс. 2011. №.2. С.1–5. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/osdys_2011_2_3 (дата звернення: 11.08.2018). 

Причепій Є. М., Черній А. М., Чекаль Л. А. Філософія : підручник для студ. вищ. навч. закл. Київ : Академія, 2005. 592 с.

Сисоєва С. О. Основи педагогічної творчості: підручник. Київ: Міленіум, 2006. 344 с. 

Сковорода Г. Наркісс. Разглагол о том: узнай себе. Повне зібрання творів: у 2 т. Київ : Наукова думка, 1973. Т.1. С. 154–193.

Сковорода Г. Сочинения: в 2 т. Москва : Мысль, 1973. Т.1. 511 с.; Т. 2. 486 с. 

Скрипченко О. В., Долинська Л. В., Огороднійчук З. В. Загальна психологія : підручник. Київ : Каравела, 2011. 464 с. 

Сокирко А. Н. Кордоцентризм як ментальна детермінанта української філософської думки доби романтизму. Вісник Черкаського університету. Вип.190. Серія «Філософія». – Черкаси : Черкаський національний університет ім. Богдана Хмельницького, 2010. С. 69–74. 

Черній А. М. Релігієзнавство : підручник. Київ : Академвидав, 2008. 400 с.

Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. Київ : Вид-во «Орій» при УКСП «Кобза», 1992. 230 с. 

Юркевич П. Из науки о человеческом духе. Москва : Издательство«Правда», 1990. 338 с.

Юркевич П. Д. Сердце и его значение в духовной жизни человека, по учению слова Божия. Философские произведения : приложение к журналу «Вопросы» философии». Москва, 1990. С. 22–54. 

Шевченко Т. Щоденник, 12 липня 1857 року. Твори. Київ, 1984–1985. Т.5. С. 298–311.

Шевченко Т. Прогулка с удовольствиеми не без морали. Твори. Київ, 2003. Т.4. С. 208–325. 

Шевченко Т. Художник. Твори. Київ, 2003. Т. 4. С. 208–325.

Ярмусь С. Кордоцентризм – підстава української духовності й філософії. Науковий конгрес у 1000-ліття Хрещення Руси-України у співпраці з Українським Вільним Університетом: зб. праць ювілейного конгресу. Мюнхен : УВУ, 1988–1989. С. 402–417.

Повний текст: PDF (укр.)


Вікторія Сидоренко 
ORCID iD 0000-0002-6626-4581 

доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри філософії і освіти дорослих Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти ДВНЗ «Університет менеджменту освіти», вулиця Січових Стрільців, 52А, 04053, Київ, Україна, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

DOI:10.28925/2226-3012.2018.7.3843

https://doi.org/10.28925/2226-3012.2018.7.3843 

АКМЕПРОФЕСІОГЕНЕЗ ПЕДАГОГА НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ В СУСПІЛЬСТВІ ЗНАНЬ
Стаття продовжує цикл публікацій автора, присвячений розробленню теоретичних і методичних засад акмепрофесіогенезу педагога Нової української школи в системі безперервної освіти. Здійснено експлікацію базових понять «акмепрофесіогенез педагога», «суспільство знань», «безперервний професійний розвиток», «акмепрофесіонал», «формальна освіта», «неформальна освіта». Педагогічний акмепрофесіогенез визначено як безперервний пролонгований процес професійного розвитку педагога в умовах формальної, неформальної та інформальної освіти, усебічного становлення особистості і професіонала, що включає послідовні періоди його самореалізації та самовдосканалення, зміни й перетворення психологічної структури професійної діяльності, мотиваційної сфери, ціннісносвітоглядних орієнтирів, розвитку ключових компетентностей, засвоєння та реалізації інноваційних професійних ролей і функцій. Розглянуто альтернативні моделі, форми підвищення кваліфікації педагога Нової української школи.
Ключові слова: андрагогічний цикл; Нова українська школа; освіта дорослих; післядипломна педагогічна освіта; педагогічний акмепрофесіогенез.

Література

К обществам знания : всемирный доклад ЮНЕСКО. ЮНЕСКО, 2005. 239 с. 
Сидоренко В. Акмеологічні технології в освіті дорослих. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Вип. 26 (36). Сер. 16 «Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики»: зб. наук. пр. / ред. кол.: Н. В. Гузій (відп. ред.). Київ : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2016. С. 38–42. 

Сидоренко В. В. Нова українська школа: концептуальні орієнтири. Матеріали методологічного семінару з онлайн-трансляцією «Освітньо-філософські засади Нової української школи», 18 жовтня 2017 р., м. Київ. URL: http://lib.iitta.gov.ua/708457/ (дата звернення: 20.03.2018). 

Сидоренко В. В. Реформування системи підвищення кваліфікації керівників навчальних закладів в умовах реалізації Концепції «Нова українська школа». Керівник нової української школи : світогляднопрофесійні орієнтири : зб. наук. пр. / В. П. Андрущенко (голова), В. П. Бех (заст. голови), О. В. Алейнікова та ін. Київ : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2017. С. 148–153. 

Сидоренко В. В. Філософсько-освітні засади Нової української школи. Професійний розвиток педагога Нової української школи в умовах формальної і неформальної освіти : зб. спецкурсів: авторський колектив / заг. ред. проф. Т. М. Сорочан; наук. ред., упорядкування В. В. Сидоренко, Я. Л. Швень. Київ : Агроосвіта, 2018. С. 18–62.


Повний текст: PDF (укр.)


Валентина Сліпчук
ORCID iD 0000-0002-9552-029X
доктор педагогічних наук, доцент, доцент кафедри медичної та загальної хімії, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, бульвар Шевченка, 13, 01601 Київ, Україна, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

DOI:10.28925/2226-3012.2018.7.4448
https://doi.org/10.28925/2226-3012.2018.7.4448 

ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ГАЛУЗІ В УКРАЇНІ У ХХ – НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ: СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ ТЕНДЕНЦІЙ
У статті здійснено науковий аналіз стану дослідження проблеми професійної підготовки фахівців фармацевтичної галузі в педагогічній теорії та практиці вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти. Визначено критерії порівняння розвитку у різні періоди професійної підготовки фахівців фармацевтичної галузі в Україні, які лягли в основу аналізу кожного історичного періоду. Виокремлено показники, що розкривають зміст кожного критерію. Здійснено системний аналіз тенденцій трансформації професійної підготовки фахівців фармацевтичної галузі в Україні упродовж ХХ ст. і включно до 2017 р., серед яких виокремлено загальні, особливі, специфічні тенденції. Виокремлено загальні тенденції професійної підготовки фахівців фармацевтичної галузі в Україні на всіх історичних періодах. Досліджено сучасні тенденції (2010 – 2017 рр.) професійної підготовки фахівців фармацевтичної галузі в Україні. 
Ключові слова: професійна підготовка; професійна підготовка фахівців фармацевтичної галузі; тенденції; фармацевтична галузь.

Література


Сисоєва С. О., Огнев’юк В. О. Теорія і практика вищої освіти : навч. посібник. Київ–Маріуполь, 2016. 338 с.

Сліпчук В. Л. Професійна підготовка фахівців фармацевтичної галузі в Україні (ХХ – початок ХХІ століття): монографія / за ред. д-ра пед. наук, проф., чл.-кор. НАПН України Я. В. Цехмістера. Київ : Едельвейс, 2017. 520 с.

Сліпчук В. Л. Зміст професійної підготовки фахівців фармацевтичної галузі України в умовах євроінтеграції. Наукові записки Вінницького держ. пед. університету ім. М. Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. 2015. №43. С. 306–312.

Кайдалова Л. Г. Теоретичні та методичні засади неперервної професійної підготовки майбутніх фахівців фармацевтичного профілю: автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04. «Теорія і методика професійної освіти». Запоріжжя, 2011. 42 с.

Slipchuk V. The concept of research of pharmacists professional training in Ukraine. The advanced science journal. 2015. №1. Р. 41–44. doi: 10.15550/ASJ.2015.01.041.

Повний текст: PDF (укр.)


Світлана Сисоєва
ORCID iD 0000-0003-2499-732X
доктор педагогічних наук, професор, дійсний член (академік) НАПН України, академік-секретар Відділення загальної педагогіки та філософії освіти НАПН України, вул. Січових Стрільців, 52-А, 04053 Київ, Україна, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

DOI:10.28925/2226-3012.2018.7.4958

https://doi.org/10.28925/2226-3012.2018.7.4958 

РОЗВИТОК ПОРІВНЯЛЬНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПЕДАГОГІКИ В УКРАЇНІ: ОСВІТОЛОГІЧНИЙ КОНТЕКСТ
У статті здійснено кількісний та якісний аналіз порівняльних досліджень з професійної педагогіки в Україні за часів незалежності (з 1991 р.); розглянуто сутність поняття «порівняльна професійна педагогіка», основні положення її методології; проаналізовано завдання та специфіку порівняльних досліджень у галузі професійної педагогіки; показано, що специфіка порівняльної професійної педагогіки вимагає міждисциплінарного підходу до проведення досліджень, урахування зовнішніх чинників (історичних, соціальних, культурологічних, економічних, політичних тощо) впливу на систему, тенденції, зміст, технології, форми й методи професійної підготовки фахівців у зарубіжних країнах, що можливо здійснити на засадах освітології.
Ключові слова: порівняльна професійна педагогіка; порівняльне дослідження; міждисциплінарний підхід; монографічне дослідження; критерії порівняння; освітологія.

Література

Абашкіна Н. В. Розвиток професійної освіти в Німеччині (кінець XIX – XX ст.) : автореф. дис. … д-ра пед. наук : спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти». Київ, 1999. 46 с. 

Бідюк Н. М. Теорія і практика професійного навчання безробітних у США : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.04. Київ, 2009. 551 с. 

Василюк А. В. Тенденції реформування шкільної освіти Польщі (XX – початок XXI ст.) : автореф. дис. ... д-ра пед. наук : спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки». Тернопіль, 2011. 40 с. 

Десятов Т. М. Тенденції розвитку неперервної освіти в країнах Східної Європи (друга половина ХХ століття) : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.01. Київ, 2006. 505 с.

Ельбрехт О. М. Підготовка менеджерів у вищих навчальних закладах Великої Британії, Канади, США : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.04. Київ, 2010. 510 с. Журавська Н. С. Підготовка викладачів аграрних дисциплін у вищих навчальних закладах країн початкового етапу західноєвропейської інтеграції і Великобританії : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.04. Київ, 2010. 557 с. 

Заскалєта С. Г. Тенденції професійної підготовки фахівців аграрної галузі в країнах Європейського Союзу : автореф. дис. … д-ра пед. наук : спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти». Вінниця, 2015. 40 с.

Каплун А. В. Розвиток систем підготовки кваліфікованих робітників у Болгарії і Польщі (кінець ХІХ – ХХ ст.) : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.04. Київ, 2011, 467 с. 

Кєдровіч Г. Теорія і практика застосування комп’ютерних технологій у загальноосвітніх і професійних закладах Польщі : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.04. Київ, 2001. 

Компаративістика у сфері освіти: навч. прогр. для спеціальностей 8.18010021«Педагогіка вищої школи», 8.18010020 «Управління навчальним закладом» (освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр» / Київ. ун-т ім. Б. Грінченка; розробн. Сисоєва С. О. Київ : ТОВ «Видавниче підприємство «ЕДЕЛЬВЕЙС», 2014. 106 с. 

Кошманова Т. С. Розвиток педагогічної освіти у США (1960 – 2000 рр.) : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.04. Київ, 2002. 589 с. 

Кристопчук Т. Є. Тенденції розвитку педагогічної освіти в країнах Європейського Союзу : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.04. Київ, 2014. 300 с. 

Кучай О. В. Теоретичні і методичні засади підготовки майбутніх учителів початкових класів у вищих навчальних закладах Польщі засобами мультимедійних технологій : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.04. Черкаси, 2016. 516 с. 

Лещенко М. П. Технології підготовки вчителів до естетичного виховання за рубежем (на матеріалах Великобританії, Канади, США) : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.04. Київ, 1996, 382 с. 

Локшина О. І. Тенденції розвитку змісту шкільної освіти в країнах Європейського Союзу: автореф. дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки». Київ, 2011. 40 с.

Морітз Я. Система професійної підготовки вчителя і шляхи її оптимізації в умовах розвитку сучасної освіти в Польщі : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.04. Київ, 2004.

Мосьпан Н. В. Вища освіта і ринок праці в Європейському Союзі: тенденції взаємодії. Київ : ТОВ «Видавниче підприємство «ЕДЕЛЬВЕЙС», 2018.

Мукан Н. В. Професійний розвиток учителів загальноосвітніх шкіл у системах неперервної педагогічної освіти Великої Британії, Канади, США : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.04. Київ, 2011. 488 с.

Мушкета Р. Підготовка вчителів фізичного виховання у Польщі до оцінювання навчальних досягнень учнів : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.04. Тернопіль, 2007. 553 с. 

Огієнко О. І. Тенденції розвитку освіти дорослих у скандинавських країнах (друга половина ХХ століття) : автореф. дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки». Київ, 2009. 44 с.

Огнев’юк В. О., Сисоєва С. О. Освітологія – науковий напрям інтегрованого дослідження сфери освіти. Рідна шк.: щомісяч. наук.-пед. журн. 2012. № 4/5. С. 44–51. 

Пальчук М. І. Тенденції розвитку систем професійної підготовки виробничого персоналу сфери послуг у країнах Європейського Союзу : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.04. Київ, 2016. 

Пономаренко Н. Г. Підготовка експертів з освіти в німецькомовних країнах Європейського Союзу : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04. Київ, 2017. 327 с. 

Пуховська Л. П. Професійна підготовка вчителів у країнах Західної Європи в другій половині ХХ століття : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.04. Київ, 1998. 571 с.

Робоча програма навчальної дисципліни «Методологія порівняльних досліджень у сфері освіти» для здобувачів вищої освіти (ступінь «Доктор філософії») / Київ. ун-т ім. Б. Грінченка; розробн. Сисоєва С. О., Грищук Ю. В. Київ : ТОВ «Видавниче підприємство «ЕДЕЛЬВЕЙС», 2018. 20 с.

Сбруєва А. А. Тенденції реформування середньої освіти розвинених англомовних країн в контексті глобалізації (90-ті рр. ХХ – початок ХХІ ст.) : автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки». Київ, 2005. 38 с. 

Сисоєва С. О. Порівняльна педагогіка в контексті розвитку освітології: Порівняльна педагогіка: методологічні орієнтири українських компаративістів: хрестоматія/авторський колектив. Київ : Педагогічна думка, 2015. 176 с. С. 132–141. 

Тригуб І. І. Професійна підготовка експертів у галузі освіти у країнах Східної Європи : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04. Київ, 2017. 341 с. 

Чулкова Л. О. Теорія і практика підготовки вчителя до педагогічного спілкування у вищих навчальних закладах Німеччини : автореф. дис. … д-ра пед. наук : 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти». Київ, 2010. 37 с. 

Шандрук С. І. Система професійної підготовки вчителів середньої школи у Сполучених Штатах Америки : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.04. Запоріжжя, 2013. 400 с. 

Шемпрух І. Тенденції розвитку педагогічної освіти вчителів у Польщі (1918-1999 рр.) : дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04. Івано-Франківськ, 2001. 503 с.

Повний текст: PDF (укр.)


Олеся Самохвал
ORCID iD 0000-0001-7958-945X
кандидат педагогічних наук, докторант кафедри інноваційних та інформаційних технологій в освіті, Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, вул. Острозького, 32, 21100 Вінниця, Україна, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.


DOI:10.28925/2226-3012.2018.7.5964
https://doi.org/10.28925/2226-3012.2018.7.5964 

РОЗВИТОК ТУРИСТИЧНОЇ ОСВІТИ В НІМЕЦЬКОМОВНИХ КРАЇНАХ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ: СКЛАДОВІ ПРОЦЕСУ ТА ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА
У статті розглянуто процес розвитку туристичної освіти в німецькомовних країнах Західної Європи, зокрема Німеччині, Австрії та Швейцарії. Визначено та охарактеризовано основні складові процесу становлення туристичної освіти в німецькомовних країнах, зокрема: економічну, інституційну, дисциплінарну та нормативну. З'ясовано, що складові процесу розвитку туристичної освіти тісно взаємопов'язані та взаємозалежні, що унеможливлює їх аналіз як окремого явища. Розвиток однієї складовою провокує зміни у іншій, створюючи ланцюгову реакцію, яка вибудовує цілісну картину процесу становлення туристичної освіти в німецькомовних країнах Західної Європи. 
Ключові слова: заклади туристичної освіти; майбутні фахівці; німецькомовні країни; розвиток освіти; складова процесу розвитку; туризм; туристична галузь; туристична освіта.

Література

Airey, D., Tribe, J., Benckendorff, P., & Xiao, H. (2015). The Managerial Gaze : the long tail of tourism education and research. Journal of Travel Research, 54(2), 139–151. doi: 10.1177/0047287514522877 (eng). 

Buchanan, J. (1999). Public finance and public choice: two contrasting visions of the state. Mass. Cambridge, UK: MIT Press (eng).

Evans, G., & Peacock, M. (1999). A comparative study of ICT, Tourism and Hospitality SMES’ in Europe. In Buhalis, D., & Schertler, W. (Eds.). Information and Communication Technologies in Tourism. Conference Proceedings of the Enter conference, Wien, Austria: Springer (eng). 

Pine, J., & Gilmore, J. (1999). The experience economy. Bosten, USA: Harvard Business School Press (eng). 

Poon, A. (1993). Tourism, Strategy and Competitive Strategies. Wallingford, UK: C.A.B International (eng). 

Schumpeter, J. (1934). The Theory of Economic Development. Boston, USA: Harvard University Press (eng). 

Statistisches Bundesamt Deutschland. Retrieved from https://www.destatis.de (eng). 

Tschurtschenthaler, P. (1998). Humankapitalentwicklung als tourismuspolitisches Instrument zur Bewältigung der Tourismuskrise. (Human Resource Development as instrument to accomplish the crisis in tourism). In Weiermair K., Fuchs M. (Eds.). Rettourism III : Strategiekonferenz : Zukunftsstrategien für eine optimale Humankapitalentwicklung/-verwertung in der Tourismuswirtschaft. Innsbruck : ITD Eigenverlag, 16–39 (ger). 

Weiermair, K., & Fuchs, M. (2000). The impact of cultural distance on perceived service quality gaps: the case of alpine tourism. Journal of Quality Assurance in Hospitality and Tourism, Vol. 1, № 2, 59–76 (eng).

Weiermair, K., & Peters, M. (2000). Tourist attractions and attracted tourists : How to satisfy today’s fickle tourist clientele? Journal of Tourism Studies, 1 (eng).

Повний текст: PDF (укр.)


Тетяна Харченко 
ORCID iD 0000-0002-4480-1585
доктор педагогічних наук, доцент, професор кафедри романської філології та порівняльно-типологічного мовознавства, Київський університет імені Бориса Грінченка, вул. Тимошенка, 13-Б, 04212 Київ, Україна, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.  

Марина Зверева
ORCID iD 0000-0002-5967-6924
кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри романської філології та порівняльно-типологічного мовознавства, Київський університет імені Бориса Грінченка, вул. Тимошенка, 13-Б, 04212 Київ, Україна, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

DOI:10.28925/2226-3012.2018.7.6571
https://doi.org/10.28925/2226-3012.2018.7.6571 

ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКІ ВЧЕНІ ПРО УМОВИ ЕФЕКТИВНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОГО ГАБІТУСУ ВЧИТЕЛЯ НА СЕМІНАРАХ АНАЛІЗУ ПРАКТИК
У статті розкрито поняття «габітус». Це сукупності кодів і схильностей, отриманих у ранньому віці, і які індивідуум застосовує потім за різних обставин. Висвітлено дослідження західноєвропейських теоретиків і практиків педагогічної освіти про умови ефективної трансформації професійного габітусу вчителя на семінарах аналізу практик. Доведено, що участь у групі аналізу практик служить уведенням в особисту рефлексивну практику й сприяє трансформації особистості вчителя. Встановлено, що особистісна зміна вчителя стає реальною лише в тому випадку, якщо аналіз практик доречний, прийнятий вчителем та інтегрований ним у професійній діяльності.
Ключові слова: аналіз практик; габітус учителя; Західна Європа; педагогічна освіта; трансформація особистості вчителя.

Література 

Про освіту : Закон України від 05.09.2017 р. № 38-38 URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2145-19/page (дата звернення: 28.04.2018). 

Харченко Т. Г. Розвиток особистості вчителя-рефлексивного практика як пріоритетна складова процесу гуманізації педагогічної освіти у Франції в другій половині ХХ століття. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. 2011. № 5(216). С. 138–152.

Харченко Т. Г. Клінічний підхід до формування особистості вчителя-рефлексивного практика у Франції. Порівняльно-педагогічні студії. 2011. № 1(7). С. 145–152. 

Харченко Т. Г. Семінари аналізу практик у професійній підготовці вчителів у країнах Західної Європи. Oświatologia. 2017. № 6. С. 169–175.

Altet M. Une formation professionnelle par l’analyse des pratiques et l’utilisation d’outils conceptuels issus de la recherche: modes cognitifs et modes d’ajustement. Les Siences de l’Éducation pour l’ère nouvelle. 1992. № 1–2. Р. 27–58 (fr).

Altet M., Charlier E., Paquay L., Perrenoud Ph. Les compétences de l’enseignant professionnel. Entre savoirs, schèmes d’action et adaptation : le savoir-analyser. Former des enseignants professionnels. Paris, Bruxelles : De Bœck Université, 1996. P. 27–40 (fr). 

Altet M. L’analyse de pratiques : Une démarche de formation professionnalisante? Recherche et formation : Formes et dispositifs de la professionnalisation. 2000. № 35. Р. 25–39 (fr).

Blanchard-Laville C., Fablet D. L’analyse des pratiques professionnelles. Paris : L’Harmattan, 1996. Р. 265 (fr). 

Bourdieu P. Raisons pratiques. – Paris : Seuil, 1994. – 248 р. (fr). 

Bussienne É., Tozzi М. Analysons nos pratiques professionnelles. Cahiers pédagogiques (septembre). 1996. № 346. Р. 10–63 (fr). 

Champy-Remoussenard P., Rothan В. De la mise en mots du travail à l’analyse des pratiques professionnelles : La formation d’étudiants de licence de Sciences de l’éducation. Recherche et formation : Formation continue des enseignants : les MAFPEN et Après. 1999. № 32. Р. 163–184 (fr).
 
Dias-Chiaruttini A. Former les enseignants au débat interprétatif : places et enjeux des styles enseignants. Repères : recherches en didactique du français langue maternelle. 2011. № 44. URL: http://reperes.revues. org/170. doi : 10.4000/reperse.170 (fr).

Lamy M. et al. L’analyse des pratiques en vue du transfert des réussites. Paris : Ministère de l’Éducation nationale, de l’Enseignement supérieur et de la recherche, 1996. 296 р. (fr) 

Maillebouis M., Vascencellos M-D. Un nouveau regard sur l’action éducative : l’analyse des pratiques professionnelles. Perspectives documentaires en éducation. 1997. № 41. P. 35–67 (fr). 

Perrenoud Ph., Tardif M., Lessard C., Gauthier C. De l’alternance à l’articulation entre théories et pratiques dans la formation des enseignants. Formation des maîtres et contextes sociaux. Perspectives internationales. Paris : PUF, 1998. P. 153–199 (fr). 

Perrenoud Ph., Triquet E., Fabre-Col C. De l’analyse de l’expérience au travail par situations-problèmes en formation des enseignants. Recherche (s) et formation des enseignants. Grenoble : IUFM, 1998. P. 89–105 (fr). 

Perrenoud Ph. Développer la pratique réflexive dans le métier d’enseignant. Paris : ESF éditeur, 2001. 224 p. (fr). 

Perrenoud Ph., Paquay L., Altet M., Charlier E. Le travail sur l’habitus dans la formation des enseignants. Analyse des pratiques et prise de conscience. Former des enseignants professionnels: Quelles stratégies? Quelles compétences? Bruxelles : De Bœck, 1996. P. 181–208 (fr).



Повний текст: PDF (укр.)


Олександра Мінчановська
ORCID iD 0000-0001-5833-4300
доктор наук, доцент, Факультет етнології і освітніх наук, Сілезький університет в Катовіцах, вул. Бєльська, 62, 43-400 Цешин, Республіка Польща, aleksandraminczanowsk@ interia.pl


DOI:10.28925/2226-3012.2018.7.7276
https://doi.org/10.28925/2226-3012.2018.7.7276

РОЛЬ ДОМАШНЬОЇ ОСВІТИ В ПОЛЬСЬКІЙ СИСТЕМІ ОСВІТИ
Мета статті – розглянути можливості запровадження альтернативної форми навчання в Польщі, так званої домашньої освіти. Дане впровадження створює умови для природного та самостійного навчання, беручи до уваги індивідуальні можливості, потреби та особливості розвитку дітей. У статті представлено історичні та правові аспекти домашньої освіти в Польщі та опис того, як школи повинні підтримувати впровадження такої інціативи. Зокрема, проаналізовано нормативно-правову базу у сфері домашньої освіти. Розглянуто основні положення Конституції Польщі, Закону «Про систему освіти», Закону «Про освіту». Зазначено, що кількість шкіл, які пропонують допомогу батькам, що обрали для своїх дітей домашню освіту постійно зростає. Спектр освітніх послуг для батьків також стає дедалі ширшим. Найчастіше це пов’язано із виконанням вимог, задекларованих навчальною програмою. Батькам надається можливість доступу до тестів, навчальних вправ і т.д.; проводяться консультації, прямі або по електронній пошті, з учителями-предметниками та фахівцями, які співпрацюють з даним закладом освіти (психолог, реабілітолог, логопед тощо); створюються умови для здачі кваліфікаційних іспитів. У більшості школах, враховуючи індивідуальні потреби дитини, існує можливість здачі іспиту декількома частинами, крім того, учні мають можливість обирати дату їх проходження. Проте, у деяких школах, за рахунок дуже великої кількості учнів призначається тиждень для проведення іспитів, учні складають іспити з обраних їм предметів у встановлені терміни. У статті акцентується увага, що це також чудовий час для дітей познайомитись із своїми однолітками з різних регіонів, а іноді з усієї Польщі. Крім того, школи пропонують своїм учням можливість брати участь у тематичних конкурсах, поїздках, шкільних вечірках, а також додаткових заняттях протягом року. Але це винятки. Більшість шкіл, які пропонують можливість продовжувати навчання вдома, зменшують допомогу до необхідного мінімуму, що пояснюється недостатнім фінансуванням, а також очевидною відсутністю прямих зобов’язань. У статті зроблено висновок, що домашня освіта – це непросте завдання для батьків та їхніх дітей, оскільки вимагає від батьків професійних та особистих жертв. 
Ключові слова: домашня освіта; домашнє навчання; освіта; система освіти.

Література

Budajczak, M. (2004). Edukacja domowa. Gdańsk, Rzeczpospolita Polska (pol).

Budajczak, M. (2011). Edukacja domowa jako zadanie wychowawcze. [w]: Szkoła domowa. Między wolnością a obowiązkiem. J. Piskorski (red.). Warszawa, Rzeczpospolita Polska (pol). 

Budajczak, M. (2017). Polska edukacja domowa jako mise en abyme między kondycją ludzką a społecznymi konstrukcjami oświatowymi. [w]: Studia Paedagogica Ignatiana. Edukacja domowa. Stan i perspektywy, 3 (pol). 

Ustawa o systemie oświaty. Jakubiak, K. (2017). Polskie tradycje edukacji domowej. [w]: Studia Paedagogica Ignatiana. Edukacja domowa. Stan i perspektywy, 3 (pol). 

Konstytucja Rzeczypospolitej Polskiej. Lewandowski, St. (2009). Potrzeba odbudowy edukacji domowej w rodzinach polskich w XXI wieku. [w]: Edukacja domowa w Polsce. Teoria i praktyka. M. P. Zakrzewscy (red.). Warszawa, Rzeczpospolita Polska (pol).

Stebnicki, W. (2014). Edukacja domowa. Warszawa, Rzeczpospolita Polska (pol).

Suchecka, J. (2018). Szkoła w domu ma coraz więcej uczniów. [w]: Gazeta Wyborcza. 10 stycznia 2018. URL: http:// wyborcza.pl/7,75398,22877687,szkola-w-domu-ma-coraz-wiecej-uczniow.html (dostęp: 29.07.2018).



Повний текст: PDF (пол.)


Світлана Когут
ORCID iD 0000-0003-1276-6188
кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри загальної та соціальної педагогіки, Вищий навчальний заклад «Український католицький університет», вул. Свєнціцького, 17 буд., 79011 Львів, Україна, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

DOI:10.28925/2226-3012.2018.7.7783
https://doi.org/10.28925/2226-3012.2018.7.7783

ПЕДАГОГІКА ПРАЦІ: ПОЛЬСЬКИЙ РИНОК ПРАЦІ ПІД ВПЛИВОМ ПРОЦЕСІВ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ
Для Республіки Польща однією з особливостей процесу євроінтеграції експерти визначають зміни ринку праці та зайнятості населення. Розглянуто тенденції, які спричинили до змін на ринку праці та зайнятості населення, зосередили увагу на стислому аналізі загроз і викликів, з якими стикнулося польське суспільство. Зазначено, що тенденції, виклики та загрози, їх ґрунтовна діагностика й теоретичне осмислення стали предметом досліджень педагогіки праці. Це галузь педагогічного знання, яка досліджує питання освіти у взаємозв’язку з професійною працею людини, розробляє професійно-освітні програми, практичні проекти для розвитку професійної підготовки, перепідготовки, удосконалення фахівців нового покоління. До нових явищ на ринку праці досліджуваного періоду віднесено нові форми працевлаштування, конкуренцію за місце праці, форми функціонування особистості у середовищі праці, високий рівень безробіття. Вивчення зарубіжного досвіду застосованих підходів у дослідженні зазначених явищ має безпосередній вплив на формування цілей професійної підготовки, розроблення гнучкого змісту задля пристосування до потреб економіки, різних форм залученості населення (особливо безробітних) до різних форм навчання та соціальної включеності. 
Ключові слова: дослідження; педагогіка праці; працевлаштування; ринок праці.

Література
 
Beck, U. (1998). «Risk Society» and the Media. A Catastrophic View? European Journal of Communication. 13 (1), 5-32. doi: 10.1177/0267323198013001001. (eng).

Beck, U. (2002). Społeczeństwo ryzyka: w drodze do innej nowoczesności. Warszawa, Polska: Wydaw. Naukowe Scholar (pol).

Blachnicki, B., & Stachowski, Z. (Eds.) (2004). Kilka refleksji o bezczynności zawodowej. Praca a bezczynność zawodowa. Tyczyn, Polska: Wyższa Szkoła Społeczno-Gospodarcza (pol). 

Boni, M., Czerniewska, H., & Stachurska-Marcińczak, B. (Eds.) (2000). Najważniejsze zadania. Praca i polityka społeczna w perspektywie XXI wieku. Warszawa, Polska (pol). 

Borkowska, S. (1997). Świat pracy na przełomie wieków. Polityka Społeczna, 11, 12. (pol). 

Chirkowska-Smolak, T. (2004). Poszukiwanie pracy jako strategia radzenia sobie w sytuacji bezrobocia. Psychologia. Badania i aplikacje. Z. Ratajczak (Ed.). Bezrobocie jako wyzwanie (Vol. 6, ss. 81–96). Katowice, Polska: Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego (pol). 

Chmiel, N. (Ed.). (2003). Psychologia pracy i organizacji. Gdańsk, Polska: Gdańskie Wydaw. Psychologiczne (pol). 

Chudzicka, A. (2001). Wsparcie społeczne a zachowanie zaradcze osób bezrobotnych. Psychologia. Badania i aplikacje. Z. Ratajczak (Ed.). Bezrobocie. Między bezradnością i nadzieją (Vol. 4, ss. 47–62. Katowice, Polska: Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego (pol).

Czapiński, J., & Panek, T. (Eds.). (2006). Diagnoza społeczna: warunki i jakość życia Polaków. Warszawa, Polska: Wyższa Szkoła Finansów i Zarządzania (pol). 

Dobrowolska, M. (2007). Alternatywne formy zatrudnienia. In Górnik-Durose, M., & Kożusznik, B. (Eds.). Perspektywy psychologii pracy (ss. 165–166). Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego (pol). 

Doliński, D. (1995). Etyka produktywności. Czy duch kapitalizmu krąży nad Polską? Kolokwia Psychologiczne, 4, 9–21 (pol). 

Drzeżdżon, W. (2011). Przeobrażenia polskiego rynku pracy u progu XXI wieku. Wyzwania dla pedagogiki pracy. Studia Gdańskie. Wizje i rzeczywistość, 8, 242–259. Gdańsk, Polska: Wydawnictwo Gdańskiej Wyższej Szkoły Humanistycznej (pol).

Karpiński, A., Paradysz, S., Penconek, B., Swoboda, E., & Zawadzka, A. (1996). Perspektywy zmian na rynku pracy w okresie do roku 2010. Rynek Pracy, 7, 9–33 (pol). 

Karpiński, A. (2004). Przemiany strukturalne w gospodarce Unii Europejskiej i Polski a warunki na przyszlosc. Komitet Prognoz «Polska 2000 Plus» przy Przezydium PAN, Biuletyn, 2, 74–75 (pol).



Повний текст: PDF (укр.)


Анна Троцко 
ORCID iD 0000-0002-8093-9610 
доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, вул. Січових Стрільців, 52-А, 04053 Київ, Україна 

Анна Боярська-Хоменко 
ORCID iD 0000-0002-1818-3074
кандидат педагогічних наук, докторант кафедри початкової, дошкільної та професійної освіти, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, вул. Алчевських, 29, 61002 Харків, Україна, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

DOI:10.28925/2226-3012.2018.7.8489
https://doi.org/10.28925/2226-3012.2018.7.8489

ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ОСВІТИ ДОРОСЛИХ В НІМЕЧЧИНІ
У статті здійснено аналіз сучасної системи освіти дорослих у Німеччині. Надано декілька визначень дефініцій «освіта дорослих», «подальша освіта», «безперервна освіта». Визначено структуру освіти дорослих в Німеччині: формальна освіта дорослих (професійне навчання та загальна освіта); неформальна освіта дорослих (семінари, індивідуальні або групові курси, лекції і зустрічі); інформальна освіта (самоосвіта та саморозвиток). Узагальнено завдання закладів освіти дорослих: розширення мережі закладів освіти для дорослих; поширення ідеї безперервної освіти; інтеграція освіти дорослих в підготовку сучасних фахівців різних галузей; контроль за якістю та ефективністю освіти дорослого населення. Визначено тенденції і перспективи розвитку системи освіти дорослих у Німеччині: підготовка відповідних кваліфікованих кадрів; сумісність освіти дорослих на національному та європейському рівні; участь великих організацій та підприємств у розвитку освіти дорослих; залучення людей до безперервної освіти; боротьба із соціальною ізоляцією; визнання всіх видів освітньої діяльності. 
Ключові слова: інформальна освіта дорослих; неформальна освіта дорослих; Німеччина; освіта впродовж життя; освіта дорослих; формальна освіта дорослих. 

Література

Beutner, М., & Gebbe, М. (2016). Serious Mobile Learning. Mehr als die Nutzung mobiler Endgeräte. NetEnquiry. Innovative Ansätze zum Serious Mobile Learning für Aus- und Weiterbildung. Köln, Deutschland, 41–69 (ger). 

Boiars'ka-Khomenko, A. V. (2017). Adult Education in Germany: Realities and Development Prospects. Scientific Papers of the Vinnytsia State Pedagogical University named after Mikhail Kotsiubynsky. Series: Pedagogy and Psychology, 52, 180–184 (ukr). 

Brödel, R. (2011). Lebenslanges Lernen. Handbuch der Erziehungswissenschaft. Band 4: Erwachsenenbildung. Weiterbildung. Schöningh. Paderborn (ger). 

Dekade für Alphabetisierung. Retrieved from https://www.bmbf.de/de/nationale-strategie-fuer-alphabetisierungund-grundbildung-erwachsener-1373.html 
Deutscher Bildungsrat (Hrsg.): Empfehlungen der Bildungskommission (1970). Strukturplan für das Bildungswesen. Bonn. (ger). 

Filla, W. (2009). Erwachsenenbildung in Europa. Skriptum Deutschland. Wien, Österreich (ger). 

Harauer, R. (1998). Politische Bildung. Wien, Österreich (ger). 

Heimlich, U., & Behr, I. (2011). Inklusion von Menschen mit Behinderung in der Erwachsenenbildung. Wiesbaden, Deutschland, 813–826 (ger). 

Strzelewicz, W. (1973). Demokratisierung und Erwachsenenbildung. Westermann, Deutschland: Braunschweig (ger). 

Wolf, G. (2011). Zur Konstruktion des Erwachsenen. Gertrud Wolf – Grundlagen einer erwachsenenpädagogischen Lerntheorie. Wiesbaden, Deutschland, 54 (ger).


Повний текст: PDF (укр.)


Марія Хмєлевська
ORCID iD 0000-0001-5622-1441
доктор педагогічних наук, декан педагогічного факультету, Вища школа ім. Павла Влодковіца в Плоцьку, ал. Яна Кілінського 12, 09-402 Плоцьк, Республіка Польща, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.


DOI:10.28925/2226-3012.2018.7.9096
https://doi.org/10.28925/2226-3012.2018.7.9096 

УЧИТЕЛЬ ДЛЯ ДИТИНИ З СИНДРОМОМ АСПЕРГЕРА
У статті представлено специфічні особливості, виявлені у дітей з синдромом Аспергера. З метою надання батькам, вчителям і терапевтам основної інформації про клінічну картину синдрому Аспергера представлено конкретні характеристики дітей з цим синдромом. До них відносяться: погіршення соціальних взаємодій та специфічність мови і її розуміння; акцент на уникненні змін; обмежений діапазон інтересів; сенсорна чутливість; стереотипія; аномалії когнітивних функцій; моторна недостатність. У даний час ці синдроми вважаються підгрупою аутистичних розладів і мають свої власні діагностичні критерії. Відповідно до особливостей дітей з синдромом Аспергера надано рекомендації для вчителів, які дозволять зрозуміти потреби цих дітей та полегшити співпрацю з ними у класі. Зокремо, у статті зазначено, що діти з синдромом Аспергера важко сприймають навіть мінімальні зміни у своєму середовищі. Для них рекомендується стабільне оточення та постійний регульований ритм діяльності. Серед рекомендацій для вчителів виокремлено наступні: не допускати, щоб дитина зазнала раптових змін у своєму середовищі; створити умови безпечного середовища для дитини; бережно вибирати місце для сидіння у класі; підготувати дитину перед різними подіями, зміною графіка тощо; поступово впроваджувати зміни, ознайомлюючи дитину з ними; надати дитині безпечне місце, де вона може усамітнитися. Також автор акцентує увагу на необхідності врахування того, що дуже часто учні можуть проявляти жорстокість по відношенню до дітей, які від них відрізняються. Тому завдання вчителя полягає у захисті дитини з синдромом Аспергера від жорстокості та насмішок однолітків. Важливо проводити виховні бесіди, сприяти розвитку толерантності у дітей по відношенню до інших. У статті зазначено, що рекомендації розроблено на основі наукової літератури та особистого, багаторічного досвіду роботи автора з такими учнями.
Ключові слова: синдром Аспергера; соціальна поведінка; стереотипія; фіксація; сенсорна чутливість.

Література

Attwood, T. (2006). Zespół Aspergera. Poznań, Rzeczpospolita Polska: Wydawnictwo Zysk i S-ka (pol). 

Delacato, C. H. (1995). Dziwne niepokoje. Autystyczne dziecko. Warszawa, Rzeczpospolita Polska: Fundacja «Synapsis» (pol). 

Gałkowski, T. (1995). Dziecko autystyczne w środowisku rodzinnym i szkolny. Warszawa, Rzeczpospolita Polska: WSiP (pol).

Gałkowski, T., & Kossewska, J. (red.) (2004). Autyzm wyzwaniem naszych czasów. Kraków, Rzeczpospolita Polska: Wydawnictwo Naukowe Akademii Pedagogicznej w Krakowie (pol).

Maciarz, A., & Banasiewicz, M. (2000). Dziecko autystyczne z zespołem Aspergera. Kraków, Rzeczpospolita Polska: Oficyna Wydawnicza «Impuls» (pol). 

Pecyna, M. B. (1998). Psychologia Kliniczna w praktyce pedagogicznej. Warszawa, Rzeczpospolita Polska: Wydawnictwo «Żak» (pol). 

Sillami, N. (1999). Słonik psychologii. Katowice, Rzeczpospolita Polska: Wydawnictwo «Książnica» (pol). 

Winter, M. (2006). Zespół Aspergera, co nauczyciel wiedzieć powinien. Warszawa, Rzeczpospolita Polska: Wydawnictwo «Fraszka edukacyjna» (pol).

Повний текст: PDF (пол.)


Ілона Клімас
ORCID iD 0000-0001-7687-7325 
Кароліна Пельц
ORCID iD 0000-0001-5395-0577
Сильвія Копитко 
ORCID iD 0000-0001-9239-0947
випускниці педагогічного факультету, Жешувський університет, вул. К. Ялового, 24, 35-959 Жешув, Республіка Польща, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.


DOI:10.28925/2226-3012.2018.7.97100
https://doi.org/10.28925/2226-3012.2018.7.97100 

СОЦІАЛЬНА ПІДТРИМКА УЧНІВ У СКЛАДНИХ СИТУАЦІЯХ В ШКОЛІ
У статті йдеться про різні способи підтримки учнів у складних ситуаціях. Представлено визначення понять «підтримка» та «складні ситуації». Проаналізовано результати дослідження, яке проводилося у закладі початкової освіти м. Жешув серед учнів VI та VII класів. Мета дослідження полягала у визначенні рівня, джерел та форм підтримки учнів у складних ситуаціях у школі. Крім того, були розглянуті способи вирішення можливих складних ситуацій, які виникли з учнями. Дослідницька вибірка – 100 учнів початкової школи. Переважна більшість респондентів (84%) – це жителі міста, а мешканці села – лише 16%. Дослідження проводилося за допомогою опитувальника. Результати дослідження показали, що складні ситуації в школі є дуже поширеним явищем. Найчастішою формою складної ситуації є труднощі в навчанні, цей факт підтверджує більше, ніж 60% респондентів. Менше 1/5 учнів визначають складні ситуації з надмірними обов’язками. Опитування показує, що лише для 17% учнів працівники школи завжди пропонують допомогу. Більшість респондентів вважають, що школа не допомагає їм у кожній ситуації. Так, 1/3 респондентів вважають, що інституція взагалі не реагує на складні ситуації своїх учнів. Найчастіше підтримують однолітки (69%), а працівники школи є найменш довірливою групою для учнів. Інша проблема полягала в ефективності отриманої підтримки, оскільки 1/4 опитаних оцінюють отриману підтримку працівниками школи як не дуже ефективну. Зроблено висновок, що найважливішим завданням школи є вчасне та ефективне реагування на складні ситуації, які виникають з учнями. Оскільки результати дослідження показують, що 5% учнів переживають складні ситуації в школі кілька разів на день. Проведене дослідження вимагає подальшого вивчення цього явища. Отримані результати є аргументом для працівників закладів освіти, щоб сприяти налагодженню довірливих стосунків з учнями школи з метою покращення якості освітнього процесу. 
Ключові слова: підтримка; складні ситуації; школа.


Література

Caplan, G. (1987). System oparcia [w:] W. Widłak, Pomoc nieprofesjonalna i grupy wzajemnej pomocy. Warszawa, Rzeczpospolita Polska (pol). 

Jaworska-Obłój, Z., & Skuza, B. (2008). Pojęcie wsparcia społecznego i jego funkcje w badaniach naukowych. Przegląd Psychologiczny, 3 (pol). 

Kaczan, R., Smoczyńska, K., & Bąbiak, I. (2008). Jaka pomoc i dla kogo? Wsparcie indywidualne i instytucjonalne a aktywizacja zawodowa osób z ograniczeniem sprawności. Seria Osoby z ograniczeniem sprawności na rynku pracy, tom 5. Warszawa, Rzeczpospolita Polska: Academica Wydawnictwo SWPS (pol). Kocór, M. (2013). Wsparcie nauczycieli w sytuacjach trudnych [w:] red. K. Barłóg, E. Tłuczek-Tadla i M. Żak. Dyskurs pedagogiczny, tom 7. Przemoc i agresja jako zagrożenie bezpieczeństwa i rozwoju dziecka. Jarosław, Rzeczpospolita Polska: Wyd. PWSTE (pol). 

Piorunek, M. (2010). O pomocy, wsparciu społecznym i poradnictwie – prolegomena do teoretycznych rozważań i praktycznych odniesień [w:] M. Piorunek, Pomoc – wsparcie społeczne – poradnictwo. Od teorii do praktyki. Toruń, Rzeczpospolita Polska: Wydawnictwo Adam Marszałek (pol).

Sęk, H. (2011). O wieloznacznych funkcjach wsparcia społecznego [w:] L. Cierpiałkowska, H. Sęk. Psychologia kliniczna i psychologia zdrowia. Poznań, Rzeczpospolita Polska: Wydawnictwo Fundacji Humaniora (pol). 

Sęk, H., & Cieślak, R. (2011). Wsparcie społeczne – sposoby definiowania, rodzaje i źródła wsparcia, wybrane koncepcje teoretyczne [w:] Sęk H., Cieślak R.. Wsparcie społeczne, stres i zdrowie. Warszawa, Rzeczpospolita Polska: Wydawnictwo PWN (pol). 

Tomaszewski, T. (1978). Człowiek w sytuacji [w:] T. Tomaszewski (red.). Psychologia. Warszawa, Rzeczpospolita Polska: PWN (pol). 

Jarosz, E. Sytuacje trudne w szkole – jak sobie z nimi radzić. URL: http://pppkozienice.pl/wp-content/uploads/2015/04/ Sytuacje-trudne-w-szkole-1.pdf (dostęp: 05.04.2018) (pol). 

Włodarczyk, E. O wsparciu społecznym i jego znaczeniu. Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu. URL: h t t p s : / / r e p o z y t o r i u m . a m u . e d u . p l / b i t s t r e a m / 1 0 5 9 3 / 1 5 6 3 8 / 1 / W l o d a r c z y k % 20E_O%20wsparciu%20spo%C5%82ecznym%20i%20jego%20znaczeniu.pdf (dostęp: 05.04.2018) (pol).



Повний текст: PDF (пол.)


Анатолій Педорич 
ORCID iD 0000-0002-3429-3361 
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки та гуманітарних дисциплін, Академія Державної пенітенціарної служби, вул. Гонча 34, 14000 Чернігів, Україна, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.


DOI:10.28925/2226-3012.2018.7.101107
https://doi.org/10.28925/2226-3012.2018.7.101107

ДО ПИТАННЯ ГОТОВНОСТІ ПЕДАГОГІВ ДО ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ
У статті розглянуто окремі питання готовності педагогів до впровадження інклюзивної освіти дітей з особливими освітніми потребами. Виділено основні показники готовності – професійна готовність та психологічна готовність. Акцентовано на уникненні небезпек при впровадженні інклюзивної освіти в Україні (формальна інклюзія; «вольова» інклюзія»; «стихійна», некерована інклюзія). Проаналізовано результати дослідження готовності до впровадження інклюзивної освіти вчителів, які працюють у закладах загальної середньої освіти Чернігівщини. Подано рекомендації стосовно підготовки та перепідготовки педагогів для закладів загальної середньої освіти до впровадження інклюзивної освіти.
Ключові слова: інклюзивна освіта; індивідуальні можливості; професійна готовність; психологічна готовність; ризики розвитку інклюзії. 

Література

Алёхина C. В., Алексеева М. Н., Агафонова Е. Л. Готовность педагогов как основной фактор успешности инклюзивного процесса в образовании. Психологическая наука и образование. 2011. № 1. С. 83–92.

Алёхина С. В. Современные тенденции развития инклюзивного образования в России [Текст]. Развитие современного образования: теория, методика и практика : материалы V Междунар. науч.–практ. конф. (Чебоксары, 14 авг. 2015 г.) / редкол.: О. Н. Широков [и др.]. Чебоксары : ЦНС «Интерактив плюс», 2015. С. 10–15.

Астахова Л. Г., Буслаева Е. Н. Формирование готовности студентов и педагогов к созданию психологически безопасной инклюзивной образовательной среды. Педагогическое образование в России. 2016. № 1. С. 116–122.

Безпалько О. В. Соціальна педагогіка в схемах і таблицях: Навчальний посібник. Київ : Центр навчальної літератури, 2003. 134 с.

Бовкуш К. П. Готовність педагога до інклюзивної освіти. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2015. № 4 (48). С. 3–9.

Болдирєва В. Е. Інтеграція і інклюзія як основні моделі навчання дітей з особливими освітніми потребами. Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами: збірн. наукових праць. Уні-тет Україна. № 9. 2012. С. 10–17. 

Всемирный доклад об инвалидности : резюме. ВОЗ : Всемирный банк, 2011. 28 с. 

Гриневич Л. Навчальні заклади мають бути підготовленими, щоб приймати дітей з особливими потребами. Київ, 2016. URL: https://mon.gov.ua/ua/news/usi-novivni-novini-2016-06-02-liliyagrinevichnavchalnii-zakladi-mayut-buti-pidgotovlenimi (дата звернення: 19.06.2016). 

Капська А. Й. Соціальна робота: Навчальний посібник. Київ : Центр навчальної літератури, 2005. 328 с. 

Лукашевич М. П., Мигович І. І. Теорія і методи соціальної роботи: Навч. посіб. Київ : МАУП, 2003. 168 с. 

Мартинчук О. В. Основи корекційної педагогіки: навч.-метод. посібник для студентів напряму підготовки «Дошкільна освіта». Київ : Київськ. ун-т імені Бориса Грінченка, 2010. 288 с. 

Назарова Н. Интегрированное (инклюзивное) образование: генезис и проблемы внедрения. Социальная педагогика. 2009. № 3. С. 8–18. 

Огнев’юк В. Освітня політика як державний пріоритет. Освітологія. 2014. Вип. 3. С. 59–65. doi: 10.28925/2226-3012.2014.3.5965 

Острянко Т. С. Стан готовності науково-педагогічних працівників до роботи в умовах інклюзивної освіти. Педагогічні науки : Збірник наукових праць. Випуск LXXV, Том. 3. 2017 С. 129–133. 

Пивоварова Г. С. Проблема психологічної готовності вчителів до роботи з інклюзивними дітьми. Система надання освіти дітям з особливими потребами в умовах сучасного навчального закладу: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Лисичанськ 14 грудня 2016 р.). Лисичанськ : ФОП Пронькіна К. В. 2016. С. 103–104.

Підготовка педагогів до роботи в умовах інклюзивного навчання. Вісник науково-дослідницької лабораторії інклюзивної освіти / Упорядники: Юхимець І. В., Савчук Л.О. Рівне : РОІППО, 2012. № 3. 69 с.

Про затвердження Концепції розвитку інклюзивного навчання : Наказ МОН № 912 від 01.10.10 року. Київ, 2010. URL: https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-kontseptsii-rozvitku-inklyuzivnogonavchannya (дата звернення: 12.06.2018). Про освіту: Закон України (Відомості Верховної Ради України). 2017. № 38–39. ст. 380. 

Про становище інвалідів в Україні та основи державної політики щодо вирішення проблем громадян з особливими потребами: Державна доповідь. Київ : ДЦССМ, 2013. 217 с. 

Розенко П. В Україні кількість людей з інвалідністю зросла до 2,6 млн і становить 6% населення. Київ, 2017. URL: https://day.kyiv.ua/uk/news/281117-v-ukrayini-kilkist-lyudey-z-invalidnistyu-zrosla-do-26-mlni-stanovyt-6-naselennya (дата звернення: 14.06.2018). 

Синьов В. M. До побудови загальної теорії корекційної педагогіки: визначення предмету науки. Науковий часопис НПУ ім. M. П. Драгоманова. Серія № 19. Корекційна педагогіка та психологія : зб. наукових праць. Київ : НПУ ім. M. П. Драгоманова, 2004. № 1. C. 3–22.

Тюптя Л. Т., Іванова І. Б. Соціальна робота (теорія і практика). Навч. посіб. для студентів вищих навчальних закладів. Київ : ВМУРОЛ «Україна», 2004. 408 с.


Повний текст: PDF (укр.)


Ян Харасимович
ORCID iD 0000-0001-9277-289X
доктор наук з фізичного виховання, декан факультету фізичного виховання, Вища школа ім. Павла Влодковіца в Плоцьку, ал. Яна Кілінського 12, 09-402 Плоцьк, Республіка Польща, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

DOI:10.28925/2226-3012.2018.7.108115
https://doi.org/10.28925/2226-3012.2018.7.108115

СПІВРОЗМІРНА САМООБОРОНА ЯК ОСНОВА ОБОРОННОЇ ОСВІТИ ТА ОПТИМАЛЬНА МОДЕЛЬ ПРОТИДІЇ АГРЕСІЇ
Стаття є спробою синтетичного пояснення теоретичної, правової, етичної та методологічної основ соціально-оптимальної моделі оборонної освіти, її загальних принципів. Розглянуто бойове мистецтво, яке одночасно виконує утилітарні, аксіологічні та етичні критерії оборонної освіти людини; проаналізовано особливості співрозмірної самооборони як основи оборонної освіти. Автор визначає основні елементи цілісної та оптимальної моделі протидії агресії (співрозмірна самооборона) та формулює важливі висновки щодо необхідності гуманізації роботи викладачів спортивних та бойових мистецтв. Зокрема, цілісна модель оборонної освіти розвивається як утилітарна (з точкою зору виживання), аксіологічна та етична компетентність особистості, що проявляється у різних аспектах: контролі небажаних моделей поведінки, що базується головним чином на відмові від насильства, самоконтролі та домінуванні над своєю агресивністю; виборі способу здорового способу життя тощо. У статті акцентовано увагу, що оборонна освіта стає дедалі актуальною в контексті посилення явищ фізичної агресії, а також сучасної культури телебачення, яке все частіше транслює екранне насильство. Проте важливо відзначити й зростаючу популярність спорту і бойових мистецтв серед дітей та молоді. Аналіз наукових праць з проблеми дослідження засвідчує, що соціально бажана модель оборонної освіти повинна забезпечити умови для всебічного розвитку людини, її фізичної підготовленості, моральних цінностей. У такій цілісній перспективі навчання спортивних та бойових мистецтв, включаючи навчання самооборони, повинно слугувати освіті сміливих і гідних людей. Автор робить висновки, що реалізовувати модель оборонної освіти необхідно на принципах законності, честі, універсальної етики. Оскільки лише така оборонна освіта може виступати ефективною протидією агресії. 
Ключові слова: спортивні та бойові мистецтва; фізична агресія; співрозмірна самооборона; цілісна модель освіти.


Література
 
Bańko, M. (red.) (2000). Inny słownik języka polskiego. Warszawa, Rzeczpospolita Polska: Wydawnictwo Naukowe PWN (pol). 

Dąbrowski, A., Jasiński, T., & Kalina, R. M. (red.). (2002). Sporty walki w edukacji dzieci i młodzieży – perspektywa metodyczna. Płock, Rzeczpospolita Polska: SWPW. Wydawnictwo Naukowe Novum (pol). 

Doshin, S. (1973). Qu’est-ce que le Shorinji Kempo. Philosophie et Technique (pol). 

Dubisz, S. (red.) (2003). Uniwersalny słownik języka polskiego. Warszawa, Rzeczpospolita Polska: Wydawnictwo Naukowe PWN (pol). 

Dziąsko, J., & Naglak, Z. (1983). Teoria sportowych gier zespołowych. Wrocław, Rzeczpospolita Polska: PWN (pol). 

Eibl-Eibesfeldt, I. (1987). Miłość i nienawiść. Warszawa, Rzeczpospolita Polska: Wydawnictwo Naukowe PWN (pol).

Harasymowicz, J. (1979. Filozofia karate. Argumenty, 50 (pol). 

Harasymowicz, J. (1984). Wychowanie fizyczne jako szkoła życia. W: Wychowanie Fizyczne i Higiena Szkolna, 10 (pol).

Harasymowicz, J. (2003 a). Filozoficzne aspekty budo oraz źródła ich inspiracji. W: Cynarski W., Obodyński K. (red.). Humanistyczna teoria sztuk i sportow walki, 107–122 (pol). 

Harasymowicz, J. (2003 b). Godziwa samoobrona: etyczno-pragmatyczny model efektywnego przeciwdziałania agresji. W: Rakowski A., Chodała A., Kalina R.M. (red). Sporty ekstremalne w przygotowaniu żołnierzy i formacji antyterrorystycznych. PTNKF Sekcja Kultury Fizycznej w Wojsku, 19–26 (pol). 

Harasymowicz, J., & Kalina, R. M. (2007). Godziwa samoobrona – teoretyczne i metodyczne podstawy treningu. Podręcznik dla nauczycieli, studentów, dydaktyków sportów i sztuk walki. Płock, Rzeczpospolita Polska: Wydawnictwo Naukowe NOVUM, Fundacja PMP (pol).

Jaczewski, A. (red.) (1998). Biologiczne i medyczne podstawy rozwoju i wychowania. Cz.II. Warszawa, Rzeczpospolita Polska: Wydawnictwa Szkolne i Pedagogiczne (pol). 

Jaskólski, E. (1994). Indywidualne przygotowanie człowieka do optymalnego wykonywania zadań w sytuacjach ekstremalnych. W: R. M. Kalina (red). Sprawnościowe i moralne aspekty walki wręcz w wojsku. Wrocław, Rzeczpospolita Polska: WSOIW, 61–70 (pol). 

Jaskólski, E. (2000). Rozwój osobowości i dyspozycyjności ciała w procesie pedagogicznego wykorzystania zasad budo. W: R. M. Kalina, W. Jagiełło (red). Wychowawcze i utylitarne aspekty sportów walki. Warszawa, Rzeczpospolita Polska: AWF, 9–13 (pol). Kalina, R. M. (1991). Przeciwdziałanie Agresji. Wykorzystanie sportu do zmniejszania agresywności. Warszawa, Rzeczpospolita Polska: PTHP (pol). 

Kalina, R. M. (1997). Sporty walki i trening samoobrony w edukacji obronnej młodzieży. Warszawa, Rzeczpospolita Polska: PTNKF (pol). 

Kalina, R. M. (2000). Teoria sportów walki. Warszawa, Rzeczpospolita Polska: Centralny Ośrodek Sportu (pol). 

Kępiński, A. (1992). Lęk. Sagittarius. Kraków, Rzeczpospolita Polska (pol). Korłowicz, J., Kryński, A., & Niedzwiedzki, W. (1952). Słownik języka polskiego. Warszawa, Rzeczpospolita Polska: PIW (pol).

Kosiewicz, J. (2000). Kultura fizyczna i sport w perspektywie filozofii. Warszawa, Rzeczpospolita Polska: AWF (pol).

Kotarbiński, T. (1987). Pisma etyczne. Warszawa-Łódź, Rzeczpospolita Polska: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich (pol). 

Krawczyk, Z. (red.) (1997). Kultura fizyczna sport. Warszawa, Rzeczpospolita Polska: Instytut Kultury (pol). 

Lasserre, R. (1967). Kiaï y Kuatsu. Ed. Hispano Europea. Barcelona, Spain (sp).

Musashi, Miyamoto (1984). Escritos sobre las cinco ruedas. Luis Cárcamo. Madrid, Spain (sp).

Naglak, Z. (1999). Metodyka trenowania sportowca. Wrocław, Rzeczpospolita Polska: AWF (pol). 

Oyama, M. (1979). Mas. Oyama’s Karate Philosophy The Kyokushin Way. Tokio, Japan: Japan Publications Inc. (eng).

Ozolin, N. G. (1983). Sistema contemporáneo de entrenamiento deportivo. Ed. Científico-Técnica. La Habana (sp).

Rejman, G. (red.) (1999). Kodeks karny. Część ogólna. Komentarz. Warszawa, Rzeczpospolita Polska: Wydawnictwo C. H. Beck (pol). 

Sozański, H. (red.) (1994). Sport dzieci i młodzieży. Vademecum trenera. Warszawa, Rzeczpospolita Polska: RCMSKFiS (pol).

Wierzbicka, E. (red.) (1998). Słownik współczesny języka polskiego. Warszawa, Rzeczpospolita Polska: Wydawnictwo Reader’s Digest Przegląd (pol). 

Tokarski, S. (1996). Tradycje i nowoczesność wzorców orientalnej samoobrony. Acta Asiatica Varsoviensia, 17–34 (pol). Zdziennicka-Kaczocha, G. (2000). Kodeks karny z komentarzem. Skierniewice, Rzeczpospolita Polska: Wydawnictwo Sigma (pol).

Zuchora, K. (red.) (2000). Myśli i uwagi o wychowaniu fizycznym i sporcie. Warszawa, Rzeczpospolita Polska: AWF (pol). 




Повний текст: PDF (пол.)


Марцін Злоцяк
ORCID iD 0000-0001-5038-6333
психопедагог, соціальний працівник, Муніципальний центр соціального забезпечення в місті Серадз, вул. Польна, 5, 98-200 Серадз, Республіка Польща, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.


DOI:10.28925/2226-3012.2018.7.116124
https://doi.org/10.28925/2226-3012.2018.7.116124

УПЕРЕДЖЕННЯ І СТЕРЕОТИПИ У МІЖОСОБИСТІСНИХ СТОСУНКАХ ЧЛЕНІВ НЕФОРМАЛЬНИХ ГРУП
Упередження і стереотипи присутні у житті кожного. Деякі люди навіть не усвідомлюють, що вони потрапили в «пастку стереотипного мислення». Ця стаття спрямована на аналіз та узагальнення теоретичних питань, пов’язаних з упередженнями та стереотипами. У статті розглянуто поняття «упередження», «забобони» та «стереотипи». Охарактеризовано джерела упередженості та стереотипів, а також їх основні функції. У другій частині статті представлено методологічні питання власного дослідження. Метою якого було вивчення думок членів неформальних груп про упередження та стереотипи у їхніх стосунках з іншими людьми. Серед основних дослідницьких питань було викоремлено наступні: чи є стереотипи та упередження частиною життя учасників субкультур; які причини прояву неадекватних дій одних учасників субкультур по відношенню до інших; хто найчастіше стає учасником субкультури; чи пов’язана агресивна поведінка учасників субкультур із упередженнями та стереотипами, які сповідує субкультура. Результати дослідження засвідчують, що на думку 53% респондентів, стереотипне мислення є основою для створення ворожого ставлення до інших людей. Упередження та стереотипи, на думку 73% респондентів, мають негативні наслідки, оскільки тісно пов’язані з агресивною поведінкою (на думку 52% респондентів). Переважна більшість опитаних (83%) вважає, що погляди, які базуються на упередженнях та стереотипах є їх особистими поглядами. Лише 27% респондентів зазначають, що субкультурна група, до якої вони належать, нав’язує свої міркування та погляди, при цьому часто спираючись на упередження та стереотипи. Прикладом такої субкультури є скіни, де спосіб мислення, погляди та спосіб поведінки всіх її членів однаковий. У даному випадку не йдеться про індивідуальний підхід до будьякого питання, оскільки всі учасники субкультури утворюють певну єдність. Автор робить висновки, що стереотипи та упередження присутні в нашому суспільстві, особливо яскраво це можна спостергіти серед учасників різних субкультурних груп. 
Ключові слова: стереотипи; упередження; міжособистісні стосунки; неформальні групи.


Література

Aronson, E. (2008). Człowiek istota społeczna. Warszawa, Rzeczpospolita Polska: Wydawnictwo Naukowe PWN (pol).

Aronson, E., Wilson, T. D., & Alert, R. M. (1997). Psychologia społeczna. Serce i umysł. Poznań, Rzeczpospolita Polska: Wydawnictwo Zysk i S–ka (pol).

Białopiotrowicz, E., & Kojkoł, J. (2010). Stereotypy i uprzedzenia w środowisku studentów Akademii Marynarki Wojennej. Zeszyty naukowe Akademii Marynarki Wojennej, 4, 183 (pol).

Chlewiński, Z. (1992). Stereotypy: struktura, funkcje, geneza. Analiza interdyscyplinarna. W: Stereotypy i uprzedzenia. Z. Chlewiński, & I. Kurcz (red.). Warszawa, Rzeczpospolita Polska: Instytut Psychologii PAM (pol). 

Doroszewicz, K. (2004). Czy można osłabić uprzedzenia? W: Wybrane problemy psychologii społecznej. E. Stanisławiak (red.). Warszawa, Rzeczpospolita Polska: Wydawnictwo Wyższej Szkoły Pedagogicznej TWP (pol). 

Macrae, C. N., Stangor, Ch., & Hewstone, M. (1999). Stereotypy i uprzedzenia. Najnowsze ujęcie. Gdańsk, Rzeczpospolita Polska: Gdańskie Wydawnictwo Psychologiczne (pol). 

Marshall, G. (red.). (2004). Słownik socjologii i nauk społecznych. Warszawa, Rzeczpospolita Polska: Wydawnictwo Naukowe PWN (pol). 

Nelson, T. (2003). Psychologia uprzedzeń. Gdańsk, Rzeczpospolita Polska: GWP (pol). 

Uprzedzenie. Retrieved from https://pl.wikipedia.org/wiki/Uprzedzenie (pol). 

Walter Lippmann. Retrieved from https://pl.wikipedia.org/wiki/Walter_Lippmann (pol). 

Weigl, B. (2008). Stereotypy i uprzedzenia. W: Psychologia. Podręcznik akademicki. Tom 3. J. Strelau (red.). Gdańsk, Rzeczpospolita Polska: Gdańskie Wydawnictwo Psychologiczne (pol). 

Wosińska, W. (2004). Psychologia życia społecznego. Gdańsk, Rzeczpospolita Polska: GWP (pol). 

Zimbardo, P. G., & Leippe, M. R. (2004). Psychologia zmiany postaw i wpływu społecznego. Poznań, Rzeczpospolita Polska: Wydawnictwo Zysk i S-ka (pol). 

 
Повний текст: PDF (пол.)


Кінга Конєчни
ORCID iD 0000-0001-6203-8651
магістр, асистент, Факультет етнології і освітніх наук, Сілезький університет в Катовіцах, вул. Бєльська, 62, 43-400 Цешин, Республіка Польща, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

DOI:10.28925/2226-3012.2018.7.125130
https://doi.org/10.28925/2226-3012.2018.7.125130

ПЕДАГОГІЧНА ДІАГНОСТИКА В ДІЯЛЬНОСТІ НЕУРЯДОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
У статті проаналізовано діагностику як складний процес, що вимагає спеціальної підготовки, знань, навичок застосування та досвіду. Охарактеризовано специфіку педагогічної діагностики у діяльності неурядових організацій. Представлено результати дослідження, метою якого було дослідити особливості розвитку дитини, яка перебуває під загрозою соціальної ізоляції. Акцентовано увагу, що «діти-вулиці» – це особлива категорія, оскільки на вулицях здебільшого опиняються діти із сімей, які знаходяться у складних життєвих обставинах, такі діти постійно перебувають під загрозою соціального відторгнення, для них вулиця стає своєрідною прийомною родиною. У даному випадку вулиця виконує основні функції соціалізації. Діти, які знаходяться у стані ризику соціальної ізоляції часто характеризуються нерівністю можливостей у звичайному шкільному середовищі, мають невеликий словниковий запас, використовують так звану вуличну мову та, як зазначають дослідники, мають недостаній культурний капітал. У дослідженні брали участь соціальні працівники, які працюють у мобільних школах. Інформація, яка була отримана в ході інтерв’ю свідчить, що найефективнішою формою роботи з дітьми, які більшість свого часу проводять на вулиці є гра, особливо – командна. Оскільки саме у вуличні грі дитина пізнає певні правила поведінки, випробовує нові соціальні ролі, відбувається самоорганізований процес навчання, стимулюється пізнавальна, мотиваційна та емоційна активність. Автор зазначає, що вчасна діагностика сприятиме розвитку дитини відповідно до особливостей її вікового періоду. Дитину у середньому шкільному віці важливо підтримати та надати змогу в адекватній формі проявити власну незалежність, оскільки для даного віку характерним є прояв ініціативи та можливість контролювати власні емоції, у дітей формується здатність встановлювати близькі стосунки з однолітками. Зроблено висновок, що діагностика має бути спрямована на вивчення здібностей дитини з метою допомоги їй у самоорганізації, що стосується, в першу чергу, освітнього процесу. 
Ключові слова: педагогічна діагностика; школа; громадська організація; мобільна школа.


Література

Bronfenbrenner, U. (1979). The Ecology of Human Development. Expermiments by nature and design. Cambridge, UK (eng). 

Erikson, E. H. (1997). Dzieciństwo i społeczeństwo. Poznań, Polska (pol). 

Górniewicz, E. (2000). Trudności w czytaniu i pisaniu u dzieci. Olsztyn, Polska (pol).

Jarosz, E., & Wysocka, E. (2006). Diagnoza psychopedagogiczna. Podstawowe problemy i rozwiązania. Warszawa, Polska (pol).

Jacyno, M. (1997). Iluzje codzienności: o teorii socjologicznej Pierre’a Bourdieu. Warszawa, Polska (pol). 

Korczak, J. (1957). Wybór pism pedagogicznych. Warszawa, Polska (pol). 

Lisowska, E. (2003). Wprowadzenie do diagnozowania pedagogicznego. Kielce, Polska (pol). 

Mazur, J. (2004). Szkoła i jej otoczenie jako siedlisko i obszar działań profilaktycznych. [w:] Edukacja dla bezpieczeństwa – w rodzinie, pracy i szkole. A. Zduniak, & M. Kryłowicz (red.). Warszawa-Poznań, Polska (pol). 

Olczak, A. (2017). Współczesny nauczyciel – wybrane problemy i wyzwania zawodowego funkcjonowania. Rocznik Lubuski. T. 43, cz. I. Polska (pol). 

Michel, M. (2014). «Kariera młodych dewiantów», czyli fenomen wykluczania dzieci przedszkolnych, zagrożonych niedostosowaniem społecznym, na wczesnych etapach edukacji. Resocjalizacja Polska, 7 (pol). 

Rękosiewicz, M., & Jankowski, P. (2014). Rozwój dziecka. Środkowy wiek szkolny. [w:] Niezbędnik Dobrego Nauczyciela. A. Brzezińska (red.). Warszawa, Polska (pol). 

Robinson, K., & Aronica, L. (2015). Kreatywne szkoły. Oddolna rewolucja, która zmienia edukację. Kraków, Polska (pol). 

Skałbania, B. (2011). Diagnostyka pedagogiczna. Kraków, Polska: Oficyna Wydawnicza «Impuls» (pol).

Szatkowski, B. (2013). Instrumenty wsparcia rodziny – ujęcie porównawcze rozwiązań przyjętych w Polsce i USA. Państwo i Społeczeństwo, 3 (pol).

Szlendak, T. (2003). Zaniedbana piaskownica. Style wychowania małych dzieci a problem nierówności szans edukacyjnych. Warszawa, Polska (pol). 

Stróżyński, K. Wykorzystanie diagnozy edukacyjnej. Retrieved from http://www.ptde.org/pluginfile.php/12/ mod_page/content/5/Archiwum/XII/Wykorzystanie_diagnozy_edukacyjnej.pdf (pol). 

Fakty o NGO. Sektor pozarzadowy w 2018. Retrieved from http://fakty.ngo.pl/wiadomosc/2174099.html (pol). 

Fakty o NGO. Retrieved from http://fakty.ngo.pl/dziedziny-dzialan-ngo (pol). 



Повний текст: PDF (пол.)


Ярослав Цехмістер
ORCID iD 0000-0002-7959-3691
доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, перший проректор з науково-педагогічної роботи, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, бульвар Т. Шевченка, 13, 01601 Київ, Україна, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.  
Олександра Лисенко
ORCID iD 0000-0001-9356-1306
кандидат педагогічних наук, доцент, заступник директора Інституту післядипломної освіти, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, бульвар Т. Шевченка, 13, 01601 Київ, Україна, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

DOI:10.28925/2226-3012.2018.7.131137
https://doi.org/10.28925/2226-3012.2018.7.131137 

КОДИФІКАЦІЯ МЕДИЧНОГО ЗАКОНОДАВСТВА З ПОЗИЦІЇ ПІДВИЩЕННЯ ПРАВОВОЇ КУЛЬТУРИ ЛІКАРІВ В УКРАЇНІ
У запропонованій статті окреслено сучасний стан законодавства України з питань охорони здоров’я; представлено результати опитування лікарів щодо рівня їх знань у галузі медичного права; визначено причини, які на думку лікарів, ускладнюють роботу з джерелами правової інформації; здійснено аналіз правовідносин між суб’єктами галузі охорони здоров’я щодо питань, пов’язаних з відшкодуванням шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи з позиції Цивільного кодексу України та практики цивільного судочинства; обґрунтовано доцільність створення Медичного кодексу України з метою підвищення правової культури лікарів. 
Ключові слова: кодифікація медичного законодавства; медичне право; правова культура лікарів.

Література

Болотіна Н. Б. Медичне право у системі права України. Право України. 1999. № 7. С. 116–121. 

Булеца С. Б. Цивільні правовідносини, що виникають у сфері здійснення медичної діяльності: теоретичні та практичні проблеми: дис. ... докт. юрид. наук : 12.00.03. Одеса, 2016. 437 с.

Гладун З. С. Адміністративно-правове регулювання охорони здоров’я населення в Україні: монографія. Київ : Юрінком Інтер, 2007. 720 с. 

Закон України «Основи законодавства України про охорони здоров’я» від 19.11.1992 № 2801-XII. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 (дата звернення: 05.04.2018). 

Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 (дата звернення: 05.04.2018). 

Закон України «Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення» від 23.12.2010 № 2861-VI. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2861- 17 (дата звернення: 05.04.2018). 

Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 № 1645-III URL: http:// zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 (дата звернення: 05.04.2018).

Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/ laws/show/1023-12 (дата звернення: 05.04.2018). 

Закон України «Про лікарські засоби» від 04.04.1996 № 123/96-ВР. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/123/96-%D0%B2%D1%80 (дата звернення: 05.04.2018).

Закон України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» від 08.07.1999 № 863-XIV. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/863-14 (дата звернення: 05.04.2018).

Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 № 2402-III. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/ show/2402-14 (дата звернення: 05.04.2018). 

Закон України «Про протидію захворювання на туберкульоз» від 05.07.2001 № 2586-III. URL: http:// zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2586-14 (дата звернення: 05.04.2018). 

Закон України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіцити людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ» від 12.12.1991 № 1972-XII. URL: http://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/1972-12 (дата звернення: 05.04.2018). 

Закон України «Про психіатричну допомогу» від 22.02.2000 № 1489-III. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/ laws/show/1489-14 (дата звернення: 05.04.2018). 

Закон України «Про страхування» від 07.03.1996 № 85/96-ВР. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/ show/85/96-%D0%B2%D1%80 (дата звернення: 05.04.2018). 

Кодекс України про адміністративні правопорушення від 18.12.1984. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/80731-10 (дата звернення: 05.04.2018). 

Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96- %D0%B2%D1%80 (дата звернення: 05.04.2018). 

Кримінальний кодекс України 05.04.2001 № 2341-III. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (дата звернення: 05.04.2018). 

Майданик Р. А. Законодавство України в сфері охорони здоров’я: система і систематизація. Медичне право. 2013. № 2(12). С. 63–74. 

Сисоєва С. О. Основи педагогічної творчості: підручник. Київ : Міленіум, 2006. 344 с. Справа № 372/3795/14-ц. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/41146352 (дата звернення: 05.04.2018). 

Стеценко C. Г. Медичне право України: Підручник. Київ : Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008. 507 с. 

Указ Президента України від 14.11.2017 № 361/2017 «Про оголошення в Україні 2018 року Роком реалізації правопросвітницького/проекту/« Я/маю/право!»/URL:/(http://www.president.gov.ua/ documents/3612017-22974). (дата звернення: 05.04.2018).

Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 (дата звернення: 05.04.2018).



Повний текст: PDF (укр.)


Людмила Онищук
ORCID iD 0000-0002-7854-9314
доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник, головний науковий співробітник відділу інновацій та стратегій розвитку освіти, Інститут педагогіки НАПН України, вул. Січових Стрільців, 52-Д, 04053 Київ, Україна, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.


DOI:10.28925/2226-3012.2018.7.138144
https://doi.org/10.28925/2226-3012.2018.7.138144 

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗВИТКУ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
У статті на основі аналізу системи засобів наукового пізнання та критичного осмислення особливостей педагогічного прогнозування як специфічного різновиду наукового дослідження і форми конкретизації наукового передбачення висвітлено результати систематизації знань педагогічної прогностики; у форматі дослідження науково інтерпретовано опрацьовані ідеї, теорії, положення, закономірності і принципи, що відображають особливості об’єкта і предмета дослідження. Зв’язки між досліджуваними педагогічними явищами і процесами відображено в положеннях Концепції прогнозування розвитку загальної середньої освіти, програмі циклічного семінару «Теоретичні і методологічні засади підготовки суб’єктів освітньої діяльності до розроблення прогнозів», які сприятимуть формуванню у суб’єктів управління стержневих, системотвірних уявлень про перспективу розвитку загальної середньої освіти.
Ключові слова: прогнозування; розвиток; загальна середня освіта.

Література

Гершунский Б. С. Педагогическая прогностика : методология, теория, практика. Киев : Вища школа, 1986. 200 с. 

Гончаренко С. У. Педагогічні дослідження: методологічні поради молодим науковцям. Київ-Вінниця : «Планер», 2010. 308 с. 

Демчук В. С. Основи освітнього менеджменту : посібник. Київ : Ленвіт, 2007. 263 с. 

Енциклопедія освіти / За ред. В. Г. Кременя. Київ : Юрінком Інтер, 2008. 1040 с. 

Коршунов А. М., Мантатов В. В. Диалектика социального познания : посібник. Москва, 1988. 196 с. 

Краевский В. В. Методология педагогики: новый етап: учеб. пособие. Москва : Академия, 2006. 400 с. 

Леднев В. С. Содержание образования: учеб. пособие. Москва : Высшая школа, 1989. 360 с.

Лисичкин В. А. Теория и практика прогностики. Методологические аспекты : учебник. Москва : Наука, 1972. 224 с. 

Педагогическое прогнозирование: научно-методическое пособие / Под общ. ред. Л. Е. Никитиной. Москва : НОУ ВПО Московский психолого-социальный институт, 2009. 288 с.

Новий тлумачний словник української мови у трьох томах. 3-й том П-Я. Київ : Аконт, 2008. 862 с. 

Онищук Л. А. Концепція прогнозування розвитку загальної середньої освіти. Київ, 2016. 46 с. 

Сисоєва С. О. Сфера освіти як об’єкт дослідження. Освітологія. 2012. №1. С. 22–29. 

Токовенко А. С. Эволюционная эпистемология. Становление новой философской парадигмы. Днепропетровск, 1994. 192 с. 

Фейерабенд П. Избранные труды по истории науки. Москва, 1986. 543 с.



Повний текст: PDF (укр.)


Ніна Батечко
ORCID iD 0000-0002-3772-4489 
доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, перший проректор з науково-педагогічної роботи, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, бульвар Т. Шевченка, 13, 01601 Київ, Україна, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.  

Микола Лут
ORCID iD 0000-0003-4187-1323
кандидат технічних наук, професор, професор кафедри електропостачання імені проф. В. Н. Синькова, Національний університет біоресурсів і природокористування України, вул. Героїв Оборони, 15, 03042 Київ, Україна, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

DOI:10.28925/2226-3012.2018.7.145151
https://doi.org/10.28925/2226-3012.2018.7.145151 

СИСТЕМА МЕНЕДЖМЕНТУ ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ: МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ
У статті проблему побудови системи менеджменту якості вищої освіти висвітлено з позицій системного та синергетичного підходів на загальних засадах загального управління якістю (TQM). Зроблено порівняльний аналіз відкритої системи менеджменту якістю, що базується на TQM, та традиційної системи управління якістю вищої освіти. Доведено, що практичне втілення системи менеджменті якості позитивно вплине на організаційну, ринкову та фінансову стратегію формування тривалих конкурентних переваг у сфері вищої освіти. 
Ключові слова: система менеджменті якості, загальне управління якістю, системний підхід, синергетичний підхід.

Література 
Гінзбург М. Д., Коваленко С. Є., Клюнь А. М. Стандарти на системи керування: міжнародний та європейський досвід і його запровадження в Україні. Стандартизація. Сертифікація. Якість. 2016. №1. С. 7–16. 

Чейз Р. Б., Эквилайн Н. Д., Якобс Р. Ф. Производственный и операционный менеджмент / пер. с англ. 8-е изд. Москва : Издательский дом «Вильямс», 2001. 704 с. 

Сисоєва С. О., Соколова І. В. Теорія і практика вищої освіти: навч. посібник. Київ–Маріуполь, 2016. 338 с. 

Кане М. М., Иванов Б. В., Корешков В. Н., Схиртладзе А. Г. Системы, методы и инструменты менеджмента качества: Учебное пособие. Санкт-Петербург : Питер, 2008. 560 с. 

Національна доктрина розвитку освіти. Київ : Шкільний світ, 2002. 23 с. 

Курдюмов С. П., Малинецкий Т. Г. Новые в синергетике загадки мира неравновесных структур. Москва : Наука, 1996. с. 263.

Генри Нива. Пространство доктора Деминга / Пер. с англ. URL: http://www.iriit.irk.ru/web-edu/rqmi/start. html (дата звернення: 12.08.2018). 

Лісова С. В. Проблема забезпечення якості вищої освіти з позицій системного підходу. Професійна педагогічна освіта: системні дослідження : монографія. Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2015. С. 160–172.



Повний текст: PDF (укр.)


Юлія Грищук
ORCID iD 0000-0002-5306-0301
науковий співробітник науково-дослідної лабораторії освітології, Київський університет імені Бориса Грінченка, вул. Тимошенка, 13-б, 04212 Київ, Україна, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.


DOI:10.28925/2226-3012.2018.7.152156
https://doi.org/10.28925/2226-3012.2018.7.152156 


СИСТЕМА ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ДОСВІД РЕСПУБЛІКИ ПОЛЬЩА
У статті проаналізовано діяльність закладів вищої освіти Республіки Польща щодо забезпечення якості освіти задля виокремлення перспективних напрямів використання польського досвіду в Україні. Дослідження здійснювалося на основі вивчення і порівняльного аналізу систем внутрішнього забезпечення якості у закладах вищої освіти Республіки Польща, а саме: Університету Марії Кюрі-Склодовської, Люблінської Політехніки, Вармінсько-Мазурського університету та Жешувського yніверситету. Автором виокремлено перспективні напрями використання польського досвіду в Україні, серед яких: концептуальний, нормативно-правовий, організаційний.
Ключові слова: якість освіти; якість вищої освіти; система внутрішнього забезпечення якості вищої освіти.

Література 
Жешувський університет. URL: http://www.ur.edu.pl/ua (дата звернення: 28.05.2018). 

Луговий В. І. Роль стейкхолдерів у системі внутрішнього забезпечення якості вищої освіти відповідно до нового Закону України «Про вищу освіту». URL: http://erasmusplus.org.ua/images/phocadownload/HERE_ doc/Motivation_Luhovyi_2018.pdf (дата звернення: 28.05.2018). 

Люблінська Політехніка. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Люблінська_Політехніка (дата звернення: 20.05.2018). 

Про університет. URL: https://www.umcs.pl/uk/pro-un-versitet,1655.htm (дата звернення: 28.05.2018). 

Сисоєва С. Освітні реформи: освітологічний контекст. Теорія і практика управління соціальними системами. 2013. №3. С. 44–55.

Хмєлєска Є. Запровадження Європейських стандартів і рекомендацій щодо забезпечення якості (ESGQA) у систему вищої освіти Польщі. Програма ПК ректорів ВНЗ України. Київ, 2013. Beeby C. E. The concept of quality in education. URL: https://www.edqual.org/publications/workingpaper/ edqualwp3.pdf.1 (дата звернення: 23.05.2018). 

Cele Wewnętrznego Systemu Zapewniania Jakości Kształcenia / Politechnika Lubelska. URL: https://www.pollub. pl/pl/uczelnia/wewnetrzny-system-zapewnienia-jakosci-ksztalcenia/cele-wewnetrznego-systemu-zapewnianiajakosci-ksztalcenia (дата звернення: 20.05.2018). 

Polityka jakości Uniwersytetu Warmińsko-Mazurskiego w Olsztynie. URL: http://www.uwm.edu.pl/uniwersytet/ ksztalcenie/wewnetrzny-system-zapewniania-jakosci-ksztalcenia (дата звернення: 23.05.2018). 

Standards and Guidelines for Quality Assurance in the European Higher Education Area (ESG). Кyiv : CS Ltd., 2015. 32 p. System Zapewnienia Jakości Kształcenia / Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. URL: https://www.umcs.pl/pl/ system-zapewnienia-jakosci-ksztalcenia,3005.htm (дата звернення: 23.05.2018). 

Tutko M. Internal quality assurance systems in polish higher education institutions in the light of the ESG 2015. Zarządzanie publiczne. 2016. № 4(36). Рр. 277–287. doi:10.4467/20843968ZP.17.024.6033 

University of Warmia and Mazury in Olsztyn. Introduction. URL: http://www.uwm.edu.pl/en/the-university/ introduction (дата звернення: 20.05.2018).

Wewnętrzny System Zapewnienia Jakości Kształcenia / Uniwersytet Rzeszowski. URL: http://www.ur.edu.pl/ ksztalcenie/jakosc-ksztalcenia/wewnetrzny-system-ds-zapewnienia-jakosci-ksztalcenia (дата звернення: 23.05.2018).


Повний текст: PDF (укр.)


Ярослава Кульбашна 
ORCID iD 0000-0002-2571-091X 
доктор педагогічних наук, кандидат медичних наук, професор, професор кафедри хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії. Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, бульвар Т. Шевченка 13, 01601 Київ, Україна, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.  

Валерія Захарова 
ORCID ID 0000-0002-8863-2373 
викладач кафедри іноземних мов, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, бульвар Т. Шевченка 13, 01601 Київ, Україна, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

DOI:10.28925/2226-3012.2018.7.157163
https://doi.org/10.28925/2226-3012.2018.7.157163 

СТРУКТУРА ІНШОМОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ СТОМАТОЛОГІЇ
У статті визначено структуру іншомовної компетентності майбутніх фахівців із стоматології на основі аналізу даних наукових джерел із проблеми дослідження і власного педагогічного досвіду. Виокремлено основні компоненти: гносеологічний, діяльнісний та рефлексивний. Гносеологічний компонент характеризує систему знань у мовленні і охоплює лінгвістичну, деонтологічну та соціокультурні складові. Діяльнісний компонент відображає спроможність реалізувати набуті знання у практичній діяльності і складається з науково-дослідної та іншомовної комунікативної компетентностей, остання містить дискурсивну та стратегічну складові. Рефлексивний компонент передбачає самооцінку власних досягнень і спроможність підвищити їх рівень. 
Ключові слова: граматика; діалог культур; дискурс; іншомовна компетентність; комунікація; лексика; фонетика.

Література 

Гурко О. В., Шкурко О. В. Комунікативна компетенція як система мовленнєвих іншомовних умінь та навичок (з позиції вивчення дискурсу). URL: http://lingvodnu.com.ua/arxiv-nomeriv/lingvistikalingvokulturologiya-tom-9-2016/komunikativna-kompetenciya-yak-sistema-movlennyevix-inshomovnixumin-ta-navichok-z-pozici%D1%97-vivchennya-diskursu/ (дата звернення: 09.07.2018). 

Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти: вивчення, навчання, оцінювання. Рекомендації. Наук. ред. укр. видання доктор пед. наук, проф. С. Ю. Ніколаєва. Київ : Ленвіт, 2003. 273 с. 

Задорожная О. І. Сутність поняття стратегічної компетентності в сучасній лінгводидактиці. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: «Педагогіка. Соціальна робота». 2017. Вип. 2(41). С. 105–109. 

Клак І. Є. Критерії, показники та рівні сформованості професійної комунікативної компетентності майбутніх учителів англійської мови. URL: https://naub.oa.edu.ua/2017/критерії-показники-та-рівнісформова/ (дата звернення: 15.07.2018).

Коваленко О. Формування компетентнісного підходу до вивчення іноземних мов. Іноземні мови в навчальних закладах. 2008. № 3. С. 28–34.

Козак С. Формирование иноязычной коммуникативной компетенции будущих специалистов морского флота: дис. канд. пед. наук : 13.00.04. Одеса, 2001. 224 с. 

Крисак Л. В. Шляхи формування англомовної професійно-орієнтованої комунікативної компетентності. URL: https://naub.oa.edu.ua/2015/шляхи-формування-англомовної-профес/ (дата звернення: 01.08.2018). 

Кульбашна Я. А. Формування професійної компетентності майбутніх фахівців із стоматології: теоретичні й методичні основи : монографія. Інститут вищої освіти Національної академії педагогічних наук України, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця. Київ : Компас, 2014. 415 с.

Маслова Т. Б. Формування дискурсивної компетенції у навчанні англійської мови для спеціальних цілей. Іншомовна освіта у вищій технічній школі: методи, підходи, технології: Матеріали ІІ Міжнародної наукової конференції. Київ, 27 листопада 2012 року. Київ : ТОВ «Дельта Корп», 2012. С. 51–54.

Ткаченко Л. Комунікативна компетенція студентів – запорука професійного успіху. Лінгвометодичні концепції викладання іноземних мов у немовних вищих навчальних закладах України: зб. наук. ст. учасників Всеукр. наук.-практ. конференції. Київ., 23–24 грудня 2003 р. Редкол.: І. І. Тимошенко та ін. Київ : Вид-во Європ. ун-ту, 2003. 583 с.

Хоменко О. В. Іншомовна підготовка студентів економічнихспеціальностей в контексті глобалізації: монографія. Київ : КНУТД, 2014. 364 с. 

Bachman L. Fundamental considerations in language testing. Oxford, 1990. Canal M. From Communicative Competence to Communicative Language Pedagogy. Richards J. and Schmidt R., (Eds.) Language and Communication. London : Longman, 1983. P. 2–27. 

Hymes D. H. On communicative competence. − Philadelphia: University of Pennsylvania Press, 14621. Ikujiro Nonaka. The Knowledge-Creating Company, Harvard Business Review, November-December 2004. №4. Р. 27−45. 

Kulbashna Ya. A., Zakharova V. A. The work of project work in the process of future dentists’ foreign language competence formation. Vestnik VGMU, 2018. Vol. 17(2). P. 87–92. doi: 10.22263/2312-4156.2018.2.87 

Scrivener J. Learning Teaching. London; Collins ELT, 2002. 432 p. 

Thornbury S. How to teach grammar. Harlow : Longman, 1999. 182 р. 

Wilkins D. Linguistics in language teaching. London : Arnold, 1972. 480 р.

 
Повний текст: PDF (укр.)