ФІЛОСОФСЬКА ПЕДАГОГІКА ЯК КРИТИКА І САМОКРИТИКА: НІМЕЦЬКИЙ ДОСВІД

Автор(и)

  • Марія Култаєва Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, вул. Валентинівська, 2, 61168 Харків, Україна https://orcid.org/0000-0001-9641-4694

DOI:

https://doi.org/10.28925/2226-3012.2017.6.4451

Ключові слова:

внутрішня логіка, глобалізація, комунікація, критика, освіта, самокритика, тенденції, теорія, філософська педагогіка

Анотація

В статті розглядаються тенденції еволюції філософської педагогіки в німецькій теоретичній традиції.
Перехід від нормативних теорій до функціонально-структурних аналізується на матеріалі нормативних теорій неогегельянства (Е. Шпрангер, Т. Літт), а також теорії напівосвіти Т. Адорно, де напівосвіта представлена як форма відчуження освіти і сприяє її перетворенню на антиосвіту. Один з альтернативних варіантів філософської педагогіки на засадах теорії самореферентних соціальних систем пропонується А. Тремлем. Показано, що критика і самокритика різних філософсько-педагогічних конструктів надає для імпульси розвитку філософської педагогіки як рефлексії внутрішньої логіки практик навчання і виховання із урахуванням викликів глобалізації.

Біографія автора

Марія Култаєва, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, вул. Валентинівська, 2, 61168 Харків, Україна

Доктор філософських наук, професор, член-кореспондент НАПН України, завідувач кафедри філософії

Посилання

Adorno, Theodor W. (1994). Minima Moralia: Reflexionen Aus Dem Beschädigten Leben. Frankfurt am Main, Deutschland: Suhrkamp (ger).

Adorno, Theodor W. (2003). Theorie der Halbbildung. Gesammelte Schriften. Band 8. Soziologische Schriften Band 1. Frankfurt am Main, Deutschland: Suhrkamp, 93–121 (ger).

Baumgarten, Hans-Ulrich. (2012). Frei, gleich und gebildet. Eine philosophische Überlegung zur bildungspolitischen Debatte. Bildungstheorie in der Diskussion. Freiburg-München, Deutschland: Verlag Karl Alber, 46–60 (ger).

Benner, Dietrich. (1991). Hauptströmungen der Erziehungswissenschaft. Eine Systematik traditioneller und moderner Theorien. Weinheim, Deutschland: Deutscher Studienverlag (ger).

Benner, Dietrich. (2012). Warum öffentliche Erziehung in Demokratien nicht politisch fundiert werden kann. Bil- dungstheorie in der Diskussion. Freiburg-München, Deutschland: Verlag Karl Alber, 13–35 (ger).

Fleck, Christian. (2007). Transatlantische Bereicherungen. Zur Erfindung der Sozialforschung. Frankfurt am Main, Deutschland: Suhrkamp (ger).

Frischmann, Bärbel. (2012). Aspekte philosophischer Bildungskritik: Rousseau, Fichte, Nietzsche, Adorno. Bildungs- theorie in der Diskussion. Freiburg-München, Deutschland: Verlag Karl Alber, 145–160 (ger).

Litt, Theodor. (1964). Technisches Denken und menschliche Bildung. Heidelberg, Deutschland: Quell und Meyer (ger).

Nida-Rümelin, Julian. (2014). Der Akademisierungswahn. Zur Krise beruflicher und akademischer Bildung. Hamburg, Deutschland: Körber-Stiftung (ger).

Roche, Mark. (2014). Was die deutschen Universitäten von den amerikanischen lernen können und was sie vermeiden sollten. Hamburg, Deutschland: Meiner (ger).

Sloterdijk, Peter. (2009). Du mußt dein Leben ändern. Über Anthropotechniken. Frankfurt am Main, Deutschland: Suhrkamp (ger).

Spranger, Eduard. (1928). Das deutsche Bildungsideal der Gegenwart in geschichtsphilosophischer Beleuchtung. Leip- zig, Deutschland: Quell und Meyer (ger).

Spranger, Eduard. (1973). Philosophische Pädagogik. Heidelberg, Deutschland: Klett Verlag (ger).

Treml, Alfred K. (2010). Philosophische Pädagogik. Die theoretischen Grundlagen der Erziehungswissenschaft. Stutt- gart, Deutschland: Kohlhammer (ger).

Treml, Alfred K. (2000). Allgemeine Pädagogik. Grundlagen, Handlungsfelder und Perspektiven der Erziehung.

Stuttgart, Deutschland: Kohlhammer (ger).

Downloads


Переглядів анотації: 6

Опубліковано

2017-10-01

Як цитувати

Култаєва, М. (2017). ФІЛОСОФСЬКА ПЕДАГОГІКА ЯК КРИТИКА І САМОКРИТИКА: НІМЕЦЬКИЙ ДОСВІД. ОСВІТОЛОГІЯ, (6), 44–51. https://doi.org/10.28925/2226-3012.2017.6.4451

Номер

Розділ

Філософсько-педагогічні витоки освітології