ФІЛОСОФСЬКА ПЕДАГОГІКА ЯК КРИТИКА І САМОКРИТИКА: НІМЕЦЬКИЙ ДОСВІД
DOI:
https://doi.org/10.28925/2226-3012.2017.6.4451Ключові слова:
внутрішня логіка, глобалізація, комунікація, критика, освіта, самокритика, тенденції, теорія, філософська педагогікаАнотація
В статті розглядаються тенденції еволюції філософської педагогіки в німецькій теоретичній традиції.
Перехід від нормативних теорій до функціонально-структурних аналізується на матеріалі нормативних теорій неогегельянства (Е. Шпрангер, Т. Літт), а також теорії напівосвіти Т. Адорно, де напівосвіта представлена як форма відчуження освіти і сприяє її перетворенню на антиосвіту. Один з альтернативних варіантів філософської педагогіки на засадах теорії самореферентних соціальних систем пропонується А. Тремлем. Показано, що критика і самокритика різних філософсько-педагогічних конструктів надає для імпульси розвитку філософської педагогіки як рефлексії внутрішньої логіки практик навчання і виховання із урахуванням викликів глобалізації.
Посилання
Adorno, Theodor W. (1994). Minima Moralia: Reflexionen Aus Dem Beschädigten Leben. Frankfurt am Main, Deutschland: Suhrkamp (ger).
Adorno, Theodor W. (2003). Theorie der Halbbildung. Gesammelte Schriften. Band 8. Soziologische Schriften Band 1. Frankfurt am Main, Deutschland: Suhrkamp, 93–121 (ger).
Baumgarten, Hans-Ulrich. (2012). Frei, gleich und gebildet. Eine philosophische Überlegung zur bildungspolitischen Debatte. Bildungstheorie in der Diskussion. Freiburg-München, Deutschland: Verlag Karl Alber, 46–60 (ger).
Benner, Dietrich. (1991). Hauptströmungen der Erziehungswissenschaft. Eine Systematik traditioneller und moderner Theorien. Weinheim, Deutschland: Deutscher Studienverlag (ger).
Benner, Dietrich. (2012). Warum öffentliche Erziehung in Demokratien nicht politisch fundiert werden kann. Bil- dungstheorie in der Diskussion. Freiburg-München, Deutschland: Verlag Karl Alber, 13–35 (ger).
Fleck, Christian. (2007). Transatlantische Bereicherungen. Zur Erfindung der Sozialforschung. Frankfurt am Main, Deutschland: Suhrkamp (ger).
Frischmann, Bärbel. (2012). Aspekte philosophischer Bildungskritik: Rousseau, Fichte, Nietzsche, Adorno. Bildungs- theorie in der Diskussion. Freiburg-München, Deutschland: Verlag Karl Alber, 145–160 (ger).
Litt, Theodor. (1964). Technisches Denken und menschliche Bildung. Heidelberg, Deutschland: Quell und Meyer (ger).
Nida-Rümelin, Julian. (2014). Der Akademisierungswahn. Zur Krise beruflicher und akademischer Bildung. Hamburg, Deutschland: Körber-Stiftung (ger).
Roche, Mark. (2014). Was die deutschen Universitäten von den amerikanischen lernen können und was sie vermeiden sollten. Hamburg, Deutschland: Meiner (ger).
Sloterdijk, Peter. (2009). Du mußt dein Leben ändern. Über Anthropotechniken. Frankfurt am Main, Deutschland: Suhrkamp (ger).
Spranger, Eduard. (1928). Das deutsche Bildungsideal der Gegenwart in geschichtsphilosophischer Beleuchtung. Leip- zig, Deutschland: Quell und Meyer (ger).
Spranger, Eduard. (1973). Philosophische Pädagogik. Heidelberg, Deutschland: Klett Verlag (ger).
Treml, Alfred K. (2010). Philosophische Pädagogik. Die theoretischen Grundlagen der Erziehungswissenschaft. Stutt- gart, Deutschland: Kohlhammer (ger).
Treml, Alfred K. (2000). Allgemeine Pädagogik. Grundlagen, Handlungsfelder und Perspektiven der Erziehung.
Stuttgart, Deutschland: Kohlhammer (ger).
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Марія Култаєва
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства – Некомерційна 3.0 Міжнародна.
Тип ліцензії: Creative Commons Attribution Non-Commercial
Автор дозволяє:
- поширювати — копіювати, передавати свій твір,
- змінювати — переробляти, розвивати твір.
Умови такі:
- автор не дозволяє використовувати свій чи змінений твір з комерційною метою (Noncommercial),
- слід зберігати посилання на попередніх авторів у визначеній ними формі (Attribution). Ви повинні надати посилання на ліцензію та вказати, чи були внесені зміни. Ви можете це робити будь-яким розумним способом, але це не означає, що ліцензіат схвалює вас або ваше використання.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
