ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ МОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛІВ М. КИЄВА: РЕЗУЛЬТАТИ СОЦІОЛІНГВІСТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Марія Бойко

doi:10.28925/2412-124X.2024.13.4

Автор(и)

Марія Бойко Київський столичний університет імені Бориса Грінченка https://orcid.org/0000-0001-9826-7464

DOI:

https://doi.org/10.28925/2412-124X.2024.13.4

Ключові слова:

мовна компетентність, мовна політика, мовна ситуація, освітній простір, освітній процес.

Анотація

У статті проаналізовано реальний стан використання української мови педагогічними працівниками м. Києва, виокремлено рекомендації для підвищення мовної компетентності вчителів. У розвідці здійснено короткий огляд мовознавчих праць, які відображають статус державної мови в освітньому просторі на початку ХХІ ст., встановлено чинники, які допомагають педагогічним працівникам перейти на українську під час надання освітніх послуг. Увагу приділено висвітленню результатів соціологічного дослідження. Для вивчення особливостей функціонування української мови в закладах загальної середньої освіти м. Києва проаналізовано 504 анкети. Зроблено висновок, що проблема українсько-російського білінгвізму в освітньому просторі м. Києва є надзвичайно складною та суперечливою. Відзначено, що вчителі столиці не чинять опір законодавчому закріпленню різноманітних положень щодо української мови. Доведено, що використання української мови на уроках у закладах загальної середньої освіти м. Києва переважає, але є установи, у яких працівники досі активно послуговуються російською мовою на перервах, знецінюючи роль української мови. Респонденти впевнені, що саме українськомовне оточення найкраще допомагає почати спілкуватися українською та стимулюватиме розвиток державної мови. Також педагогічні працівники зазначили, що в перспективі українська мова має стати основною в усіх сферах спілкування. Наголошено, що така переорієнтація має відбутись не тільки завдяки розумним та виваженим діям керівництва, але й завдяки свідомому прагненню самих громадян. У розвідці зазначено, що школи мають бути центром відродження та посилення українського мовного простору, оскільки саме вчителі є провідниками, які здатні формувати мовну культуру в молодшого покоління.

Посилання

Boiko, M. (2020). Shljakhy pidvyshhennja komunikatyvnoji potuzhnosti ukrajinsjkoji movy v Ukrajini i sviti (za rezuljtatamy sociolinghvistychnogho doslidzhennja) [Ways to increase the communicative power of the Ukrainian language in Ukraine and the world (based on the results of a sociolinguistic study)]. Current Issues of the Humanities, 31 (1). 262266. https://doi.org/10.24919/2308-4863.1/31.213790

Boiko, M. (2020). Funkcionuvannja ukrajinsjkoji movy v umovakh muljtykuljturalizmu [Functioning of the Ukrainian language in the context of multiculturalism]. Scientific notes of V. I. Vernadsky Taurida National University. Series: «Philology. Journalism», 31 (70), 610. https://doi.org/10.32838/2663-6069/2020.3-1/02

Horokhova, T., Boiko, M. (2023). Dynamika leksychnogho skladu ukrajinsjkoji movy u vojennyj period 2022–2023 rokiv [The dynamics of the lexical composition of the Ukrainian language in the wartime period of 20222023]. Current Issues of the Humanities, 27, 213218. https://doi.org/10.24919/2308-4863/67-1-29

Danylevska, O. (2019). Ukrajinsjka mova v ukrajinsjkij shkoli na pochatku XXI stolittja: sociolinghvistychni narysy [The Ukrainian Language in the Ukrainian School at the Beginning of the XXI Century: Sociolinguistic Essays]. Kyiv-Mohyla Academy Publishing House.

Matveieva, N. (2020). Suchasnyi komunikatyvnyi prostir ukrainskoi stolytsi [Modern communicative space of the Ukrainian capital]. Ukrainian language, 1, 141152. https://doi.org/10.15407/ukrmova2020.01.141

Selihei, P. (2023). Komunikatyvna potuzhnist i prestyzh ukrainskoi movy yak parametry yii zhyttiestiikosti [Communicative power and prestige of the Ukrainian language as parameters of its sustainability]. In O. Dotsenko, M. Zhuykova, N. Kiss et al., N. Yasakova (Ed.), Sotsialne u movi ta mova v sotsiumi: monohrafiia na poshanu doktora filolohichnykh nauk, profesora Larysy Masenko. Kyiv-Mohyla Academy Publishing House.

Sokolova, S. (2012). Movna sytuacija Kyjeva: poghljad zovni [The language situation in Kyiv: an outside view]. Ukrainian language, 4, 317. http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=Ukrm_2012_4_3

Shevchuk-Kliuzheva, O. (2023). Vplyv simejnykh movnykh praktyk na formuvannja ukrajinsjko-rosijsjkogho dytjachogho bilinghvizmu (na materiali sociolinghvistychnogho opytuvannja rodyn iz Kyjeva) [Influence of family language practices on the formation of Ukrainian-Russian children's bilingualism (based on the sociolinguistic survey of families from Kyiv)]. Transcarpathian Philological Studies, 67 (1), 5057. https://doi.org/10.32782/tps2663-4880/2022.27.3.9

Kondratenko, N., Kiselova, A., Zavalska, L. (2020). Strategies and Tactics of Communication in Parliamentary Discourse. Studies about Languages, 36, 17–29. https://doi.org/10.5755/j01.sal.0.36.23401

Meisel, J. (2016). Early child second language acquisition: French gender in German children. Bilingualism: Language and Cognition, 21 (4). https://doi.org/10.1017/S1366728916000237

Meisel, J. (2011). First and second language acquisition: Parallels and differences. Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511862694

Ovsiienko, L., Rakityanska, L, Kulyk, O., Pet'ko, L., Turchynova, G., Zavadska, T. (2023). Development of Multicultural Education: Tasks, Tools and Project Solutions. TEM Journal ,3 (12). https://doi.org/10.18421/TEM123-25

Pavlenko, A. (2008). Multilingualism in Post-Soviet Countries: Language Revival, Language Removal, and Sociolinguistic Theory. International Journal of Bilingual Education and Bilingualism, 11, 275–314. https://doi.org/10.1080/13670050802271517

Sokolova, S. (2021). Lingual and Extralingual Aspects of Surzhyk Functioning in Ukraine. Slavia Meridionalis, 21, 2412. https://doi.org/10.11649/sm.2412

Sokolova, S. (2022). The Problem of Choosing the Language of Communication: Ukrainian Realities. Cognitive Studies, 22, 2649. https://doi.org/10.11649/cs.2649

Shevchuk-Kliuzheva, O. (2020). The sociolinguistic aspect of Ukrainian Russian child bilingualism on the basis of a survey of Ukrainian families. Cognitive Studies, 20, 2323. https://doi.org/10.11649/cs.2323

Senior, R. (2006). The Experience of Language Teaching. Cambridge University Press.

Toffler, A. (1980). The third wave. William Morrow and Company.

Vintoniv, M., Boiko, M. (2023). Language situation in Kyiv at the beginning ofthe 21st century: the material of a mass surveyin the mobile application «Kyiv Digital». Texto Livre: Linguagem e Tecnologia, 16. https://doi.org/10.1590/1983-3652.2023.46196

Vintoniv, M., Boiko, M. (2021). The Language Situation of Higher Education in the Donetsk Region at the Beginning of the 21st Century. Mundo Eslavo, 19, 6175. https://revistaseug.ugr.es/index.php/meslav/article/view/17703

Vydaichuk, T., Rusachenko, N., Lakhno, N., Moskalchuk, H., Nesterenko, T. (2022). Using of the language factor in modern conflicts of various levels. Eduweb, 16 (3), 177−189. https://doi.org/10.46502/issn.1856-7576/2022.16.03.13

Widdowson, H. (2009). Aspects of Language Teaching. Oxford University Press.