ЯВИЩЕ АГРЕСІЇ ЯК СУСПІЛЬНА ПРОБЛЕМА

Автор(и)

  • Марія Хмєлевська Вища школа ім. Павла Влодковіца в Плоцьку, ал. Яна Кілінського 12, 09-402 Плоцьк, Республіка Польща https://orcid.org/0000-0001-5622-1441

DOI:

https://doi.org/10.28925/2226-3012.2019.8.5764

Ключові слова:

агресія, неповнолітній винуватець, заборонений вчинок

Анотація

Агресія в сучасному світі є соціальним явищем, присутнім у всіх сферах людської діяльності, яке потребує глибокого дослідження. У запропонованій статті вказано на актуальність зазначеної соціальної проблеми: на агресію як невід’ємний елемент життя молодої людини, яка має усвідомлювати її наслідки в особистому і суспільному житті. Авторка наголошує на тезі про те, що „в кожному дрімає насилля і агресія, які подразнюються всього лише за умов, у яких доводиться вирішувати та розкривати цю проблему та її тенденції”. У статті наголошено на використанні індивідуального підходу при вивченні кожного прояву агресії. При цьому увага акцентується на недопущенні узагальнень, припущень і упереджень у ході вивчення цього питання. Вивчення наслідків агресії психологічної, соціологічної, економічної природи вимагають посиленого співробітництва представників громадськості та науковців. Авторка публікації розмірковує не стільки над можливістю виключення агресії як складника суспільного життя молодої людини, скільки на обмеженні, попередженні і спробі протидіяти цьому явищу.

Біографія автора

Марія Хмєлевська, Вища школа ім. Павла Влодковіца в Плоцьку, ал. Яна Кілінського 12, 09-402 Плоцьк, Республіка Польща

Доктор педагогічних наук, викладач біології в гімназії, декан педагогічного факультету

Посилання

I. Wykaz aktów prawnych

Suchańska A., Autodestruktywność pośrednia — samoagresja czy deficyt ochronny? [w:] Agresja i przemoc, (red.) M. Binczycka-Anholcer, Warszawa-Poznań 2001.

Aronson E., Człowiek istota społeczna, Warszawa 2001.

Babiker G., Arnold L., Autoagresja — mowa zranionego ciała, Gdańsk 2003.

Brawn-Gałkowska M., Ulik I., Zabawa w zabijanie, Lublin 2000.

Danielewska J., Agresja u dzieci — szkoła porozumienia, Warszawa 2002.

Encyklopedia pedagogiczna XXI wieku, Warszawa 2003.

Evans P., Toksyczne słowa, Warszawa 1996.

Frączek A., Szostek M., Programowanie psychoterapii w oparciu o teorię uczenia się [w:] Psychologia wychowawcza, nr 4/1967.

Gajewski M., Niebezpieczne gry komputerowe [w:] Wychowawca — Miesięcznik nauczycieli i wychowawców katolickich, nr 12 (108) 2001.

Kirwil L., Wpływ telewizji na dzieci i młodzież [w:] Problemy opiekuńczo-wychowawcze, nr 6/1995.

Kołodziejska D., Telewizja wpływa na rozwój dziecka, Edukacja i dialog, nr 3/2002.

Kosińska-Dec K., Jelonkiewicz I., Picie alkoholu a agresja interpersonalna wśród młodych dorosłych [w:] Alkoholizm i Narkomania, tom 13, nr 2, Warszawa 2000.

Kubacka-Jasiecka D., Funkcjonowanie społeczne osób agresywnych i samoagresywnych, Wrocław 1975.

Kube E., Przestępczość młodocianych z użyciem przemocy. Możliwości i szanse jej zapobiegania [w:] Przemoc w życiu codziennym, (red.) B. Hołyst, Warszawa 1997.

Cierpiałkowska L., Grupy samopomocy — niewykorzystana forma leczenia przemocy [w:] Agresja i przemoc; (red.) Binczycka-Anholcer M., Warszawa-Poznań 2001.

Liberska H., Matuszewska M., Wybrane czynniki i mechanizmy powstawania agresji w rodzinie [w:] Agresja i przemoc a zdrowie psychiczne, (red.) M. Binczycka-Anholcer, Warszawa- Poznań 2001.

Nowakowska M., Cywilizacyjna stymulacja zjawisk agresji i przemocy [w:] Agresja i przemoc w szkołach polskich i niemieckich, (red.) Ostrowska K. i Tatarowicz J., Warszawa 1998.

Obuchowska I., Agresja w perspektywie rozwojowej [w:] Agresja i przemoc a zdrowie psychiczne, (red.) Binczycka-Anholcer M., Warszawa-Poznań 2001.

Obuchowska, J. (1989). Przemoc w wychowaniu, Kwartalnik Pedagogiczny nr 4.

Oddziaływanie środków masowego przekazu na dzieci [w:] Wychowawca — Miesięcznik nauczycieli i wychowawców katolickich, nr 12 (108)/2001.

Pospieszyl I., Przemoc w rodzinie, Warszawa 1994.

Raczkowska J., Zagrożenie, poczucie bezpieczeństwa, agresja przemocą, okrucieństwem [w:] Problemy opiekuńczo-wychowawcze, nr 10/1993.

Ranschburg J., Lęk, gniew, agresja, Warszawa 1980.

Schmidt H. L., Przemoc w szkołach niemieckich [w:] Agresja i przemoc w szkołach polskich i niemieckich, (red.) Ostrowska K. i Tatarowicz J., Warszawa 1998.

Skorny Z., Psychologiczna analiza agresywnego zachowania się, Warszawa 1968.

Wolińska J. M., Agresywność młodzieży, problem indywidualny i społeczny, Lublin 2000.

Zimbardo P.G., Ruch F.L., Psychologia i życie, Warszawa 1996.

II. Wykaz aktów prawnych

Ustawa z dnia 12 marca 2004 r. o pomocy społecznej, tekst jedn. Dz. U. z 2017 r., poz. 1769.

Ustawa o wychowaniu w trzeźwości i przeciwdziałaniu alkoholizmowi, tekst jedn. Dz. U. z 2016 r., poz.487.

Ustawa z dnia 6 czerwca 1997 r. Kodeks Karny, tekst jedn. Dz. U. z 2017 r., poz. 2204.

Downloads


Переглядів анотації: 4

Опубліковано

2019-10-01

Як цитувати

Сhmielewska M. (2019). ЯВИЩЕ АГРЕСІЇ ЯК СУСПІЛЬНА ПРОБЛЕМА. ОСВІТОЛОГІЯ, (8), 57–64. https://doi.org/10.28925/2226-3012.2019.8.5764

Номер

Розділ

Соціологія та культурологія освіти

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають