ETYCZNE ASPEKTY KSZTAŁCENIA NA ODLEGŁOŚĆ W DNIU PANDEMII COVID-19
DOI:
https://doi.org/10.28925/2226-3012.2021.108Słowa kluczowe:
digitalizacja edukacji, standardy etyczne, kształcenie na odległość; cyfrowi aborygeni, cyfrowi imigranciAbstrakt
Artykuł koncentruje się na kwestiach etycznych nauczania na odległość jako wyzwania, przed jakim stanęła edukacja podczas pandemii COVID-19. Autorka rozważa moralne i wartościowe aspekty kształcenia na odległość na różnych poziomach – od problemów o charakterze międzynarodowym po indywidualną komunikację między nauczycielem a uczniem. Zakres zagadnień związanych z etycznym komponentem nauczania na odległość jest dość szeroki: nierówność cyfrowa, alfabetyzacja cyfrowa, pedagogiczny konflikt między „cyfrowymi aborygenami” a „cyfrowymi imigrantami”, cechy korzystania z materiałów cyfrowych itp. W artykule podkreślono, że digitalizacja edukacji wymaga od wszystkich uczestników procesu edukacyjnego wysokiego poziomu odpowiedzialności i zaufania. Najważniejszym warunkiem zachowania etycznego jest
137
świadomość etykiety cyfrowej i skuteczność kar za jej łamanie lub zachęty do jej przestrzegania: przestrzeganie standardów etycznych jest podstawowym warunkiem sukcesu w formie kształcenia na odległość.
Bibliografia
Батечко Н., Михайліченко М. Феномен академічної доброчесності в контексті синергії наукових підходів. Освітологія. 2019. № 8. С. 26–33. DOI: https://doi.org/10.28925/2226-3012.2019.8.2633
Гончарова В. Г. Об этике в дистанционном образовании: вызовы и задачи. Педагогические науки. 2021. Вып. 6 (108). Ч. 4. С. 69–73. DOI: https://doi.org/10.23670/IRJ.2021.108.6.109
Пирайнен Е. В., Почебут С. Н. Этический аспект использования информационных технологий в образовательном процессе. Дискурс. 2018. № 4. С. 45–51. DOI: https://doi.org/10.32603/2412-8562-2018-4-4-45-51
Aldoseman T. I. Towards Ethically Responsive Online Education: Variables and Strategies from Educators’ Perspective. Journal of Education and Learning. 2020. Vol. 9. № 1. Р. 79–86. DОІ: https://doi.org/10.5539/jel.v9n1p79
Campbell E. Let It Be Done: Trying to Put Ethical Standards into Practice. Journal of Education Policy. 2001. № 16 (5). P. 395–411. DОІ: https://doi.org/10.1080/02680930110071011
Chawdhry A. Evaluating Ethics in Distance Education Learning from a Students Point of View. Issues in Information Systems. 2017. Vol. 18. № 3. Р. 69–77. DОІ: https://doi.org/10.48009/3_iis_2017_69-77.
Coleman P. D. Ethics, Online Learning and Stakeholder Responsibility for a Code of Conduct in Higher Education. Kentucky Journal of Excellence in College Teaching and Learning. 2012. № 9. Retrieved from https://encompass.eku.edu/kjectl/vol9/iss1/3 (дата звернення: 25.09.2021)
Farahani M. F. Ethics Principles in Distance Education. Procedia ‒ Social and Behavioral Sciences. 2012. Vol. 46. P. 890–894. DОІ: https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2012.05.218
Godoń R. Etyka i kształcenie: o integralności doświadczenia pedagogicznego. Сhowanna. 2016. Т. 1 (46). S. 89–99.
Kalantzis M., Cope B. The Teacher as Designer: Pedagogy in the New Media Age. E-Learning and Digital Media. 2010. Vol. 7. № 3. Р. 200‒222. DОІ: https://doi.org/10.2304/elea.2010.7.3.200
Kelly K. B., Bonner K. Digital test, distance education and academic dishonest: Faculty and administrator perceptions and responses. Journal of Asynchronous Learning Networks. 2005. № 9 (1). Р. 43–53. DOI: http://dx.doi.org/10.24059/olj.v9i1.1801
Ng W. Can we teach digital natives digital literacy? Computers & Education. 2012. № 59. Р. 1066‒1078. DOI: https://doi.org/10.1016/j.compedu.2012.04.016
Prensky M. Digital Natives, Digital Immigrants. On the Horizon. 2001. Vol. 9. № 5. Р. 1‒6. DOI: https://doi.org/10.1108/10748120110424816
Sharma R. C., Demiray U. Ethical Practices and Implications in Distance Education: Lessons Learned. Ethical Practices and Implications in Distance Learning / Ed. Sharma R. C., Demiray U. Hershey‒New York: Information science reference, 2009. Р. 328–332.
Valek J., Sladek P. Immersed into Digital World: Learning and Students’ Perception. Procedia ‒ Social and Behavioral Sciences. 2012. № 69. P. 1866‒1870. DOI: https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2012.12.139
Yahya S., Ahmad E. A., Jalil R. A. The Definition and Characteristics of Ubiquitous Learning: a Discussion. International Journal of Education and Development using Information and Communication Technology (IJEDICT). 2010. Vol. 6. № 1. Р. 117‒127.
Zembylas M., Vrasidas C. Levinas and the ‘inter-face’: The ethical challenge of online education. Educational Theory. 2005. № 55 (1). С. 61–78. DОІ: https://doi.org/10.1111/j.1741-5446.2005.0005a.x
Batechko, N., Mykhailichenko, M. (2019). Fenomen akademichnoi dobrochesnosti v konteksti synerhii naukovykh pidkhodiv [Academic integrity phenomenon in the context of scientific approaches synergy]. Osvitolohiia, 8, 26–33. https://doi.org/10.28925/2226-3012.2019.8.2633
Goncharova, V. G. (2021). Ob etike v distancionnom obrazovanii: vyzovy i zadachi [On ethics in distance education: challenges and objectives]. Pedagogicheskie nauki, 6 (108), 4, 69–73. https://doi.org/10.23670/IRJ.2021.108.6.109
Pirajnen, E. V., Pochebut, S. N. (2018). Eticheskij aspekt ispol'zovaniya informacionnyh tekhnologij v obrazovatel'nom processe [Ethical aspect of the use of information technologies in the educational process]. Diskurs, 4, 45–51. https://doi.org/10.32603/2412-8562-2018-4-4-45-51
Aldoseman, T. I. (2020). Towards Ethically Responsive Online Education: Variables and Strategies from Educators’ Perspective Journal of Education and Learning, 9 (1), 79–86. https://doi.org/10.5539/jel.v9n1p79.
Campbell, E. (2001). Let It Be Done: Trying to Put Ethical Standards into Practice Journal of Education Policy, 16 (5), 395–411. https://doi.org/10.1080/02680930110071011
Chawdhry, A. (2017). Evaluating Ethics in Distance Education Learning from a Students Point of View. Issues in Information Systems, 18 (3), 69–77. https://doi.org/10.48009/3_iis_2017_69–77
Coleman, P. D. (2012). Ethics, Online Learning and Stakeholder Responsibility for a Code of Conduct in Higher Education. Kentucky Journal of Excellence in College Teaching and Learning, 9. https://encompass.eku.edu/kjectl/vol9/iss1/3.
Farahani, M. F. (2012). Ethics Principles in Distance Education. Procedia ‒ Social and Behavioral Sciences, 46, 890–894. https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2012.05.218
Godoń, R. (2016). Etyka i kształcenie: o integralności doświadczenia pedagogicznego Сhowanna, 1 (46), 89–99.
Kalantzis, M., Cope, B. (2010). The Teacher as Designer: Pedagogy in the New Media Age. E-Learning and Digital Media, 7 (3), 200‒222. https://doi.org/10.2304/elea.2010.7.3.200
Kelly, K. B., Bonner, K. (2005). Digital test, distance education and academic dishonest: Faculty and administrator perceptions and responses. Journal of Asynchronous Learning Networks, 9 (1), 43–53. http://dx.doi.org/10.24059/olj.v9i1.1801
Ng, W. (2012). Can we teach digital natives digital literacy? Computers & Education, 59, 1066‒1078. https://doi.org/10.1016/j.compedu.2012.04.016
Prensky, M. (2001). Digital Natives, Digital Immigrants. On the Horizon, 9 (5), 1‒6. https://doi.org/10.1108/10748120110424816
Sharma, R. C., Demiray, U. (2009). Ethical Practices and Implications in Distance Education: Lessons Learned. In R. C. Sharma, U. Demiray (Eds), Ethical Practices and Implications in Distance Learning (pp. 328–332). Information science reference.
Valek, J., Sladek, P. (2012). Immersed into Digital World: Learning and Students’ Perception. Procedia ‒ Social and Behavioral Sciences, 69, 1866‒1870. https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2012.12.139
Yahya, S., Ahmad, E. A., Jalil, R. A. (2010). The Definition and Characteristics of Ubiquitous Learning: a Discussion. International Journal of Education and Development using Information and Communication Technology (IJEDICT), 6 (1), 117‒127.
Zembylas, M., Vrasidas, C. (2005). Levinas and the ‘inter-face’: The ethical challenge of online education. Educational Theory, 55 (1), 61–78. https://doi.org/10.1111/j.1741-5446.2005.0005a.x
Opublikowane
Jak cytować
Numer
Dział
Licencja
Prawa autorskie (c) 2021 Марія Чікарькова
Praca jest udostępniana na licencji Creative Commons Attribution-NonCommercial 3.0 Unported License.
Тип ліцензії: Creative Commons Attribution Non-Commercial
Автор дозволяє:
- поширювати — копіювати, передавати свій твір,
- змінювати — переробляти, розвивати твір.
Умови такі:
- автор не дозволяє використовувати свій чи змінений твір з комерційною метою (Noncommercial),
- слід зберігати посилання на попередніх авторів у визначеній ними формі (Attribution). Ви повинні надати посилання на ліцензію та вказати, чи були внесені зміни. Ви можете це робити будь-яким розумним способом, але це не означає, що ліцензіат схвалює вас або ваше використання.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
