ВЧИТЕЛІ ПРО НАВЧАННЯ У СПІВПРАЦІ
DOI:
https://doi.org/10.28925/2226-3012.2019.8.1925Ключові слова:
навчання у співпраці, командна робота, безперервне вдосконалення, співробітництво вчителівАнотація
Основу статті представляють вибрані результати власних досліджень щодо навчання та співпраці вчителів різних шкільних колективів. Були взяті до уваги та проаналізовані думки вчителів і директорів щодо необхідності командного навчання у співпраці, його проявів у шкільній практиці. Командне навчання потрактовано як взаємна передача знань, умінь та професійного й особистого досвіду шляхом активної та свідомої участі в командах людей, які співпрацюють один з одним на принципах партнерства та відкритого спілкування. У статті зазначено про позитивний досвід запропонованої форми роботи, яка демонструє вигідність співробітництва вчителів у науковій сфері головним чином на прагматичних компетенціях та особистісної взаємодії. Запропонована колективна робота є ключем до розкриття особистості вчителя творчого, відкритого, зорієнтованого на успіх своїх учнів/вихованців. Досліджена форма роботи сприяє професійному середовищу, що базується на знаннях та досвіді вчителів, а також на їх мотивації, ентузіазмі, бажанні безперервного вдосконалення, що може стати вагомим викликом для практики.
Посилання
M. Czubak-Koch, (2014). Uczenie się w kulturze miejsca pracy, Wydawnictwo Naukowe Dolnośląskiej Szkoły Wyższej, Wrocław, s. 75.
J. M. Michalak, (2010). Przestrzeń uczenia się nauczycieli — idea społecznej teorii uczenia się we wspólnocie praktyków Etienne’a Wengera, w: J. Surzykiewicz, M. Kulesza (red.), Ciągłość i zmiana w edukacji szkolnej — społeczne i wychowawcze obszary napięć, Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego, Łódź, s. 122.
E. Potulicka, (2001). Paradygmat zmiany edukacyjnej Michaela Fullana, w: E. Potulicka (red.), Szkice z teorii i praktyki zmiany oświatowej, Eruditus, Poznań, s. 26.
M. Mourshed, (2010) Ch. Chijioke, M. Barber, How the World’s Most Improved School Systems Keep Getting Better, McKinsey, London, s. 36.
Por. J. MacBeath, (2012). Future of Teaching Profession, Education International Research Institute, University of Cambridge, Brussels.
Opracowano na podstawie: M. Kamińska, (2019). Współpraca i uczenie się nauczycieli w kulturze organizacyjnej szkoły. Studium teoretyczno-empiryczne, Oficyna Wydawnicza „Impuls”, Kraków.
Por. W. Dróżka, (2004). Młode pokolenie nauczycieli. Studium autobiografii i młodych nauczycieli polskich lat dziewięćdziesiątych, Wydawnictwo Akademii Świętokrzyskiej, Kielce, s. 368.
E. Potulicka, (2008). Kadra w szkole jako organizacji uczącej się, w: B. Muchacka, M. Szymański (red.), Szkoła w świecie współczesnym, Oficyna Wydawnicza „Impuls”, Kraków, s. 53.
Por. K. Hernik, (2014), K. Malinowska, R. Piwowarski, J. Przewłocka, M. Smak, A. Wichrowski, Polscy nauczyciele i dyrektorzy na tle międzynarodowym. Główne wyniki badania TALIS 2013, Instytut Badań Edukacyjnych, Warszawa.
Por. J. MacBeath, (2015). Future of Teaching Profession. Education International Research Institute, University of Cambridge, Brussels 2012; M. Kamińska, Współpraca nauczycieli w świetle raportów ewaluacji wewnętrznej szkół, w: M. Sitek, T. Graca (red.), Nowe wyzwania dla Europy XXI wieku w dziedzinie zarządzania i edukacji, Wydawnictwo Wyższej Szkoły Gospodarki Euroregionalnej im. Alcide De Gasperi, Józefów.
Por. Ch. Day, (2008). Rozwój zawodowy nauczyciela. Od teorii do praktyki, Gdańskie Wydawnictwo Psychologiczne, Gdańsk.
Przykłady można znaleźć w: D. Elsner, (red.), Szkoła jako ucząca się organizacja. Szansa dla ambitnych, Wydawnictwo „Mentor”, Chorzów 2003; Ch. Day, Rozwój zawodowy nauczyciela. Od teorii do praktyki, Gdańskie Wydawnictwo Psychologiczne, Gdańsk 2008; J. MacBeath, Future of Teaching Profession, Education International Research Institute, University of Cambridge, Brussels 2012; J.A. Fazlagić, Zarządzanie wiedzą w szkole, Wydawnictwa Centralnego Ośrodka Doskonalenia Nauczycieli, Warszawa 2007; B.D. Gołębniak, H. Kwiatkowska (red.), Nauczyciele. Programowe (nie) przygotowanie, Wydawnictwo Naukowe Dolnośląskiej Szkoły Wyższej, Wrocław 2012; D. Elsner (red.), Sieci współpracy i samokształcenia. Teoria i praktyka, Wydawnictwo Wolters Kluwer, Warszawa 2013; M. Czerepaniak-Walczak, Uczenie się w działaniu — emancypacyjna perspektywa uczenia się, w: F. Bereźnicki, J. Świrko-Pilipczuk (red.), Procesy uczenia się i ich efektywność, Print Group Daniel Krzanowski, Szczecin 2006; M. Czubak-Koch, Uczenie się w kulturze miejsca pracy, Wydawnictwo Naukowe Dolnośląskiej Szkoły Wyższej, Wrocław 2014; B. Muchacka, M. Witusiak-Kaleta, B. Walasek-Jarosz, Autorefleksja i analiza pracy własnej. Casebook ze wskazówkami dla praktykantów, Staropolska Szkoła Wyższa, Kielce 2013; J. Szempruch, Nauczyciel w warunkach zmiany społecznej i edukacyjnej, Oficyna Wydawnicza „Impuls”, Kraków 2012.
Por. K. Hernik, (2014), K. Malinowska, R. Piwowarski, J. Przewłocka, M. Smak, A. Wichrowski, Polscy nauczyciele i dyrektorzy na tle międzynarodowym. Główne wyniki badania TALIS 2013, Instytut Badań Edukacyjnych, Warszawa.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Малгожата Камінська
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства – Некомерційна 3.0 Міжнародна.
Тип ліцензії: Creative Commons Attribution Non-Commercial
Автор дозволяє:
- поширювати — копіювати, передавати свій твір,
- змінювати — переробляти, розвивати твір.
Умови такі:
- автор не дозволяє використовувати свій чи змінений твір з комерційною метою (Noncommercial),
- слід зберігати посилання на попередніх авторів у визначеній ними формі (Attribution). Ви повинні надати посилання на ліцензію та вказати, чи були внесені зміни. Ви можете це робити будь-яким розумним способом, але це не означає, що ліцензіат схвалює вас або ваше використання.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
