ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ РІЗНИХ ЕТАПІВ ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ УКРАЇНЦІВ ЗА КОРДОНОМ ПІД ЧАС ВІЙНИ

Майя Галицька; Ольга Кузьменко

doi:10.28925/2226-3012.2023.12.5

Автор(и)

Майя Галицька Національний університет фізичного виховання і спорту України https://orcid.org/0000-0003-4785-5623
Ольга Кузьменко https://orcid.org/0000-0002-3432-915X

DOI:

https://doi.org/10.28925/2226-3012.2023.12.5

Ключові слова:

етапи адаптації, «культурний шок», психологічна адаптація, психічний стан, психологічні особливості.

Анотація

У запропонованій статті висвітлено результати дослідження психологічних особливостей адаптації українців за кордоном (на базі Canterbury Christ Church University, Великобританія, серед слухачів курсів англійської мови). Психологічна адаптація розглядається як передумова до соціокультурної адаптації, а відтак є актуальним напрямом наукових досліджень у контексті тих труднощів та криз, з якими стикаються українці через вимушений виїзд за кордон. За результатами емпіричного дослідження було виявлено основні психічні стани українців, зумовлені новим місцем проживання. У контексті дослідження психічних станів окремий інтерес мало вивчення емоційного ставлення до факту переїзду та нових умов життя. Також аналізувалися ознаки «культурного шоку» та спектр станів (від ейфорії до тривожності), які, як засвідчив досвід практикуючих психологів та психотерапевтів, найбільше проявилися в українців, що вимушено виїхали за кордон у період повномасштабного вторгнення. Для аналізу психологічних особливостей досліджуваних було використано концепцію U-крива К. Оберга, за якою людина у новому соціокультурному середовищі проходить різні етапи. Здійснено порівняння психологічних особливостей досліджуваних, які перебувають на різних етапах адаптації, відповідно до якого було виявлено кілька кореляцій, зокрема: на адаптаційні можливості особистості впливає вік; на перших етапах адаптації потреба в підтримці від сім’ї та близьких людей є більшою, ніж на завершальних; тривога найбільше проявляється на 2 (кризовому) та 4 (коли виникають нові виклики) етапах адаптації.

Посилання

Blynova, O. (2016). Socialno-psihologichna adaptaciya vimushenih migrantiv: pidhodi i problemi vivchennya fenomena akulturaciyi [Socio-psychological adaptation of forced migrants: approaches and problems of studying the phenomenon of acculturation]. Scientific Bulletin of Kherson State University. Series «Psychological Sciences», 3 (1), 111–117. https://pj.journal.kspu.edu/index.php/pj/article/view/676

Borovynska, I. (2019). Gotovnist vnutrishno peremishenih osib do ovolodinnya socialno-psihologichnimi strategiyami zhittyevoyi uspishnosti [Readiness of internally displaced persons to master socio-psychological strategies for success in life]. Mizhnarodna naukovo-praktichna konferenciya «Prioritetni napryami virishennya aktualnih problem vihovannya i osviti», m. Harkiv, 26–27 lipnya 2019 r. https://ispp.org.ua/wp-content/uploads/2022/06/br20190826.pdf

Hromova, H. (2021). Tolerantnist do neviznachenosti ta stavlennya do chasu yak mediatori posttravmatichnogo vidnovlennya osobistosti [Tolerance for uncertainty and attitude to time as mediators of posttraumatic personality recovery]. Dimensions of personal transformations: materials of the IV Ukrainian Scientific and Practical Seminar (pp. 30–34).

Kasianova, M. (2016). Kilkisni harakteristiki ukrayinskih migrantiv do krayin Shidnoyi Yevropi [Quantitative characteristics of Ukrainian migrants to Eastern European countries]. Hileia: scientific bulletin, 105, 369–374. http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20

Kuzikova, S. (2018). Tolerantnist do neviznachenosti: teoretiko-empirichni rozvidki [Tolerance to uncertainty: theoretical-empirical exploration]. Scientific Bulletin of Kherson State University. Series «Psychological Sciences», 1 (3), 67–72. https://pj.journal.kspu.edu/index.php/pj/article/view/326

Maksimenko, Y., Morozova-Yohannessen, O. (2022). Psihologichni osoblivosti osobistisnih zmin pereselenciv v umovah inshoyi krayini (na prikladi Norvegiyi). [Psychological features of migrants personal changes in another country (on the example of Norway)]. The Bulletin of National Defence University of Ukraine, 69 (5), 90–97. https://doi.org/10.33099/2617-6858-2022-69-5-90-97

Berry, F. (1977). Immigration, acculturation and adaptation. Applied Psychology: An International Review, 46, 1–30. https://doi.org/10.1111/j.1464-0597.1997.tb01087.x

Cochrane, R., Stopes-Roe, M. (1977). Psychological and social adjustment of Asian immigrants to Britain: A community survey. Social Psychiatry, 12, 195–207. https://doi.org/10.1007/BF00578139

Gebru, M. and Yuksel-Kaptanoglu, I. (2020). Adaptation Challenges for International Students in Turkey. Open Journal of Social Sciences, 8, 262–278. https://doi.org/10.4236/jss.2020.89021

Jones, S., Kogut, N. (2023). Ukraine war: a year on, here’s what life has been like for refugees in the UK. The Conversation. https://theconversation.com/ukraine-war-a-year-on-heres-what-life-has-been-like-for-refugees-in-the-uk-199923

Oberg, K. (1960). Cultural Shock: Adjustment to New Cultural Environments. Practical Anthropology, 7, 177–182. https://doi.org/10.1177/009182966000700405

Operational Data Portal. Ukraine Refugee Situation. URL: https://data.unhcr.org/en/situations/ukraine

Soundy, A., Rosenbaum, S., Elder, T., Kyte, D., Stubbs, B., Hemmings, L., Roskell, C., Collett, J. and Dawes, H. (2016). The Hope and Adaptation Scale (HAS): Establishing Face and Content Validity. Open Journal of Therapy and Rehabilitation, 4, 76–86. http://dx.doi.org/10.4236/ojtr.2016.42007

Ward, C. and Kennedy, A. (1999). The Measurement of Sociocultural Adaptation. International Journal of Intercultural Relations, 23, 659–677. https://doi.org/10.1016/S0147-1767(99)00014-0

Zhong, R., Wang, D., Cao, Y. and Liu, X. A. (2020). Study on Interpersonal Relationship and Psychological Adaptation among the Influencing Factors of International Students’ Cross-Cultural Adaptation. Psychology, 11, 1757–1768. https://doi.org/10.4236/psych.2020.1111111