ІСТОРІЯ СВІТОВОГО МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА В КОНТЕКСТІ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ ЕМОЦІЙНОГО ТА РАЦІОНАЛЬНОГО
DOI:
https://doi.org/10.28925/2226-3012.2020.9.3Ключові слова:
емоційне та раціональне, конкретно-історична епоха, музичне мистецтвоАнотація
У статті викладено результати аналізу історії музичного мистецтва у контексті взаємозв’язку емоційного й раціонального. Показано, що вся історія еволюційного розвитку світового музичного мистецтва є процесом складного, діалектичного взаємозв’язку емоційного й раціонального, детермінованого панівним філософським світоглядом конкретно-історичної епохи, що визначало змінюваність мистецьких пріоритетів, їх емоційно-інтелектуальну збалансованість або розмежування з домінуванням раціонально-опосередкованого чи емоційно-чуттєвого. Встановлено, що для первісної культури характерна синкретичність міфологічно-світоглядних уявлень первісної людини, що знайшло відбиток у фольклорній традиції; в осягненні мистецтва Античності давньогрецькими мислителями перевага надавалась розуму, що відповідало раціональній, філософсько-світоглядній орієнтації тодішнього суспільства; в епоху Середньовіччя ця тенденція закріпилась у теолого-раціоналістичних пошуках «отців церкви», що знайшло відбиток у різних жанрах церковної музики — релігійної, аскетично спрямованої, суворо регламентованої, емоційно обмеженої; для музичного мистецтва епохи Відродження, сповненого віри в необмежені можливості гармонічного розвитку людини, характерна єдність й збалансованість емоційного й інтелектуального; мистецтво епохи Нового часу позначилося появою нових художніх напрямів, серед яких — бароко й класицизм. Барочна концепція музичного мистецтва співзвучна традиції епохи Відродження у розумінні головного призначення мистецтва відображати чуттєвість реального світу; мистецтво класицизму підпорядковане суворій регламентації, зверненням до людського розуму, а не до почуттів, воно ґрунтується на «раціоналізмі», панівному на той час філософському світогляді; гармонійне поєднання емоційно-особистісних переживань із глибоким інтелектуальним осмисленням життя становить провідну рису мистецтва романтичної доби; у сучасній музичній культурі спостерігається тенденція посилення раціонального начала.
Посилання
Адорно Т. В. Избранное: Социлогия музыки. Москва – СПб : Университетская книга, 1999. 445 с.
Асафьев Б. В. Музыкальная форма как процесс. Ленинград, 1963. 378 с.
Выготский Л. С. Психология искусства. 3-е изд. Москва : Искусство, 1986. 573 с.
Интонация как смысловая первооснова музыки. Базисные виды и формы музыкальных высказываний, их эмоционально-психологический подтекст. Психология музыкальной деятельности: теория и практика : учеб. пособие для студ. муз. фак. высш. пед. учеб. заведений / Кирнарская Д. К. и др. Москва : Издательский центр «Академия», 2003. С. 102–110.
Іваницький А. І. Хрестоматія з українського музичного фольклору : навчальний посібник. Вінниця : НОВА КНИГА, 2008. 520 с.
Конен В. История зарубежной музыки. Вып. 3. Москва : Музыка, 1981. 534 с.
Костюк А. Г. О теории музыкального восприятия. Музыкальное восприятие как предмет комплексного исследования : сборник статей. Киев, 1986. С. 7–17.
Кудряшов А. Ю. Теория музыкального содержания. Художественные идеи европейской музыки XVII – XX вв. : учебное пособие. Санкт-Петербург : Издательство «Лань», 2006. 432 с.
Лященко І. С. Взаємодія масової та елітарної культури в музичній освіті. Музична освіта: філософський, мистецтвознавчий та педагогічний наголоси : монографія / за ред. Н. А. Овчаренко, Я. В. Шрамка. Кривий Ріг, 2018. С. 30–51.
Медушевский В. В. Интонационная форма музыки: исследование. Москва : Издательское объединение «Композитор», 1993. 262 с.
Никеева И. А., Фаттахова Л. Р. История музыки : учеб. пособ. Омск : Омский гос. ун-т, 2004. 84 с.
Петрушин В. И. Музыкальная психология : учеб. пособ. для студ. Москва : Владос, 1997. 384 с.
Проців Л. Й. Музична педагогіка в Україні: зустрічі в історії. Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі : науковий журнал. 2017. № 2. С. 73–78.
Ражников В. Г. Динамика художественного сознания в музыкальном обучении : диссертация в форме научного доклада д-ра пед. наук. Москва, 1993. 70 с.
Рева В. П. Интонационное погружение как индивидуальная слушательская стратегия эстетического восприятия музыки. Музыкальное искусство и образование. 2014. № 2. С. 26–40.
Рева В. П. Музыкальное восприятие как самопознаине личности. Музыкальное искусство и образование. 2013. № 1. С. 64–70.
Рудницька О. П. Педагогіка: загальна та мистецька : навчальний посібник. Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. 360 с.
Скребков С. С. Художественные принципы музыкальных стилей. Москва : Музыка, 1973. 447 с.
Теплов Б. М. Избранные труды : в 2-х т. Т. 1. Москва : Педагогика, 1985. 328 с.
Торопова А. В. Психология музыкального образования и развитие личности (методологический аспект). Вестник МГУКИ. 2008. № 5. С. 200–204.
Холопова В. Н. Музыка как вид искусства : учебное пособие. Санкт-Петербург : «Лань», 2000. 320 с.
Шестаков В. П. От этоса к афекту. История музыкальной эстетики от античности до XVIII века.
Исследование. Москва : Музыка, 1975. 351 с.
Adorno, T. V. (1999). Izbrannoe: Socilogiya muzyki [Sociology of Music]. Universitetskaya kniga (rus).
Asaf’ev, B. V. (1963). Muzykal’naya forma kak process [Musical form as a process] (rus).
Ivanycjkyj, A. I. (2008). Khrestomatija z ukrajinsjkogho muzychnogho foljkloru [A textbook on Ukrainian musical folklore]. NOVA KNYGhA (ukr).
Kholopova, V. N. (2000). Muzyka kak vid iskusstva [Music as a form of art]. Lan Publishing House (rus).
Kirnarskaya, D. K., Tarasova, K. V., Tsypina, N. I., & Kiyashchenko, G. M.; Cypina, G. M. (Ed.). (2003).
Intonaciya kak smyslovaya pervoosnova muzyki. Bazisnye vidy i formy muzykal’nykh vyskazyvanij, ikh ehmocional’no-psikhologicheskij podtekst [Intonation as a semantic fundamental principle of music. Basic types and forms of musical expressions, their emotional and psychological implications]. Psikhologiya muzykal’noj deyatel’nosti: teoriya I praktika, 102–110 (rus).
Konen, V. (1981). Istoriya zarubezhnoj muzyki. No 3 [History of foreign music. No 3]. Muzyka (rus).
Kostyuk, A. G. (1986). O teorii muzykal’nogo vospriyatiya [About the theory of musical perception].
Muzykal’noe vospriyatie kak predmet kompleksnogo issledovaniya, 7–17 (rus).
Kudryashov, A. Yu. (2006). Teoriya muzykal’nogo soderzhaniya. Khudozhestvennyye idei yevropeyskoy muzyki XVII–XX vv. [The theory of musical content. Artistic ideas of European music of the XVII–XX centuries]. Lan Publishing House (rus).
Lyashchenko, І. S. Vzayemodiya masovoyi ta elitarnoyi kul’tury v muzychniy osviti. Muzychna osvita: filosofs’kyy, mystetstvoznavchyy ta pedahohichnyy naholosy [Interaction of mass and elite culture in music education]. In N. A. Ovcharenko, & Ya. V. Shramka (Eds.). Muzichna osvіta: fіlosofs’kij, mistectvoznavchij ta pedagogіchnij nagolosi (pp. 30–51) (ukr).
Medushevsky, V. V. (1993). Intonation form of music. Composer Publishing Association (rus).
Nikeeva, I. A., & Fattakhova, L. R. (2004). Istoriya muzyki [Music history]. Omskij gos. un-t (rus).
Petrushin, V. I. (1997). Muzykal’naya psikhologiya [Musical psychology]. Vlados (rus).
Procіv, L. J. (2017.). Muzychna pedahohika v Ukrayini: zustrichi v istoriyi [Music pedagogy in Ukraine: meetings in history]. Muzichne mistectvo v osvіtologіchnomu diskursі, 2, 73–78 (ukr).
Razhnikov, V. G. (1993). Dinamika khudozhestvennogo soznaniya v muzykal’nom obuchenii [Dynamics of artistic consciousness in musical education] (rus).
Reva, V. P. (2013). Muzykal’noe vospriyatie kak samopoznaine lichnosti [Musical perception as self- recognition of personality]. Muzykal’noe iskusstvo i obrazovanie, 1, 64–70 (rus).
Reva, V. P. (2014). Intonacionnoe pogruzhenie kak individual’naya slushatel’skaya strategiya ehsteticheskogo vospriyatiya muzyki [Intonational immersion as an individual listening strategy of aesthetic perception of music]. Muzykal’noe iskusstvo i obrazovanie, 2, 26–40 (rus).
Rudnic’ka, O. P. (2005). Pedagogіka: zagal’na ta mistec’ka [Pedagogy: general and art]. Navchal’na kniga — Bogdan (ukr).
Shestakov, V. P. (1975). Ot etosa k afektu. Istoriya muzykal’noy estetiki ot antichnosti do XVIII veka. Issledovaniye [From ethos to affect. History of musical aesthetics from antiquity to the XVIIIcentury. Research].
Music Publishing House (rus).
Skrebkov, S. S. (1973). Khudozhestvennyye printsipy muzykal’nykh stiley [Artistic principles of musical styles].
Music Publishing House (rus).
Teplov, B. M. (1985). Izbrannye trudy: v 2-kh t. T. 1. [Selected works: in 2 volumes. T. 1.]. Pedagogika (rus).
Toropova, A. V. (2008). Psikhologiya muzykal’nogo obrazovaniya i razvitie lichnosti (metodologicheskij aspekt) [Psychology of music education and personality development (methodological aspect)].
Vestnik MGUKI, 5, 200–204 (rus).
Vygotskij, L. S. (1986). Psikhologiya iskusstva [Psychology of art]. Iskusstvo (rus).
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Людмила Ракітянська
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства – Некомерційна 3.0 Міжнародна.
Тип ліцензії: Creative Commons Attribution Non-Commercial
Автор дозволяє:
- поширювати — копіювати, передавати свій твір,
- змінювати — переробляти, розвивати твір.
Умови такі:
- автор не дозволяє використовувати свій чи змінений твір з комерційною метою (Noncommercial),
- слід зберігати посилання на попередніх авторів у визначеній ними формі (Attribution). Ви повинні надати посилання на ліцензію та вказати, чи були внесені зміни. Ви можете це робити будь-яким розумним способом, але це не означає, що ліцензіат схвалює вас або ваше використання.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
