ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКІ ВЧЕНІ ПРО УМОВИ ЕФЕКТИВНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОГО ГАБІТУСУ ВЧИТЕЛЯ НА СЕМІНАРАХ АНАЛІЗУ ПРАКТИК

Автор(и)

  • Тетяна Харченко Київський університет імені Бориса Грінченка, вул. Тимошенка, 13-Б, 04212 Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-4480-1585
  • Марина Зверева Київський університет імені Бориса Грінченка, вул. Тимошенка, 13-Б, 04212 Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-5967-6924

DOI:

https://doi.org/10.28925/2226-3012.2018.7.6571

Ключові слова:

аналіз практик, габітус учителя, Західна Європа, педагогічна освіта, трансформація особистості вчителя

Анотація

У статті розкрито поняття «габітус». Це сукупності кодів і схильностей, отриманих у ранньому віці, і які індивідуум застосовує потім за різних обставин. Висвітлено дослідження західноєвропейських теоретиків і практиків педагогічної освіти про умови ефективної трансформації професійного габітусу вчителя на семінарах аналізу практик. Доведено, що участь у групі аналізу практик служить уведенням в особисту рефлексивну практику й сприяє трансформації особистості вчителя. Встановлено, що особистісна зміна вчителя стає реальною лише в тому випадку, якщо аналіз практик доречний, прийнятий вчителем та інтегрований ним у професійній діяльності.

Біографії авторів

Тетяна Харченко, Київський університет імені Бориса Грінченка, вул. Тимошенка, 13-Б, 04212 Київ, Україна

Доктор педагогічних наук, доцент, професор кафедри романської філології та порівняльно-типологічного мовознавства

Марина Зверева, Київський університет імені Бориса Грінченка, вул. Тимошенка, 13-Б, 04212 Київ, Україна

Кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри романської філології та порівняльно-типологічного мовознавства

Посилання

Про освіту : Закон України від 05.09.2017 р. № 38-38 URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2145-19/page (дата звернення: 28.04.2018).

Харченко Т. Г. Розвиток особистості вчителя-рефлексивного практика як пріоритетна складова процесу гуманізації педагогічної освіти у Франції в другій половині ХХ століття. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. 2011. № 5(216). С. 138–152.

Харченко Т. Г. Клінічний підхід до формування особистості вчителя-рефлексивного практика у Франції.

Порівняльно-педагогічні студії. 2011. № 1(7). С. 145–152.

Харченко Т. Г. Семінари аналізу практик у професійній підготовці вчителів у країнах Західної Європи.

Oświatologia. 2017. № 6. С. 169–175.

Altet M. Une formation professionnelle par l’analyse des pratiques et l’utilisation d’outils conceptuels issus de la recherche: modes cognitifs et modes d’ajustement. Les Siences de l’Éducation pour l’ère nouvelle. 1992. № 1–2.

Р. 27–58 (fr).

Altet M., Charlier E., Paquay L., Perrenoud Ph. Les compétences de l’enseignant professionnel. Entre savoirs, schèmes d’action et adaptation : le savoir-analyser. Former des enseignants professionnels. Paris, Bruxelles : De Bœck Université, 1996. P. 27–40 (fr).

Altet M. L’analyse de pratiques : Une démarche de formation professionnalisante? Recherche et formation : Formes et dispositifs de la professionnalisation. 2000. № 35. Р. 25–39 (fr).

Blanchard-Laville C., Fablet D. L’analyse des pratiques professionnelles. Paris : L’Harmattan, 1996. Р. 265 (fr).

Bourdieu P. Raisons pratiques. – Paris : Seuil, 1994. – 248 р. (fr).

Bussienne É., Tozzi М. Analysons nos pratiques professionnelles. Cahiers pédagogiques (septembre). 1996. № 346.

Р. 10–63 (fr).

Champy-Remoussenard P., Rothan В. De la mise en mots du travail à l’analyse des pratiques professionnelles : La formation d’étudiants de licence de Sciences de l’éducation. Recherche et formation : Formation continue des enseignants : les MAFPEN et Après. 1999. № 32. Р. 163–184 (fr).

Dias-Chiaruttini A. Former les enseignants au débat interprétatif : places et enjeux des styles enseignants.

Repères : recherches en didactique du français langue maternelle. 2011. № 44. URL: http://reperes.revues. org/170. doi : 10.4000/reperse.170 (fr).

Lamy M. et al. L’analyse des pratiques en vue du transfert des réussites. Paris : Ministère de l’Éducation nationale, de l’Enseignement supérieur et de la recherche, 1996. 296 р. (fr) Maillebouis M., Vascencellos M-D. Un nouveau regard sur l’action éducative : l’analyse des pratiques professionnelles. Perspectives documentaires en éducation. 1997. № 41. P. 35–67 (fr).

Perrenoud Ph., Tardif M., Lessard C., Gauthier C. De l’alternance à l’articulation entre théories et pratiques dans la formation des enseignants. Formation des maîtres et contextes sociaux. Perspectives internationales. Paris : PUF, 1998. P. 153–199 (fr).

Perrenoud Ph., Triquet E., Fabre-Col C. De l’analyse de l’expérience au travail par situations-problèmes en formation des enseignants. Recherche (s) et formation des enseignants. Grenoble : IUFM, 1998. P. 89–105 (fr).

Perrenoud Ph. Développer la pratique réflexive dans le métier d’enseignant. Paris : ESF éditeur, 2001. 224 p. (fr).

Perrenoud Ph., Paquay L., Altet M., Charlier E. Le travail sur l’habitus dans la formation des enseignants.

Analyse des pratiques et prise de conscience. Former des enseignants professionnels: Quelles stratégies? Quelles compétences? Bruxelles : De Bœck, 1996. P. 181–208 (fr).

Pro osvitu (2017). Zakon Ukrajiny from 05.09.2017. № 38-38 [Law of Ukraine «About Education» 05.09.2017. № 38-38]. Retrieved from http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2145-19/page (ukr).

Kharchenko, T. H. (2011). Rozvytok osobystosti vchytelia-refleksyvnoho praktyka iak priorytetna skladova protsesu humanizatsii pedahohichnoi osvity u Frantsii v druhij polovyni XX stolittia [The Development of the teacher’s individuality of reflexive practitioner as a prioritized component of humanization process of pedagogical education in France in the second part of the 20th century]. Visnyk Luhans'koho natsional'noho universytetu imeni Tarasa Shevchenka : Pedahohichni nauky, 5(216), 138–152 (ukr).

Kharchenko, T. H. (2011). Klinichnyj pidkhid do formuvannia osobystosti vchytelia-refleksyvnoho praktyka u Frantsii [Clinical аapproach toward the formation of teacher’s individuality of the reflexive practitioner in France]. Porivnial'no-pedahohichni studii, 1(7), 145–152 (ukr).

Kharchenko, T. H. (2017). Seminary analizu praktyk u profesiinii pidhotovtsi vchyteliv u krainakh Zakhidnoi Yevropy [Seminars for the analysis of teachers' professional training in Western European countries].

Oświatologia, 6, 169–175 (ukr).

Altet, M. (1992). Une formation professionnelle par l’analyse des pratiques et l’utilisation d’outils conceptuels issus de la recherche: modes cognitifs et modes d’ajustement [Professional education on the basis of practice analysis and the usage of conceptual instruments of the scientific research]. Les Siences de l’Éducation pour l’ère nouvelle, 1/2, 27–58 (fr).

Altet, M. (1996). Les compétences de l’enseignant professionnel. Entre savoirs, schèmes d’action et adaptation : le savoir-analyser [Competences of the professional educator. Between knowledge, action schemes and adaptation: the ability to analyze]. In L. Paquay, M. Altet, E. Charlier, & Ph. Perrenoud, Former des enseignants professionnels. Paris, Bruxelles: De Bœck Université, (рр. 27–40) (fr).

Altet, M. (2000). L’analyse de pratiques : Une démarche de formation professionnalisante? [Practice analysis : Professional academic process ?]. Recherche et formation : Formes et dispositifs de la professionnalisation, 35, 25–39 (fr).

Blanchard-Laville, & C., Fablet, D. (1996). L’analyse des pratiques professionnelles [The analysis of the professional pratice]. Paris, France: L’Harmattan (fr).

Bourdieu, P. (1994). Raisons pratiques. Paris, France: Seuil (fr).

Bussienne, É., & Tozzi, M. (1996). Analysons nos pratiques professionnelles [We analyse our professional practice]. Cahiers pédagogiques (septembre), 346, 10–63 (fr).

Champy-Remoussenard, P., & Rothan, M. (1999). De la mise en mots du travail à l’analyse des pratiques professionnelles : La formation d’étudiants de licence de Sciences de l’éducation [From theory to analysis of the professional activity : Training of licentiate students in pedagogic]. Recherche et formation: Formation continue des enseignants: les MAFPEN et Après, 32, 163–184 (fr).

Dias-Chiaruttini, A. (2011). Former les enseignants au débat interprétatif : places et enjeux des styles enseignants [Teachers’ training to professional activity : different styles of teachers’ work]. Repères : recherches en didactique du français langue maternelle, 44. Retrieved from http://reperes.revues.org/170. doi: 10.4000/ reperse.170 (fr).

Lamy, M. et al. (1996). L’analyse des pratiques en vue du transfert des réussites [Practice analysis with the purpose of sharing experience]. Paris, France : Ministère de l’Éducation nationale, de l’Enseignement supérieur et de la recherche (fr).

Maillebouis, M., & Vascencellos, M-D. (1997). Un nouveau regard sur l’action éducative : l’analyse des pratiques professionnelles [New approach to educational action: the analysis of professional practice]. Perspectives documentaires en éducation, 41, 35–67 (fr).

Perrenoud, Ph. (1998). De l’alternance à l’articulation entre théories et pratiques dans la formation des enseignants [From alternation to theory connection with practice in the field of pedagogical education]. In M. Tardif, C. Lessard, & C. Gauthier, Formation des maîtres et contextes sociaux. Perspectives internationales.

Paris, France: PUF, (рр. 153–199) (fr).

Perrenoud, Ph. (1998). De l’analyse de l’expérience au travail par situations-problèmes en formation des enseignants [From experience analysis to work over problematic situations]. In E. Triquet, & C. Fabre-Col, Recherche (s) et formation des enseignants, (рр. 89–105) (fr).

Perrenoud, Ph. (2001). Développer la pratique réflexive dans le métier d’enseignant [The development of reflexive practice in teacher’s profession]. Paris, France: ESF éditeur (fr).

Perrenoud, Ph. (2011). Le travail sur l’habitus dans la formation des enseignants. Analyse des pratiques et prise de conscience [Work over habitus in teachers’ training. Practice analysis and understanding]. In L. Paquay, M. Altet, & E. Charlier, Former des enseignants professionnels: Quelles stratégies? Quelles compétences?

Bruxelles : De Bœck, (рр. 181–208) (fr).

Downloads


Переглядів анотації: 325

Опубліковано

2018-10-01

Як цитувати

Харченко, Т., & Зверева, М. (2018). ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКІ ВЧЕНІ ПРО УМОВИ ЕФЕКТИВНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОГО ГАБІТУСУ ВЧИТЕЛЯ НА СЕМІНАРАХ АНАЛІЗУ ПРАКТИК. ОСВІТОЛОГІЯ, (7), 65–71. https://doi.org/10.28925/2226-3012.2018.7.6571

Номер

Розділ

Компаративістика у сфері освіти