СЕМІНАРИ АНАЛІЗУ ПРАКТИК У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ ВЧИТЕЛІВ У КРАЇНАХ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ

Автор(и)

  • Тетяна Харченко Київський університет імені Бориса Грінченка, вул. Маршала Тимошенка, 13-б, 04212 м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-4480-1585

DOI:

https://doi.org/10.28925/2226-3012.2017.6.169175

Ключові слова:

аналіз практик, клінічна підготовка, особистість учителя, рефлексивний практик

Анотація

У статті висвітлено дослідження західноєвропейських теоретиків і практиків педагогічної освіти про особливості організації семінарів аналізу практик як одного з методів розвитку й трансформації особистості вчителя-рефлексивного практика. На їх погляд, аналіз педагогічної практики є для майбутнього вчителя роботою з побудови нових теоретичних знань і роботою з формування нових практичних і професійних компетенцій. Дійшовши висновку, що рефлексивна практика – це справа швидше стану, ніж чіткої методологічної компетенції, теоретики й практики педагогічної освіти у Західній Європі стверджують, що розвиток особистості вчителя-рефлексивного практика відбувається в результаті практики й інтенсивного тренування, де студент-стажист має безліч випадків виробити сам для себе загальні схеми рефлексії й регуляції, знайти відповіді на всі проблемні питання.

Біографія автора

Тетяна Харченко, Київський університет імені Бориса Грінченка, вул. Маршала Тимошенка, 13-б, 04212 м. Київ, Україна

Доктор педагогічних наук, доцент, професор кафедри романської філології та порівняльно-типологічного мовознавства

Посилання

Про освіту : Закон України. Законодавчі акти України з питань освіти: За станом на 1 квітня 2004 року. Верховна Рада України; Комітет з питань науки і освіти / І. Р. Юхновський (ред.-упоряд.).

Офіційне видання. Київ : Парламентське вид-во, 2004. С. 21–52.

Харченко Т. Г. Розвиток особистості вчителя-рефлексивного практика як пріоритетна складова процесу гуманізації педагогічної освіти у Франції в другій половині ХХ століття. Вісн. Луган. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. 2011. № 5(216). С. 138–152.

Харченко Т. Г. Клінічний підхід до формування особистості вчителя-рефлексивного практика у Франції.

Порівняльно-педагогічні студії : наук.-пед. журн. 2011. № 1(7). С. 145–152.

Харченко Т. Г. До питання про розвиток рефлексії над практикою та її сутністю у французькій педагогічній освіті. Вісн. Луган. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. 2011. № 13(224). С. 193–202.

Altet M. Une formation professionnelle par l’analyse des pratiques et l’utilisation d’outils conceptuels issus de la re- cherche: modes cognitifs et modes d’ajustement. Les Siences de l’Éducation pour l’ère nouvelle. 1992. № 1–2.

Р. 27–58.

Altet M. Paquay L., Altet M., Charlier E., Perrenoud Ph.Les compétences de l’enseignant professionnel. Entre savoirs, schèmes d’action et adaptation : le savoir-analyser. Former des enseignants professionnels. Paris, Bruxelles : De Bœck Université, 1996. P. 27–40.

Altet M. L’analyse de pratiques : Une démarche de formation professionnalisante? Recherche et formation: Formes et dispositifs de la professionnalisation. 2000. № 35. Р. 25–39.

Blanchard-Laville C., Fablet D. L’analyse des pratiques professionnelles. Paris : L’Harmattan, 1996. 265 р.

Bussienne É., Tozzi М. Analysons nos pratiques professionnelles. Cahiers pédagogiques (septembre). 1996. № 346.

Р. 10–63.

Champy-Remoussenard P., Rothan В. De la mise en mots du travail à l’analyse des pratiques professionnelles : La formation d’étudiants de licence de Sciences de l’éducation. Recherche et formation: Formation continue des enseignants : les MAFPEN et Après. 1999. № 32. Р. 163–184.

Dias-Chiaruttini A. Former les enseignants au débat interprétatif : places et enjeux des styles enseignants. Repères : recherches en didactique du français langue maternelle. 2011. №44. doi: 10.4000/reperse.170.

Lamy M. et al. L’analyse des pratiques en vue du transfert des réussites. Paris : Ministère de l’Éducation nationale, de l’Enseignement supérieur et de la recherche, 1996. 296 р.

Maillebouis M., Vascencellos M-D. Un nouveau regard sur l’action éducative : l’analyse des pratiques profession- nelles. Perspectives documentaires en éducation. 1997. № 41. P. 35–67.

Perrenoud Ph., Tardif M., Lessard C., Gauthier C. De l’alternance à l’articulation entre théories et pratiques dans la formation des enseignants. Formation des maîtres et contextes sociaux. Perspectives internationales. Paris : PUF, 1998. P. 153–199.

Perrenoud Ph. De l’analyse de l’expérience au travail par situations-problèmes en formation des enseignants. Triquet E., Fabre-Col C. Recherche (s) et formation des enseignants. Grenoble : IUFM, 1998. P. 89–105.

Perrenoud Ph. Développer la pratique réflexive dans le métier d’enseignant. Paris : ESF éditeur, 2001. 224 p.

Perrenoud Ph. Le travail sur l’habitus dans la formation des enseignants. Analyse des pratiques et prise de conscience. Former des enseignants professionnels: Quelles stratégies? Quelles compétences? Paquay L., Altet M., Charlier E., Perrenoud Ph. Bruxelles : De Bœck, 1996. P. 181–208.

The Law of Ukraine «On Education» of 1 April 2004 № 1060-XII. Retrieved from http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/1060-12 (ukr).

Kharchenko, T. H. (2011). Rozvytok osobystosti vchytelia-refleksyvnoho praktyka yak priorytetna skladova protsesu humanizatsii pedahohichnoi osvity u Frantsii v druhii polovyni XX stolittia [The Development of the teach- er’s individuality of reflexive practitioner as a prioritized component of humanization process of ped- agogical education in France in the second part of the 20th century]. Visnyk Luhans'koho nacional'noho universytetu imeni Tarasa Shevchenka: Pedaghoghichni nauky, 5(216), 138–152 (ukr).

Kharchenko, T. H. (2011). Klinichnyi pidkhid do formuvannia osobystosti vchytelia-refleksyvnoho praktyka u Frantsii [Clinical аapproach toward the formation of teacher’s individuality of the reflexive practitioner in France]. Porivnjaljno-pedaghoghichni studiji : nauk.-ped. zhurnal, 1(7), 145–152 (ukr).

Kharchenko, T. H. (2011). Do pytannia pro rozvytok refleksii nad praktykoiu ta yii sutnistiu u frantsuzkii pedahohichnii osviti [The description of reflection development in practice and its essence in French pedagogical education]. Visnyk Luhans'koho nacional'noho universytetu imeni Tarasa Shevchenka: Pedaghoghichni nauky, 13(224), 193–202 (ukr).

Altet, M. (1992). Une formation professionnelle par l’analyse des pratiques et l’utilisation d’outils conceptuels issus de la recherche: modes cognitifs et modes d’ajustement [Professional education on the basis of practice analysis and the usage of conceptual instruments of the scientific research]. Les Siences de l’Éducation pour l’ère nouvelle, 1–2, 27– 58 (fr).

Altet, M. (1996). Les compétences de l’enseignant professionnel. Entre savoirs, schèmes d’action et adaptation : le savoir- analyser [Competences of the professional educator. Between knowledge, action schemes and adaptation: the ability to analyze]. M. Altet (Ed.). Paris, Bruxelles, France: De Bœck Université, 27–40 (fr).

Altet, M. (2000). L’analyse de pratiques : Une démarche de formation professionnalisante? [Practice analysis : Pro- fessional academic process ?]. Recherche et formation: Formes et dispositifs de la professionnalisation, 35, 25–39 (fr).

Blanchard-Laville, C., & Fablet, D. (1996). L’analyse des pratiques professionnelles [The analysis of the professional pra- tice]. Paris, France: L’Harmattan (fr).

Bussienne, É., & Tozzi, M. (1996). Analysons nos pratiques professionnelles [We analyse our professional practice].

Cahiers pédagogiques (septembre), 346, 10–63 (fr).

Champy-Remoussenard, P., & Rothan, M. (1999). De la mise en mots du travail à l’analyse des pratiques profession- nelles: La formation d’étudiants de licence de Sciences de l’éducation [From theory to analysis of the profes- sional activity: Training of licentiate students in pedagogic]. Recherche et formation: Formation continue des enseignants: les MAFPEN et Après, 32, 163–184 (fr).

Dias-Chiaruttini, A. (2011). Former les enseignants au débat interprétatif: places et enjeux des styles enseignants [Teachers’ training to professional activity: different styles of teachers’ work]. Repères: recherches en didac- tique du français langue maternelle, 44. doi: 10.4000/reperse.170 (fr).

Lamy, M. et al. (1996). L’analyse des pratiques en vue du transfert des réussites [Practice analysis with the purpose of sharing experience]. Paris, France: Ministère de l’Éducation nationale, de l’Enseignement supérieur et de la recherche (fr).

Maillebouis, M. (1997). Un nouveau regard sur l’action éducative : l’analyse des pratiques professionnelles [New ap- proach to educational action: the analysis of professional practice]. Perspectives documentaires en éducation, 41, 35–67 (fr).

Perrenoud, Ph. (1998). De l’alternance à l’articulation entre théories et pratiques dans la formation des enseignants [From alternation to theory connection with practice in the field of pedagogical education]. Ph. Perre- noud (Ed.). Paris, France: PUF, 153– 199 (fr).

Perrenoud, Ph., Triquet, E., & Fabre-Col, C. (1998). De l’analyse de l’expérience au travail par situations-problèmes en formation des enseignants [From experience analysis to work over problematic situations]. Recherche (s) et formation des enseignants, 89–105 (fr).

Perrenoud, Ph. (2001). Développer la pratique réflexive dans le métier d’enseignant [The development of reflexive prac- tice in teacher’s profession]. Paris, France: ESF éditeur (fr).

Perrenoud, Ph. (2011). Le travail sur l’habitus dans la formation des enseignants. Analyse des pratiques et prise de conscience [Work over habitus in teachers’ training. Practice analysis and understanding]. Former des ensei- gnants professionnels: Quelles stratégies? Quelles compétences? Ph. Perrenoud (Ed.). Bruxelles, Belgium: De Bœck, 181–208 (fr).

Downloads


Переглядів анотації: 97

Опубліковано

2017-10-01

Як цитувати

Харченко, Т. (2017). СЕМІНАРИ АНАЛІЗУ ПРАКТИК У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ ВЧИТЕЛІВ У КРАЇНАХ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ. ОСВІТОЛОГІЯ, (6), 169–175. https://doi.org/10.28925/2226-3012.2017.6.169175

Номер

Розділ

Освітологічні контексти професійної підготовки вчителя