ROLA SEMINARIOW W PROFESJONALNYM KSZTAŁCENIU NAUCZYCIELI W KRAJACH EUROPY ZACHODNIEJ
DOI:
https://doi.org/10.28925/2226-3012.2017.6.169175Słowa kluczowe:
analiza praktyk, osobowość nauczyciela, przygotowanie kliniczne, refleksyjny praktykAbstrakt
W artykule przedstawione zostały badania zachodnioeuropejskich teoretyków i praktyków z zakresu kształcenia pedagogicznego dotyczące charakterystyki organizacji seminariów analizy praktyk jako jednej z metod rozwoju i trans- formacji osobowości nauczyciela-refleksyjnego praktyka. W ich ocenie analiza praktyki pedagogicznej jest dla przyszłe- go nauczyciela pracą nad uzyskaniem nowej wiedzy teoretycznej oraz pracą nad kształtowaniem nowych kompetencji praktycznych i zawodowych. Dochodząc do wniosku, że praktyka refleksyjna jest kwestią raczej stanu niż ścisłej kom- petencji metodologicznej, teoretycy i praktycy kształcenia pedagogicznego w Europie Zachodniej twierdzą, że rozwój osobowości nauczyciela jako refleksyjnego praktyka odbywa się w wyniku praktyki i intensywnego treningu, podczas których odbywający staż student ma mnóstwo okazji do samodzielnego wypracowania dla siebie ogólnych schematów refleksji i regulacji, do znalezienia odpowiedzi na wszystkie problematyczne pytania.
Bibliografia
Про освіту : Закон України. Законодавчі акти України з питань освіти: За станом на 1 квітня 2004 року. Верховна Рада України; Комітет з питань науки і освіти / І. Р. Юхновський (ред.-упоряд.).
Офіційне видання. Київ : Парламентське вид-во, 2004. С. 21–52.
Харченко Т. Г. Розвиток особистості вчителя-рефлексивного практика як пріоритетна складова процесу гуманізації педагогічної освіти у Франції в другій половині ХХ століття. Вісн. Луган. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. 2011. № 5(216). С. 138–152.
Харченко Т. Г. Клінічний підхід до формування особистості вчителя-рефлексивного практика у Франції.
Порівняльно-педагогічні студії : наук.-пед. журн. 2011. № 1(7). С. 145–152.
Харченко Т. Г. До питання про розвиток рефлексії над практикою та її сутністю у французькій педагогічній освіті. Вісн. Луган. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. 2011. № 13(224). С. 193–202.
Altet M. Une formation professionnelle par l’analyse des pratiques et l’utilisation d’outils conceptuels issus de la re- cherche: modes cognitifs et modes d’ajustement. Les Siences de l’Éducation pour l’ère nouvelle. 1992. № 1–2.
Р. 27–58.
Altet M. Paquay L., Altet M., Charlier E., Perrenoud Ph.Les compétences de l’enseignant professionnel. Entre savoirs, schèmes d’action et adaptation : le savoir-analyser. Former des enseignants professionnels. Paris, Bruxelles : De Bœck Université, 1996. P. 27–40.
Altet M. L’analyse de pratiques : Une démarche de formation professionnalisante? Recherche et formation: Formes et dispositifs de la professionnalisation. 2000. № 35. Р. 25–39.
Blanchard-Laville C., Fablet D. L’analyse des pratiques professionnelles. Paris : L’Harmattan, 1996. 265 р.
Bussienne É., Tozzi М. Analysons nos pratiques professionnelles. Cahiers pédagogiques (septembre). 1996. № 346.
Р. 10–63.
Champy-Remoussenard P., Rothan В. De la mise en mots du travail à l’analyse des pratiques professionnelles : La formation d’étudiants de licence de Sciences de l’éducation. Recherche et formation: Formation continue des enseignants : les MAFPEN et Après. 1999. № 32. Р. 163–184.
Dias-Chiaruttini A. Former les enseignants au débat interprétatif : places et enjeux des styles enseignants. Repères : recherches en didactique du français langue maternelle. 2011. №44. doi: 10.4000/reperse.170.
Lamy M. et al. L’analyse des pratiques en vue du transfert des réussites. Paris : Ministère de l’Éducation nationale, de l’Enseignement supérieur et de la recherche, 1996. 296 р.
Maillebouis M., Vascencellos M-D. Un nouveau regard sur l’action éducative : l’analyse des pratiques profession- nelles. Perspectives documentaires en éducation. 1997. № 41. P. 35–67.
Perrenoud Ph., Tardif M., Lessard C., Gauthier C. De l’alternance à l’articulation entre théories et pratiques dans la formation des enseignants. Formation des maîtres et contextes sociaux. Perspectives internationales. Paris : PUF, 1998. P. 153–199.
Perrenoud Ph. De l’analyse de l’expérience au travail par situations-problèmes en formation des enseignants. Triquet E., Fabre-Col C. Recherche (s) et formation des enseignants. Grenoble : IUFM, 1998. P. 89–105.
Perrenoud Ph. Développer la pratique réflexive dans le métier d’enseignant. Paris : ESF éditeur, 2001. 224 p.
Perrenoud Ph. Le travail sur l’habitus dans la formation des enseignants. Analyse des pratiques et prise de conscience. Former des enseignants professionnels: Quelles stratégies? Quelles compétences? Paquay L., Altet M., Charlier E., Perrenoud Ph. Bruxelles : De Bœck, 1996. P. 181–208.
The Law of Ukraine «On Education» of 1 April 2004 № 1060-XII. Retrieved from http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/1060-12 (ukr).
Kharchenko, T. H. (2011). Rozvytok osobystosti vchytelia-refleksyvnoho praktyka yak priorytetna skladova protsesu humanizatsii pedahohichnoi osvity u Frantsii v druhii polovyni XX stolittia [The Development of the teach- er’s individuality of reflexive practitioner as a prioritized component of humanization process of ped- agogical education in France in the second part of the 20th century]. Visnyk Luhans'koho nacional'noho universytetu imeni Tarasa Shevchenka: Pedaghoghichni nauky, 5(216), 138–152 (ukr).
Kharchenko, T. H. (2011). Klinichnyi pidkhid do formuvannia osobystosti vchytelia-refleksyvnoho praktyka u Frantsii [Clinical аapproach toward the formation of teacher’s individuality of the reflexive practitioner in France]. Porivnjaljno-pedaghoghichni studiji : nauk.-ped. zhurnal, 1(7), 145–152 (ukr).
Kharchenko, T. H. (2011). Do pytannia pro rozvytok refleksii nad praktykoiu ta yii sutnistiu u frantsuzkii pedahohichnii osviti [The description of reflection development in practice and its essence in French pedagogical education]. Visnyk Luhans'koho nacional'noho universytetu imeni Tarasa Shevchenka: Pedaghoghichni nauky, 13(224), 193–202 (ukr).
Altet, M. (1992). Une formation professionnelle par l’analyse des pratiques et l’utilisation d’outils conceptuels issus de la recherche: modes cognitifs et modes d’ajustement [Professional education on the basis of practice analysis and the usage of conceptual instruments of the scientific research]. Les Siences de l’Éducation pour l’ère nouvelle, 1–2, 27– 58 (fr).
Altet, M. (1996). Les compétences de l’enseignant professionnel. Entre savoirs, schèmes d’action et adaptation : le savoir- analyser [Competences of the professional educator. Between knowledge, action schemes and adaptation: the ability to analyze]. M. Altet (Ed.). Paris, Bruxelles, France: De Bœck Université, 27–40 (fr).
Altet, M. (2000). L’analyse de pratiques : Une démarche de formation professionnalisante? [Practice analysis : Pro- fessional academic process ?]. Recherche et formation: Formes et dispositifs de la professionnalisation, 35, 25–39 (fr).
Blanchard-Laville, C., & Fablet, D. (1996). L’analyse des pratiques professionnelles [The analysis of the professional pra- tice]. Paris, France: L’Harmattan (fr).
Bussienne, É., & Tozzi, M. (1996). Analysons nos pratiques professionnelles [We analyse our professional practice].
Cahiers pédagogiques (septembre), 346, 10–63 (fr).
Champy-Remoussenard, P., & Rothan, M. (1999). De la mise en mots du travail à l’analyse des pratiques profession- nelles: La formation d’étudiants de licence de Sciences de l’éducation [From theory to analysis of the profes- sional activity: Training of licentiate students in pedagogic]. Recherche et formation: Formation continue des enseignants: les MAFPEN et Après, 32, 163–184 (fr).
Dias-Chiaruttini, A. (2011). Former les enseignants au débat interprétatif: places et enjeux des styles enseignants [Teachers’ training to professional activity: different styles of teachers’ work]. Repères: recherches en didac- tique du français langue maternelle, 44. doi: 10.4000/reperse.170 (fr).
Lamy, M. et al. (1996). L’analyse des pratiques en vue du transfert des réussites [Practice analysis with the purpose of sharing experience]. Paris, France: Ministère de l’Éducation nationale, de l’Enseignement supérieur et de la recherche (fr).
Maillebouis, M. (1997). Un nouveau regard sur l’action éducative : l’analyse des pratiques professionnelles [New ap- proach to educational action: the analysis of professional practice]. Perspectives documentaires en éducation, 41, 35–67 (fr).
Perrenoud, Ph. (1998). De l’alternance à l’articulation entre théories et pratiques dans la formation des enseignants [From alternation to theory connection with practice in the field of pedagogical education]. Ph. Perre- noud (Ed.). Paris, France: PUF, 153– 199 (fr).
Perrenoud, Ph., Triquet, E., & Fabre-Col, C. (1998). De l’analyse de l’expérience au travail par situations-problèmes en formation des enseignants [From experience analysis to work over problematic situations]. Recherche (s) et formation des enseignants, 89–105 (fr).
Perrenoud, Ph. (2001). Développer la pratique réflexive dans le métier d’enseignant [The development of reflexive prac- tice in teacher’s profession]. Paris, France: ESF éditeur (fr).
Perrenoud, Ph. (2011). Le travail sur l’habitus dans la formation des enseignants. Analyse des pratiques et prise de conscience [Work over habitus in teachers’ training. Practice analysis and understanding]. Former des ensei- gnants professionnels: Quelles stratégies? Quelles compétences? Ph. Perrenoud (Ed.). Bruxelles, Belgium: De Bœck, 181–208 (fr).
Opublikowane
Jak cytować
Numer
Dział
Licencja
Prawa autorskie (c) 2017 Тетяна Харченко
Praca jest udostępniana na licencji Creative Commons Attribution-NonCommercial 3.0 Unported License.
Тип ліцензії: Creative Commons Attribution Non-Commercial
Автор дозволяє:
- поширювати — копіювати, передавати свій твір,
- змінювати — переробляти, розвивати твір.
Умови такі:
- автор не дозволяє використовувати свій чи змінений твір з комерційною метою (Noncommercial),
- слід зберігати посилання на попередніх авторів у визначеній ними формі (Attribution). Ви повинні надати посилання на ліцензію та вказати, чи були внесені зміни. Ви можете це робити будь-яким розумним способом, але це не означає, що ліцензіат схвалює вас або ваше використання.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
