REMOTE SPECIAL COURSE «LATIN. BOTANY TERMINOLOGY» AS A MEANS OF BECOMING A PROFESSIONAL AND TERMINOLOGICAL COMPETENCE

Authors

DOI:

https://doi.org/10.28925/2226-3012.2019.8.8188

Keywords:

distance special course, professional and terminological competence, training

Abstract

The essence and advantages of distance learning as a form of organization of independent work in the professional training of future specialists are revealed. Formation of a professional term system is considered as a prerequisite for the formation of professional-terminological competence of a future teacher.
Independent work Outside the classroom process is expanding the amount of material to be absorbed (both theoretical and applied), assisting in preparing for the tests and examinations in professional disciplines. Today, integration of modern pedagogical and information technologies, their wide introduction into the educational process is very important. In the system of vocational education, issues of the culture of professional communication, are of particular importance. Imperfect knowledge of the professional terminology leads to the appearance of a significant number of typical errors, reducing the level of the culture of speech. An important role in mastering students’ knowledge of the special course «Latina. Botany terminology» is given to independent work, which gradually becomes one of the  leading forms.
Application of new information and telecommunication technologies in the educational process, creation, and use of modern electronic teaching aids and distance courses solve complex tasks of forming a single educational information environment.
Distance learning course «Latina. Botany Terminology» for future biology teacher is allows each student to work in an individual mode under the guidance of teachers. The content and structure of the distance e-learning course «Latin. Botany Terminology» for students of the Natural Department of Pedagogical Institutions of Higher Education is shown. The purpose of the distance special course, is to enrich the personality language culture, understanding the semantics and etymologies of biological terms.

Author Biography

Victoria Pererva, Department of Kryvyi Rih State Pedagogical University, Gagarin Av., 54, 50086, Kryvyi Rih, Ukraine

Assistant of Botany and Ecology

References

Галецький С., Галецька Т. Дистанційне навчання як елемент інформаційно-комунікаційних технологій в освіті. Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету. 2018. Вип.1. С. 54-62.

Грицай Н. Б. Система методичної підготовки майбутніх учителів біології в педагогічних університетах : автореф. дис. ... д-ра пед. наук - 13.00.02. Київ, 2016. 40 с.

Кривонос О. М., Кривонос М. П. Використання елементів дистанційного навчання у процесі вивчення сучасних інформаційних технологій студентами-філологами. Міжнародний науковий журнал, 2015. № 7. С. 48-55.

Лаврентьєва О. Спецкурс «Формування професійної творчості вчителя» як засіб становлення складових професійно-педагогічної культури майбутнього педагога. Витоки педагогічної майстерності. 2012. Вип. 10. С.170-175. «Наказ МОН від 25.04.2013 № 466 «Про затвердження Положення про дистанційне навчання». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0703-13 Половая Н. О. Дистанційне навчання як інноваційна форма освіти. Науково-теоретичний альманах «Грані». 2017. Т. 20. № 1(141). С. 27-31. DOI: 10.15421/17174.

Самойленко О. М. Моделі дистанційної освіти та основні етапи їх розвитку. Теорія і практика дистанційного навчання в післядипломній освіті. 2011. Вип.5 (18). С. 122-130.

Тільняк Н., Сидоренко Л., Тільняк А. Дистанційний курс навчання як форма організації самостійної україномовної підготовки студентів технічних спеціальностей. Наукові записки БДПУ.

Серія: Педагогічні науки. Бердянськ: БДПУ, 2019. Вип.1. С. 353-360. URL: https://pedagogy. bdpu.org.ua/wp-content/uploads/2019/05/40.pdf (дата звернення: 28.07.2019) Bernard R. M., Abrami P. C., Lou Y., Borokhovski E., Wade A., Wozney L., et al. How does distance education compare with classroom instruction? A meta-analysis of the empirical literature. Review of ducational Research, 2004. №3(74). 379–439. DOI: 10.3102/00346543074003379.

Simpson O. Supporting student in online, open and distance learning. London: Kogan page Limited, 2002. 237 p. DOI: 10.4324/9780203417003 Simonson M., Smaldino S., Zvacek S. M. Teaching and Learning at a Distance: Foundations of Distance Education. Information Age Publishing, 2014. 350 p. DOI: 10.1080/08923647.2011.589757

Ghalecjkyj, S., Ghalecjka, T. (2018). Dystancijne navchannja jak element informacijno-komunikacijnykh tekhnologhij v osviti [Distance learning as products, information and communication technologies in education]. Zbirnyk naukovykh pracj Umansjkogho derzhavnogho pedaghoghichnogho universytetu. Vyp.1. S. 54-62 (ukr).

Ghrycaj, N. B. (2016). Systema metodychnoji pidghotovky majbutnikh uchyteliv biologhiji v edaghoghichnykh universytetakh [The system of methodical preparation of future teachers of biology in pedagogical universities]: avtoref. dys. ... d-ra ped. nauk - 13.00.02. K. 40 s. (ukr).

Kryvonos, O. (2015). Vykorystannya elementiv dystancijnogo navchannya u procesi vyvchennya suchasnyx informacijnyx texnologij studentamy-filologamy [Using the elements of distance learning in the process of studying modern information technologies by students-philologists]. Mizhnarodnyj naukovyj zhurnal, 7, SS. 48-55 (ukr).

Lavrentjjeva, O. (2012). Speckurs «Formuvannja profesijnoji tvorchosti vchytelja» jak zasib stanovlennja skladovykh profesijno-pedaghoghichnoji kuljtury majbutnjogho pedaghogha [Spetskurs «Formation of professional creativity of the teacher» as means of formation of components of is rofessional-pedagogical culture of the future teacher]. Vytoky pedaghoghichnoji majsternosti.

Vyp. 10. S.170-175 (ukr).

Nakaz MON vid 25.04.2013 № 466 «Pro zatverdzhennja Polozhennja pro dystancijne navchannja» [On approval of the Regulations on distance learning]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/z0703-13 (ukr).

Polovaya, N.O. (2017). Dystantsiyne navchannya yak innovatsiyna forma osvity [Distance learning as an innovative form of education]. Naukovo-teoretychnyj aljmanakh «Ghrani». 2017. T. 20. №1(141).

S.27-31. DOI: 10.15421/17174 (ukr).

Samojlenko, O. M. (2011). Modeli dystancijnoji osvity ta osnovni etapy jikh rozvytku [Models of distance education and main stages of their development]. Teorija i praktyka dystancijnogho navchannja v pisljadyplomnij osviti. Vyp.5 (18). S.122-130 (ukr).

Tiljnjak, N., Sydorenko, L., Tiljnjak, A. (2019). Dystancijnyj kurs navchannja jak forma orghanizaciji samostijnoji ukrajinomovnoji pidghotovky studentiv tekhnichnykh specialjnostej [Distance learning as a form of organization of independent Ukrainian-language training of students of technical specialties]. Naukovi zapysky BDPU. Serija: Pedaghoghichni nauky. Berdjansjk: BDPU, 2019. Vyp.1. S.353-360. URL: https://pedagogy.bdpu.org.ua/wp-content/uploads/2019/05/40.pdf (ukr).

Bernard, R.M., Abrami P.C., Lou Y., Borokhovski E., Wade A., Wozney L., et al. (2004). How does distance education compare with classroom instruction? A meta-analysis of the empirical literature.

Review of Educational Research. №3(74). 379–439. doi: 10.3102/00346543074003379. (eng).

Simpson, O. (2002) Supporting student in online, open and distance learning/ London: Kogan page Limited, 237 p. DOI: 10.4324/9780203417003 (eng).

Simonson, M., Smaldino, S., Zvacek, S.M. (2014). Teaching and Learning at a Distance: Foundations of Distance Education. Information Age Publishing, 350 p. DOI: 10.1080/08923647.2011.5897 57 (eng).

Downloads


Abstract views: 220

Published

2019-10-01

How to Cite

Pererva, V. (2019). REMOTE SPECIAL COURSE «LATIN. BOTANY TERMINOLOGY» AS A MEANS OF BECOMING A PROFESSIONAL AND TERMINOLOGICAL COMPETENCE. OSVITOLOHIYA, (8), 81–88. https://doi.org/10.28925/2226-3012.2019.8.8188

Issue

Section

Quality assurance in higher education: ukrainian-polish experience