ЦИФРОВІЗАЦІЯ У ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ ФІЛОСОФСЬКИХ ДИСЦИПЛІН

Олександр Горбань; Світлана Вінтонів-Бахарєва

doi:10.28925/2412-124X.2025.14.8

Автор(и)

Олександр Горбань Київський столичний університет імені Бориса Грінченка https://orcid.org/0000-0003-2321-5963
Світлана Вінтонів-Бахарєва Київський столичний університет імені Бориса Грінченка https://orcid.org/0009-0000-3924-051X

DOI:

https://doi.org/10.28925/2412-124X.2025.14.8

Ключові слова:

викладання філософських дисциплін, генеративні моделі, діалогічність, критичне мислення, освітні платформи, освітні траєкторії, філософське знання, цифрова гуманітаристика, цифровізація, штучний інтелект.

Анотація

Стаття присвячена філософському аналізу трансформацій, що відбуваються у сфері викладання філософських дисциплін в умовах цифровізації вищої освіти. Автори досліджують вплив новітніх технологій, зокрема генеративних штучних інтелектуальних систем, на когнітивно-комунікативні практики та освітні траєкторії. Особливу увагу приділено зміні природи філософського діалогу, переосмисленню ролі викладача, складнощам оцінювання рефлексії та критичного мислення в цифровому середовищі. Водночас аналізуються позитивні аспекти цифрової епохи, як-от інноваційність форм викладання, доступність знання, нові формати занурення у філософське мислення через імерсивні технології. Автори наголошують на необхідності збереження специфіки філософського знання, яке не піддається повній алгоритмізації чи уніфікації. У статті також порушуються епістемологічні, методологічні та онтологічні виклики диджиталізації, що вимагають міждисциплінарного осмислення. Наголошено, що технологічні рішення в системі вищої освіті неможливо розглядати осторонь від гуманістичних цінностей та формування цілісної особистості. Акцентовано на зміні ролі всіх учасників освітнього процесу в цифровому освітньому середовищі. Слід також зазначити, що розуміння технічних і евристичних можливостей цифрових інструментів, які стають доступними за сучасної доби, є завданням всіх учасників освітнього процесу. Окреслено перспективи подальших досліджень у контексті адаптації освітнього процесу до нових технологічних умов з урахуванням гуманітарних вимірів.

Посилання

Voronkova, V. G., Nikitenko, V. O. (2022). Filosofiya cifrovoyi lyudini i cifrovogo suspilstva: teoriya i praktika: monografiya [Philosophy of the digital person and digital society: theory and practice: monograph]. Liha-Pres. https://doi.org/10.36059/978-966-397-250-3

Horban, O., Vintoniv-Bakharieva, S., Panasiuk, L. (2025). Kritichne mislennya yak svitoglyadna osnova protidiyi zagrozam gumanitarnoyi bezpeki [Critical Thinking as a Foundational Worldview for Mitigating Threats to Humanitarian Security]. Visnyk of the Lviv University Philosophical Political studies, 60, 45–52. https://doi.org/10.30970/PPS.2025.60.4

Ivanova, O. S., Kit, N., & Storozhyk, M. (2024). Filosofiya osviti v umovah cifrovoyi transformaciyi suspilnogo zhittya [Philosophy of education in the context of digital transformation of public life]. Humanities Studios: Pedagogy, Psychology, Philosophy, 12 (1), 141–148. https://doi.org/10.31548/hspedagog15(1).2024.141-148

Levytskyi, V. O., Radynskyi, S. V., Radynska, S. S. (2025). Osmislennya istorichnoyi osviti u filosofskomu konteksti j suchasnomu cifrovomu osvitnomu seredovishi [Understanding historical education in the philosophical context and the modern digital educational environment]. Bulletin of Academician Stepan Demyanchuk International University of Economics and Humanities. Series: Pedagogy and Psychology, 2, 91–97. https://doi.org/10.32782/3041-2021/2025-2-13

Sukhova, N. (2025). Cifrova transformaciya osviti: dolya filosofiyi yak disciplini gumanitarnogo ciklu [Digital Transformation оf Education: The Fate оf Philosophy as a Discipline of the Humanities Cycle]. Proceedings of the State University "Kyiv Aviation Institute". Philosophy. Cultural Studies, 1 (41), 58–63. https://doi.org/10.18372/2412-2157.41.19852

Alam, S., Hameed, A., Balogh, Z., & Haque, S. A. (2025). Digitalisation of Education: Challenges and Issues in Virtual Pedagogical Competence. Journal of Education Culture and Society, 16 (1), 165–177. https://doi.org/10.15503/jecs2025.2.165.177

Devterov, I., Tokar, L., Silvestrova, O., Lozo, O., & Poperechna, G. (2024). Philosophical Dimensions of Digital Transformation and Their Impact on the Future. Futurity Philosophy, 3 (4), 4–19. https://doi.org/10.57125/FP.2024.12.30.01

Horban, O., Babenko, L., Lomachinska, I., Hura, O., Martych, R. (2021). A knowledge management culture in the European higher education system. Scientific Bulletin of National Mining University, 1, 173–177. https://doi.org/10.33271/nvngu/2021-3/173

Horban, O., Martych, R., Soha, L., & Lohvyniuk, T. (2022). Socio-Philosophical Phenomenon of the Intelligentsia: The Genesis of the Formation of the Concept. WISDOM, 22 (2), 40–49. https://doi.org/10.24234/wisdom.v22i2.609

Horban, O., Protsenko, O., Tytarenko, V., Bulvinska, O. Melnychenko, O. (2022). Cultural economics: the role of higher education institution in shaping the value systems. Scientific Bulletin of National Mining University, 1, 128–132. https://doi.org/10.33271/nvngu/2022-1/128

Horban, O., Stadnyk, M., Martych, R., Mishchuk, A., Mishchuk, M. (2024). The role of higher education in the formation of humanitarian security of the state. La Revista Conhecimento & Diversidade, 16 (43), 302–321. https://doi.org/10.18316/rcd.v16i43.11850

Horban, O., Stadnyk, M., Tarasiuk, L., Martych, R., Vintoniv-Bakharieva, S., Panasiuk, L. (2025). Digitalization of Higher Education as a Tool for Improving Humanitarian Security. Journal of Theoretical and Applied Information Technology, 103 (18), 7656–7669. http://www.jatit.org/volumes/Vol103No18/28Vol103No18.pdf

Overono, A. L., & Ditta, A. S. (2025). The rise of artificial intelligence: A clarion call for higher education to redefine learning and reimagine assessment. College Teaching, 73 (2), 123–126. https://doi:10.1080/87567555.2023.2233653

Picciano, A. G. (2017). Theories and frameworks for online education: Seeking an integrated model. Online Learning, 21 (3), 166–190. https://doi.org/10.24059/olj.v21i3.1225

Salimova, R., Nurmanbetova, J., Kozhamzharova, M., Manassova, M., Aubakirova, S. (2025). Philosophy of education in a changing digital environment: an epistemological scope of the problem. AI & Society: Knowledge, Culture and Communication, 40, 1655–1666 https://doi.org/10.1007/s00146-024-01928-w

Shahzad, M. F., Xu, S., & Asif, M. (2025). Factors affecting generative artificial intelligence, such as ChatGPT, use in higher education: An application of technology acceptance model. British Educational Research Journal, 51 (2), 489–513. https://doi:10.1002/berj.4084

Solovei, V., Horban, Y., Samborska, O., Yarova, I., Melnychenko, I. (2023). Digital transformation of education in the context of the realities of the information society: problems, prospects. Revista de Tecnología de Información y Comunicación en Educación, 17 (2), 225–233. https://doi.org/10.46502/issn.1856-7576/2023.17.02.19

Wiesing, M., Comadran, G., Slater, M. (2025). Confusing virtual reality with reality – An experimental study. iScience, 28 (6), 1–25. https://doi.org/10.1016/j.isci.2025.112655