ІНТЕГРАЛЬНА КОНЦЕПЦІЯ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ ХОСЕ ОРТЕГА-І-ГАССЕТА

Автор(и)

  • Ярослав Хархула Академія Ігнатіанум у Кракові, вул. Koперніка 26, 31-501 Краків, Республіка Польща https://orcid.org/0000-0002-8470-7374

DOI:

https://doi.org/10.28925/2226-3012.2020.9.2

Ключові слова:

громадянська освіта, соціальна педагогіка, філософія обставин, Хосе Ортега-і-Гассет

Анотація

Стаття присвячена постатті Хосе Ортега-і-Гассета, мислителю ХХ століття, який започаткував нову школу філософії і зібрав навколо себе багато студентів. Іспанський мислитель зробив викладання та педагогіку своєю професією та покликанням життя, здобув славу «вихователя громадянина» або «політичного вихователя». Метою цієї статті є аналіз педагогічних аспектів соціальної теорії Хосе Ортега-і-Гассета. Так, педагогічні аспекти означеної теорії здебільшого орієнтовані на соціальні проблеми, ніж на метафізичні припущення. Філософія іспанського мислителя насичена глибокою педагогікою, якою він також керувався у своїй академічній роботі та громадській діяльності. Педагогіка у його теорії та праці має не лише дидактичний аспект, але, зрештою, є необхідним елементом політичної філософії, оскільки це спосіб організації суспільства та залучення людей до громадянського життя.
Філософські припущення цього автора, його концепція глобальної реальності значною мірою визначають його педагогіку. Філософія Ортеги-і-Гассета — це філософія, яка більше, ніж метафізика, зосереджується на проблемах соціальних обставин.
Стаття починається з аналізу вибраних аспектів біографії Ортеги-і-Гассета, приділяючи особливу увагу педагогічним посиланням, щоб краще показати еволюцію його поглядів та краще зрозуміти, наскільки різні ситуації «повсякденного життя» впливали на концепції, створені автором. Цей аналіз його біографії зосереджений на періоді, граничною датою якого є 1914 рік.
Зосереджено увагу на основних напрямах його досліджень, які визначають мислителя як представника лібералізму з чітким соціальним характером. Однак його концепцію еліти часто трактували як елітарну, близьку до консервативних установок, що стало результатом надто спрощеного тлумачення понять «маса» та «еліта» у міркуваннях іспанського філософа.

У роботі представлені вибрані аспекти біографії Хосе Ортеги-і-Гассета, у яких приділено особливу увагу педагогічним посиланням. У такій спосіб простежено еволюцію його поглядів та різні ситуації «повсяк- денного життя», що вплинули на концепції, створені автором.
Наступним етапом аналізу мислительської роботи Хосе Ортеги-і-Гассета стали концепції педагогічних поглядів. Цей період формування поглядів іспанського мислителя часто згадується в літературі як період «соціальної педагогіки», оскільки в ньому автор визначає освіту як засіб зміни та вдосконалення суспільства.

Біографія автора

Ярослав Хархула, Академія Ігнатіанум у Кракові, вул. Koперніка 26, 31-501 Краків, Республіка Польща

Доктор гуманітарних наук у галузі соціології (Ph.D), заступник директора Інституту педагогічних наук із дидактики

Посилання

Acevedo Guerra, J. (2014). Ortega, Renan y la idea de nación. Universitaria (es).

Almeida Amoedo, M (2014). (coord.), A vida como Projecto — senda de José Ortega y Gasset. Universidade de Évora (es).

Aranguren, J. L. (1958). La ética de Ortega. Taurus (es).

Arias Argüelles-Meres, L. (2005). Buscando un Ortega desde dentro: Una nueva biografía sobre el filósofo que fue «un acontecimiento». Septem Ediciones (es).

Assumção, J. (2012). Homem-massa. A filosofia de Ortega y Gasset e sua crítica à cultura massificada. Editora Bestiário / Fundación José Ortega y Gasset-Gregorio Marañón (por).

Castelló Meliá, J. C. (2009). La hermenéutica narrativa de Ortega y Gasset. Comares (es).

Cerezo Galán, P. (2011). José Ortega y Gasset y la razón práctica. Biblioteca Nueva / Fundación José Ortega y Gasset — Gregorio Marañón (es).

Gabriel-Stheeman, L. (2000). Función retórica del recurso etimológico en la obra de José Ortega y Gasset.

Toxosoutos (es).

Gaos, J. (2013). Los pasos perdidos. Escritos sobre Ortega y Gasset. Biblioteca Nueva / Fundación José Ortega y Gasset-Gregorio Marañón (es).

Gil Villegas, F. (1996). Los profetas y el mesías. Lukács y Ortega como precursores de Heidegger en el Zeitgeist de la modernidad (1900–1929). Fondo de Cultura Económica (es).

Lasaga Medina, J. (2003). José Ortega y Gasset (1883–1955). Vida y filosofía. Biblioteca Nueva / Fundación José Ortega y Gasset (es).

López Frías, F. (1985). Ética y política. En torno al pensamiento de José Ortega y Gasset. Promociones Publicitarias Universitarias (es).

Monfort Prades, J. M. (2014). Filosofía de la cultura en Ortega y Gasset. Entrevistas con expertos. Editorial Académica Española (es).

Ortega y Gasset, J. (1958). Obras completas, 6 tomos. Revista de Occidente (wszystkie przywołane w artykule pozycje tego autora zostały zaczerpnięte z niniejszej publikacji a przy każdej pozycji umieszczonej w bibliografii został wskazany rok wydania danej pozycji, a także numer tomu w którym się ona znajduje i zakres stron): Ortega y Gasset, J. (1906). La pedagogía del paisaje. T. 1, s. 53–57 (es).

Ortega y Gasset, J. (1907). Sobre los estudios clásicos. T. 1, s. 63–67 (es).

Ortega y Gasset, J. (1908). Asamblea para el progreso de las ciencias. T. 1, s. 99–110 (es).

Ortega y Gasset, J. (1910). La pedagogía social como programa político. T. 1, s. 503–521 (es).

Ortega y Gasset, J. (1911). Una respuesta a una pregunta. T. 1, s. 211–215 (es).

Ortega y Gasset, J. (1914). Meditaciones del Quijote. T. 1, s. 309–400 (es).

Romano, V. (1976). José Ortega y Gasset, publicista. Akal (es).

San Martín, J. (2012). La fenomenología de Ortega y Gasset. Biblioteca Nueva / Fundación José Ortega y Gasset (es).

Silver, P. W. (1978). Fenomenología y razón vital: Génesis de Meditaciones del Quijote de Ortega y Gasset.

Alianza (es).

Valero Lumbreras, Á. (2013). José Ortega y Gasset, diputado. De los Diputados (es).

Downloads


Переглядів анотації: 42

Опубліковано

2020-10-01

Як цитувати

Хархула, Я. (2020). ІНТЕГРАЛЬНА КОНЦЕПЦІЯ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ ХОСЕ ОРТЕГА-І-ГАССЕТА. ОСВІТОЛОГІЯ, (9), 13–20. https://doi.org/10.28925/2226-3012.2020.9.2

Номер

Розділ

Філософія та історія освіти