СТІЙКИ ГРУПИ, ЗРАЗКОВІ МОДЕЛІ, ЕФЕКТИВНІ СТРАТЕГІЇ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ СВІТОВОГО КЛАСУ

Олена  Слюсаренко

doi:10.28925/2226-3012.2014.3.7581

Автор(и)

Олена Слюсаренко

DOI:

https://doi.org/10.28925/2226-3012.2014.3.7581

Ключові слова:

Гарвардський університет, групова і субгрупова диференціація, моделі організації, організаційні параметри, рейтинг «Шанхайський», рейтингова динаміка, рейтингові індикатори, стратегії розвитку, топ-заклади вищої освіти

Анотація

Досліджено особливості динаміки топ-закладів вищої освіти на 1-30 місцях за рейтингом «Шанхайський» у 2003-2014 рр. Підтверджено прогнозовану стратифікацію інституцій на групи: дві стійкі – з одного Гарвардського університету на 1-му місці та з десяти закладів на 2-11 місцях, квазістійку – з 15 закладів на 12-26(30) місцях та нестійку – з чотирьох закладів на 27-30 місцях (у 2014 р.). Виявлено субгрупування закладів другої групи впродовж 2004-2014 рр. у три стійкі підгрупи. Доповнення шести рейтингових індикаторів 12-ма організаційними параметрами дало змогу пояснити диференціацію закладів й описати різні інституційні моделі та стратегії розвитку. До переліку таких параметрів, які виявляють певний кореляційний зв’язок з рейтинговими досягненнями, входять наступні. Це – кількість студентів, частки міжнародних студентів та магістрантів і докторантів, бюджет, унормований на студента бюджет, конкурс вступників на бакалаврські (магістерські) програми, кількість постдокторантів, відношення чисельності постдокторантів і студентів, обсяг фінансування досліджень і розробок, частка бюджету на дослідження і розробки, видатки на дослідження і розробки на одного студента, вік закладу. Гарвардський університет, демонструючи найбільш збалансовані та стабільні параметри, продовжує збільшувати конкурентні переваги, відтак є взірцевим. Аргументовано існування двох зразкових моделей організації та двох ефективних стратегій розвитку високорейтингових закладів: 1) моделі параметричної збалансованості та спеціалізованої концентрації, 2) стратегії універсалізації та профілізації. Показано більшу конкурентоспроможність приватних інституцій.

Посилання

Lugovyy, V.I. (2011). Managing the quality of teaching in higher education: theoretical-methodological and practical aspects. Psykholoho-pedahohichni zasady proektuvannya innovatsiynykh tekhnolohiy vykladannya u vyshchiy shkoli: monohrafiya / [avt. kol.: V. Luhovyy, M. Levshyn, O. Bondarenko ta in.; za zah. red. V.P. Andrushchenka, V.I. Luhovoho]. – K.– Rozd. 1, [pidrozd. 1.1]. – S. 5–34. [in Ukrainian].

Opublikovano novyy reytynh Webometrics (stanom na 12.02.2014) «Novyny «Yevro Osvita» http://www.euroosvita.net/index.php/?category=1&id=3099 (28.09.2014).

Lugovyy, V.I., & Slyusarenko, O.M., & Talanova, Zh.V. (2011). Using higher education institutions international ranking for identification of top university capacity. Vyshcha osvita Ukrayiny. – Dodatok 2 do No 3, tom I (26). Tematychnyy vypusk «Vyshcha osvita Ukrayiny u konteksti intehratsiyi do yevropeys’koho osvitn’oho prostoru». – 700 s. – S. 296–308. [in Ukrainian].

Lugovyy, V.I., & Slyusarenko, O.M., & Talanova, Zh.V. (2014). National Self-Governance in the U.S. Higher Education: Experience for Ukraine.

Vyshcha osvita Ukrayiny: Teoretychnyy ta naukovo-metodychnyy chasopys. 1. – Dodatok 1: Nauka i vyshcha osvita. – Kyyiv, 256 s. – S. 217–225. [in Ukrainian].

Luhovyy, V.I., & Kalashnikova, S.A., & Slyusarenko, O.M., & Talanova, Zh.V. (2013). Nobel Laureates and Top Higher Education Institutions, Countries and Continents with Leading University Potential. Vyscha osvita Ukrayiny: teoretychnyy ta naukovo-metodychnyy chasopys, 4, 128 s. – S. 10-20. [in Ukrainian].

Lugovyy, V.I., & Slyusarenko, O.M., & Talanova, Zh.V. (2014). Postdoctoral Training as an Educational Mean for Getting the Highest Research (academic) Qualifications. Problemy osvity: Nauk. zb. / Instytut innovatsiynykh tekhnolohiy i zmistu osvity MON Ukrayiny. – K., – Vypusk 78, chastyna 1. – 296 s. – S. 3–14. [in Ukrainian].

Luhovyy, V.I., & Slyusarenko, O.M., & Talanova, Zh.V. (2014). Diversity, Resources and Reserves in the Development Strategies of Top Institutions of Higher Education in the World. Visnyk Kyyivs’koho natsional’noho universytetu tekhnolohiy ta dyzaynu. – 2014. – Tematychnyy vypusk «Efektyvnist’ orhanizatsiyno-ekonomichnoho mekhanizmu innovatsiynoho rozvytku vyshchoyi osvity Ukrayiny». – 467 s. – S. 8–23. [in Ukrainian].

Luhovyy, V.I., & Slyusarenko, O.M., & Talanova, Zh.V. (2014). Higher Education Top-Institutions “Orbits” Stratification and Stability in the World. Vyscha osvita Ukrayiny: teoretychnyy ta naukovo-metodychnyy chasopys, 2, 13-20 [in Ukrainian].

Talanova, Zh.V. (2010). Doctorate Education in the World and Ukraine: monograph [Tekst] / Zh. V. Talanova. – K.: Milenium. 476 s. [in Ukrainian].

QS World University Rankings – 2012: http://www.topuniversities.com/university-rankings/world-university-rankings/2012 (28.09.2014).

Table 20. Higher education R&D expenditures, ranked by FY 2012 R&D expenditures: FYs 2003–12 – http://ncsesdata.nsf.gov/herd/2012/html/HERD2012_DST_20.html (30.9.2014)

Table 46. Institutions ranked by number of postdoctoral appointees in science, engineering, and health, by field: 2012 – http://ncsesdata.nsf.gov/gradpostdoc/2012/html/GSS2012_DST46.html (24.9.2014).

World University Rankings 2014-2015 – Times Higher Education – 2014. http://www.timeshighereducation.co.uk/world-university-rankings/2014-15/world-ranking (2.10.2014).