ГРОМАДЯНСЬКА ОСВІТА І ФОРМОУТВОРЕННЯ ЕЛІТ У СУСПІЛЬНІЙ ТЕОРІЇ ХОСЕ ОРТЕГА-І- ГАССЕТ

Автор(и)

  • Jarosław Charchuła Академія Ігнатіанум в кракові, вул. Коперника 26, 31-501 Краков, Республіка польша https://orcid.org/0000-0002-8470-7374

DOI:

https://doi.org/10.28925/2226-3012.2019.8.6571

Ключові слова:

Хосе Ортега-і-Гассет, громадянська освіта, приватність, еліти, лібералізм

Анотація

Суспільна концепція Хосе Ортега-і-Гассет, розроблена на початку двадцятого століття, залишається актуальною і по теперішній час. У запропонованій статті наголошено на важливості громадянської освіти для створення фундаменту з метою будівництва демократичного суспільства і формоутворення еліт. У світлі лібералізму Хосе Ортега-і-Гассет в статті піддані аналізу важливі засади становлення і розвитку свободи, громадянської освіти, а також формування еліт. Зазначені концептуальні положення автора проаналізовані в контексті дотримання приватності щодо кожного громадянина. Така позиція, на думку автора, є центром і джерелом всіх дій індивіда. У статті наголошено на провідній думці Хосе Ортега-і-Гассет про те, що форма приватності складає головну мету громадянської освіти і є гарантом формування еліт у суспільстві.

Біографія автора

Jarosław Charchuła, Академія Ігнатіанум в кракові, вул. Коперника 26, 31-501 Краков, Республіка польша

Доктор гуманітарних наук у галузі соціології, заступник директора Інституту педагогічних наук з дидактики

Посилання

Abad, P., Juan, J. (1992). El método de la razón vital y su teoría en Ortega y Gasset. Madrid: Teatropoe (es).

Abellán, J. (2003). Ortega y Gasset en la filosofía española. Madrid: Tecnos (es).

Almeida Amoedo, M. (2014). A vida como Projecto — senda de José Ortega y Gasset. Évora: Universidade de Évora (es).

Aguilar, E. (1986). Sobre el liberalismo en Ortega. Buenos Aires: Instituto Torcuato di Tella (es).

Aranguren, J. L. (1958). La ética de Ortega. Madrid: Taurus (es).

Burón González, M. (1992). La historia y su naturaleza. Ensayo sobre Ortega. Madrid: Akal Universitaria (es).

Cacho Viu, V. (2000). Los intelectuales y la política. Perfil público de Ortega y Gasset. Madrid: Biblioteca Nueva (es).

Cerezo Galán, P. (2011). José Ortega y Gasset y la razón práctica. Madrid: Biblioteca Nueva / Fundación José Ortega y Gasset — Gregorio Marañón (es).

Charchuła, J. (2018). „Kulturowe cele rozwoju naukowego. Misja uniwersytetu w koncepcji José Ortegi y Gasseta”. Kultura i Edukacja 3 (121), 231–243. DOI: 10.15804/kie.2018.03.15 (pol).

Dupeurix, A. (2013). Zrozumieć Habermasa, Warszawa: Oficyna Naukowa (pol).

Durkheim, E. (1977). The Evolution of Educational Thought, Londyn: Routledge and Kegan Paul, 1977 (eng).

Elorza, A. (1984). La razón y la sombra: una lectura política de Ortega y Gasset. Barcelona: Anagrama (es).

Fernández Agis, D. (2007). El desarrollo del pensamiento político de Ortega y Gasset. Santa Cruz de Tenerife: Idea (es).

Ferreiro Lavedán, I. (2005). La teoría social de Ortega y Gasset: los usos. Madrid: Biblioteca Nueva (es).

García, C, Juan, F. (1993). Ontología y sociología en Ortega y Gasset. Granada: Universidad de Granada (es).

Gray, R. (1994). José Ortega y Gasset: el imperativo de la modernidad. Madrid: Espasa-Calpe (es).

Haro Honrubia, A. (2008). Élites y masas. Filosofía y política en la obra de José Ortega y Gasset. Madrid: Biblioteca Nueva / Fundación José Ortega y Gasset (es).

Leszczyna, D. (2009). „Projekt filozofii witalnej w ujęciu José Ortegi y Gasseta”. Roczniki filozoficzne 1 (LVII), 127-155 (pol).

Lipski, A. (2013). Alienacja kultury jako zjawisko społeczne i kategoria opisowo-normatywna. Katowice: Uniwersytet Ekonomiczny w Katowicach (pol).

Llano Alonso, F. H. (2010). El Estado en Ortega y Gasset. Madrid: Dykinson (es).

López de la Vieja, T. (1996). Política de la vitalidad. España invertebrada de José Ortega y Gasset. Madrid: Tecnos (es).

López de la Vieja, T. (1997). Política y sociedad en José Ortega y Gasset. En torno a “Vieja y nueva política”.

Barcelona: Anthropos (es).

López Frías, F. (1985). Ética y política. En torno al pensamiento de José Ortega y Gasset, Barcelona: Promociones Publicitarias Universitarias (es).

Maharg, J. (1992). José Ortega y Gasset. Madrid: Cultura Hispánica (es).

Martín, F. J. (1999). La tradición velada: Ortega y el pensamiento humanista. Madrid: Biblioteca Nueva (es).

Menéndez Alzamora, M. (2006). La Generación del 14. Una aventura intelectual. Madrid: Siglo Veintiuno de España (es).

Nigris, F. (2005). Libertad y método: El liberalismo desde la perspectiva personal de Ortega y Marías. Madrid: Fundación Universitaria Española (es).

Ortega y Gasset, J. (1958). Obras completas, 6 tomos. Madrid: Revista de Occidente (wszystkie przywołane w artykule pozycje tego autora zostały zaczerpnięte z niniejszej publikacji a przy każdej pozycji umieszczonej w bibliografii został wskazany rok wydania danej pozycji, a także numer tomu w którym się ona znajduje i zakres stron): Ortega y Gasset, J. (1908). Asamblea para el progreso de las ciencias. T. 1, s. 99 — 110 (es).

Ortega y Gasset, J. (1923a). El tema de nuestro tiempo. T., 1, s.141 — 203 (es).

Ortega y Gasset, J. (1927). Espíritu de la letra. T. 3, s. 513 — 599 (es).

Ortega y Gasset, J. (1940). Ideas y Creencias. T. 5, s. 463 — 474 (es).

Ortega y Gasset, J. (1906). La pedagogía del paisaje. T. 1, s. 53 — 57 (es).

Ortega y Gasset, J. (1910). La pedagogía social como programa político. T. 1, s. 503 – 521 (es).

Ortega y Gasset, J. (1914). Meditaciones del Quijote. T. 1, s. 309 — 400 (es).

Ortega y Gasset, J. (1930a). Misión de la Universidad. T. 4, s. 311 — 353 (es).

Ortega y Gasset, J. (1923b). Pedagogía y anacronismo. T.1, s. 731 — 733 (es).

Ortega y Gasset, J. (1930b). Rebelión de las masas. T.4, s. 3 — 310 (es).

Ortega y Gasset, J. (1933). Sobre el estudiar y el estudiante, T. 4, s. 545 — 554 (es).

Ortega y Gasset, J. (1907). Sobre los estudios clásicos. T. 1, s. 63 — 67 (es).

Ortega y Gasset, J. (1911). Una respuesta a una pregunta. T. 1, s. 211 — 215 (es).

Polit, K. (2005). Kryzys cywilizacji Zachodu w myśli José Ortegi y Gasseta. Lublin: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej (pol).

Sánchez Cámara, I. (1986). La teoría de la minoría selecta en el pensamiento de Ortega y Gasset. Madrid: Tecnos (es).

San Martín, J. (2005). Ortega en circunstancia. Madrid: Biblioteca Nueva / Fundación José Ortega y Gasset (es).

Zea, L. «Ortega, filosofía desde la barbarie». Cuadernos Americanos 44.2 (1985): 45-58 (es).

Downloads


Переглядів анотації: 7

Опубліковано

2019-10-01

Як цитувати

Чарчула, Я. . (2019). ГРОМАДЯНСЬКА ОСВІТА І ФОРМОУТВОРЕННЯ ЕЛІТ У СУСПІЛЬНІЙ ТЕОРІЇ ХОСЕ ОРТЕГА-І- ГАССЕТ. ОСВІТОЛОГІЯ, (8), 65–71. https://doi.org/10.28925/2226-3012.2019.8.6571

Номер

Розділ

Соціологія та культурологія освіти