ГРОМАДЯНСЬКА ОСВІТА І ФОРМОУТВОРЕННЯ ЕЛІТ У СУСПІЛЬНІЙ ТЕОРІЇ ХОСЕ ОРТЕГА-І- ГАССЕТ

Автор(и)

  • Jarosław Charchuła Академія Ігнатіанум в кракові, вул. Коперника 26, 31-501 Краков, Республіка польша https://orcid.org/0000-0002-8470-7374

DOI:

https://doi.org/10.28925/2226-3012.2019.8.6571

Ключові слова:

Хосе Ортега-і-Гассет, громадянська освіта, приватність, еліти, лібералізм

Анотація

Суспільна концепція Хосе Ортега-і-Гассет, розроблена на початку двадцятого століття, залишається актуальною і по теперішній час. У запропонованій статті наголошено на важливості громадянської освіти для створення фундаменту з метою будівництва демократичного суспільства і формоутворення еліт. У світлі лібералізму Хосе Ортега-і-Гассет в статті піддані аналізу важливі засади становлення і розвитку свободи, громадянської освіти, а також формування еліт. Зазначені концептуальні положення автора проаналізовані в контексті дотримання приватності щодо кожного громадянина. Така позиція, на думку автора, є центром і джерелом всіх дій індивіда. У статті наголошено на провідній думці Хосе Ортега-і-Гассет про те, що форма приватності складає головну мету громадянської освіти і є гарантом формування еліт у суспільстві.

Біографія автора

Jarosław Charchuła, Академія Ігнатіанум в кракові, вул. Коперника 26, 31-501 Краков, Республіка польша

Доктор гуманітарних наук у галузі соціології, заступник директора Інституту педагогічних наук з дидактики

Посилання

Abad, P., Juan, J. (1992). El método de la razón vital y su teoría en Ortega y Gasset. Madrid: Teatropoe (es).

Abellán, J. (2003). Ortega y Gasset en la filosofía española. Madrid: Tecnos (es).

Almeida Amoedo, M. (2014). A vida como Projecto — senda de José Ortega y Gasset. Évora: Universidade de Évora (es).

Aguilar, E. (1986). Sobre el liberalismo en Ortega. Buenos Aires: Instituto Torcuato di Tella (es).

Aranguren, J. L. (1958). La ética de Ortega. Madrid: Taurus (es).

Burón González, M. (1992). La historia y su naturaleza. Ensayo sobre Ortega. Madrid: Akal Universitaria (es).

Cacho Viu, V. (2000). Los intelectuales y la política. Perfil público de Ortega y Gasset. Madrid: Biblioteca Nueva (es).

Cerezo Galán, P. (2011). José Ortega y Gasset y la razón práctica. Madrid: Biblioteca Nueva / Fundación José Ortega y Gasset — Gregorio Marañón (es).

Charchuła, J. (2018). „Kulturowe cele rozwoju naukowego. Misja uniwersytetu w koncepcji José Ortegi y Gasseta”. Kultura i Edukacja 3 (121), 231–243. DOI: 10.15804/kie.2018.03.15 (pol).

Dupeurix, A. (2013). Zrozumieć Habermasa, Warszawa: Oficyna Naukowa (pol).

Durkheim, E. (1977). The Evolution of Educational Thought, Londyn: Routledge and Kegan Paul, 1977 (eng).

Elorza, A. (1984). La razón y la sombra: una lectura política de Ortega y Gasset. Barcelona: Anagrama (es).

Fernández Agis, D. (2007). El desarrollo del pensamiento político de Ortega y Gasset. Santa Cruz de Tenerife: Idea (es).

Ferreiro Lavedán, I. (2005). La teoría social de Ortega y Gasset: los usos. Madrid: Biblioteca Nueva (es).

García, C, Juan, F. (1993). Ontología y sociología en Ortega y Gasset. Granada: Universidad de Granada (es).

Gray, R. (1994). José Ortega y Gasset: el imperativo de la modernidad. Madrid: Espasa-Calpe (es).

Haro Honrubia, A. (2008). Élites y masas. Filosofía y política en la obra de José Ortega y Gasset. Madrid: Biblioteca Nueva / Fundación José Ortega y Gasset (es).

Leszczyna, D. (2009). „Projekt filozofii witalnej w ujęciu José Ortegi y Gasseta”. Roczniki filozoficzne 1 (LVII), 127-155 (pol).

Lipski, A. (2013). Alienacja kultury jako zjawisko społeczne i kategoria opisowo-normatywna. Katowice: Uniwersytet Ekonomiczny w Katowicach (pol).

Llano Alonso, F. H. (2010). El Estado en Ortega y Gasset. Madrid: Dykinson (es).

López de la Vieja, T. (1996). Política de la vitalidad. España invertebrada de José Ortega y Gasset. Madrid: Tecnos (es).

López de la Vieja, T. (1997). Política y sociedad en José Ortega y Gasset. En torno a “Vieja y nueva política”.

Barcelona: Anthropos (es).

López Frías, F. (1985). Ética y política. En torno al pensamiento de José Ortega y Gasset, Barcelona: Promociones Publicitarias Universitarias (es).

Maharg, J. (1992). José Ortega y Gasset. Madrid: Cultura Hispánica (es).

Martín, F. J. (1999). La tradición velada: Ortega y el pensamiento humanista. Madrid: Biblioteca Nueva (es).

Menéndez Alzamora, M. (2006). La Generación del 14. Una aventura intelectual. Madrid: Siglo Veintiuno de España (es).

Nigris, F. (2005). Libertad y método: El liberalismo desde la perspectiva personal de Ortega y Marías. Madrid: Fundación Universitaria Española (es).

Ortega y Gasset, J. (1958). Obras completas, 6 tomos. Madrid: Revista de Occidente (wszystkie przywołane w artykule pozycje tego autora zostały zaczerpnięte z niniejszej publikacji a przy każdej pozycji umieszczonej w bibliografii został wskazany rok wydania danej pozycji, a także numer tomu w którym się ona znajduje i zakres stron): Ortega y Gasset, J. (1908). Asamblea para el progreso de las ciencias. T. 1, s. 99 — 110 (es).

Ortega y Gasset, J. (1923a). El tema de nuestro tiempo. T., 1, s.141 — 203 (es).

Ortega y Gasset, J. (1927). Espíritu de la letra. T. 3, s. 513 — 599 (es).

Ortega y Gasset, J. (1940). Ideas y Creencias. T. 5, s. 463 — 474 (es).

Ortega y Gasset, J. (1906). La pedagogía del paisaje. T. 1, s. 53 — 57 (es).

Ortega y Gasset, J. (1910). La pedagogía social como programa político. T. 1, s. 503 – 521 (es).

Ortega y Gasset, J. (1914). Meditaciones del Quijote. T. 1, s. 309 — 400 (es).

Ortega y Gasset, J. (1930a). Misión de la Universidad. T. 4, s. 311 — 353 (es).

Ortega y Gasset, J. (1923b). Pedagogía y anacronismo. T.1, s. 731 — 733 (es).

Ortega y Gasset, J. (1930b). Rebelión de las masas. T.4, s. 3 — 310 (es).

Ortega y Gasset, J. (1933). Sobre el estudiar y el estudiante, T. 4, s. 545 — 554 (es).

Ortega y Gasset, J. (1907). Sobre los estudios clásicos. T. 1, s. 63 — 67 (es).

Ortega y Gasset, J. (1911). Una respuesta a una pregunta. T. 1, s. 211 — 215 (es).

Polit, K. (2005). Kryzys cywilizacji Zachodu w myśli José Ortegi y Gasseta. Lublin: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej (pol).

Sánchez Cámara, I. (1986). La teoría de la minoría selecta en el pensamiento de Ortega y Gasset. Madrid: Tecnos (es).

San Martín, J. (2005). Ortega en circunstancia. Madrid: Biblioteca Nueva / Fundación José Ortega y Gasset (es).

Zea, L. «Ortega, filosofía desde la barbarie». Cuadernos Americanos 44.2 (1985): 45-58 (es).

Downloads


Переглядів анотації: 134

Опубліковано

2019-10-01

Як цитувати

Charchuła, J. . (2019). ГРОМАДЯНСЬКА ОСВІТА І ФОРМОУТВОРЕННЯ ЕЛІТ У СУСПІЛЬНІЙ ТЕОРІЇ ХОСЕ ОРТЕГА-І- ГАССЕТ. ОСВІТОЛОГІЯ, (8), 65–71. https://doi.org/10.28925/2226-3012.2019.8.6571

Номер

№ 8 (2019): ОСВІТОЛОГІЯ

Розділ

Культурологія та соціологія освіти

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Jarosław Charchuła

Ліцензії Creative Commons

Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства – Некомерційна 3.0 Міжнародна.

Тип ліцензії: Creative Commons Attribution Non-Commercial

Автор дозволяє:

  • поширювати — копіювати, передавати свій твір,
  • змінювати — переробляти, розвивати твір.

Умови такі:

  • автор не дозволяє використовувати свій чи змінений твір з комерційною метою (Noncommercial),
  • слід зберігати посилання на попередніх авторів у визначеній ними формі (Attribution). Ви повинні надати посилання на ліцензію та вказати, чи були внесені зміни. Ви можете це робити будь-яким розумним способом, але це не означає, що ліцензіат схвалює вас або ваше використання. 

Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.