ОСВІТОЛОГІЯ – ДИСКУРС З ВИЗНАЧЕННЯ ЦІЄЇ ДИСЦИПЛІНИ ТА ЇЇ СУСПІЛЬНОГО ЗНАЧЕННЯ

Автор(и)

  • Тадеуш Левовицький

DOI:

https://doi.org/10.28925/2226-3012.2014.3.1116

Ключові слова:

освітологія, розуміння науки, визначення наукової дисципліни, суспільне визнання та корисність

Анотація

У статті розглянуто гуманістичну традицію та сучасні реалії; охарактеризовано комплексні підходи до освітніх проблем. Особлива увага приділяється науковій ідентифікації освітології. Наголошено на існуванні різних підходів до розуміння педагогічних наук. Важливою частиною дискусії є суспільне значення та визнання педагогічних наукових дисциплін. У заключній частині роботи зроблено висновок про необхідність подальшого поглиблення наукової ідентифікації освітології та її розвитку як науки.

Посилання

Arystoteles: Polityka. De Agostini: „Altaya”, Warszawa 2002

Biggs J. B.: Educology: The theory of educational practice. „Contemporary Educational Psychology” 1976, vol. 1, Contributing Paper 1.1. in History and Philosophy of Educology. The Institut of History and Philosophy of Educology for Developing Democracies in the World, an Initiative of Educology Research Associates (USA (ERA/USA) – por. http://www.era-usa.net

Choruża L. L.: Eticznij rozwitok piedagoga. „Akademwidaw”, Kijiw 2012

Choruża L. L.: Aksjologiczni zasadi oswitołogii: dierżawa, suspilstwo i osobisttnist. „Oświatologia/ Oswitołogia” 2012, t. I

Christensen J. E., Fisher J. E.: Educology as an organizational concept for schools of teacher education, colleges of education and facultaties of education. „International Journal of Educology” 2006, vol. 20, no 2

Czernucha N.: Socjologija oswiti w strukturi oswitołogii. „Oświatologia/Oswitołogia” 2013, t. II

Dacenko J. O.: Oswitołogiczni akcenti oswitnoi politiki. „Oświatologia/Oswitołogia” 2012, t. I

Duraj-Nowakowa K.: Modelowanie systemowe w pedagogice. Wyd. Naukowe WSP, Kraków 1997

Duraj-Nowakowa K.: Podejścia całościowe do pedagogiki: wybór. Wyd. UR, Rzeszów 2008

Kałasznikowa S. A.: Koncepcija liderstwa w uprawlinni oswitnimi sistemami. „Oświatologia/Oswitołogia”n2012, t. I Kot S.: Historia wychowania. Wyd. „Żak”, Warszawa 1996

Krajewski W.: Prawa nauki. Przegląd zagadnień metodologicznych. KiW, Warszawa 1982

Kremień W. G.: Oswita i nauka w Ukraini – innowacijni aspekti: strategia, realizacija, rezultati. Gramota, Kijiw 2005

Kremień W. G.: Filozofia oświaty. Wyd. ITE-PIB, Radom 2008

Kremień W. G., Lewowicki T., Sysojewa S. (red.): Probliemi oswiti u Polszczi ta w Ukraini w konteksti procesiw globalizacji ta ewrointegracji. Kijiw-Żitomir 2009

Kremień W. G., Lewowicki T., Sysojewa S. (red.): Paradygmaty oświatowe i edukacja nauczycieli. WSP ZNP, UP, Warszawa-Kraków 2010

Kuhn T.: Struktura rewolucji naukowych. PWN, Warszawa 1968

Kuźma J.: Nauka o szkole: studium monograficzne, zarys koncepcji. OW „Impuls”, Kraków 2005

Kuźmienko O. M.: Oswitołogia – nowyj napriam integrowanowo piznannja oswiti. „Oświatologia/ Oswitołogia” 2012, t. I

Kwieciński Z., Śliwerski B. (red.): Pedagogika. T. I. PWN, Warszawa 2008

Lewowicki T.: Szkic do dziejów metodologii pedagogiki. „Rocznik Pedagogiczny”, t. 24. KNP PAN, Warszawa 2001

Lewowicki T. (red.): Pedagogika we współczesnym dyskursie humanistycznym. OW „Impuls”, WarszawaKraków 2004

Lewowicki T.: O tożsamości, kondycji i powinnościach pedagogiki. ITE-PIB, Warszawa-Radom 2007

Lewowicki T., Ogniewjuk W. O., Sysojewa S. O. (red.): Całościowe ujęcia edukacji – ku spotkaniu z oświatologią. WSP ZNP, Warszawa 2011

Lewowicki T.: Szkic do dziejów całościowych ujęć zagadnień oświaty – ku spotkaniu z oświatologią. „Oświatologia/Oswitołogia” 2012, t. I

Moroz O. O.: Media – oswita u strukturi oswitołogii. „Oświatologia/Oswitołogia” 2012, t. I

Ogniewjuk W. O.: Fiłosofia oswiti ta si misce w strukturi naukowich doslidżeń fenomenu oswiti. Naukowometodiczni żurnał „Szljach oswiti” 2009, nr 4 (54)

Ogniewjuk W. O. (red.): Oswitołogija: witoki naukowogo napriamu. Ministierstwo oswiti i nauki, mołodi ta sportu Ukraini, Kijwskij uniwiersitet im. Borisa Grinczenka, Kijiw 2012

Ogniewjuk W. O.: Fiłosofija oswiti ta si misce w strukturi naukowych doslidżeń fenomienu oswiti. „Oświatologia/Oswitołogia” 2012, t. I

Ogniewjuk W. O.: Osnowni tendencii rozwitku suczasnoi oswiti. „Oświatologia/Oswitołogia” 2013, t. II

Pestulovic N.: Edukološka istrazivanija. Školske novine, Zagreb 1987

Platon: Państwo. T. I i II. Alfa-Wera, Warszawa 1994

Pojasok T.: Oswitnija politika jak obiekt miżdisciplinarnych doslidżeń. „Oświatologia/Oswitołogia” 2013, t. II

Sauch P. J. : Suczasna oswita. Portret bez prikras. ŻDU im. I. Franka, Żitomit 2012

Sysojewa S. O.: Sfera oswiti jak obiekt doslidżenija. „Oświatologia/Oswitołogia” 2012, t. I

Sysojewa S. O.: Oswitni reformi: oswitołogiczni kontekst. „Oświatologia/Oswitołogia” 2013, t. II

Szarota Z., Szlosek F. (red.): Interdyscyplinarność pedagogiki i jej subdyscypliny. UP, APS, ITE-PIB, Radom 2013

Śliwerski B. (red.): Pedagogika. T. 1-4. GWP, Gdańsk 2006-2010

Wołoszyn S.: Dzieje wychowania i myśli pedagogicznej w zarysie. PWN, Warszawa 1964

Wołoszyn S. (wybór i opracowanie): Źródła do dziejów wychowania i myśli pedagogicznej. T. I i II. PWN, Warszawa 1965-1966.

Downloads


Переглядів анотації: 105

Опубліковано

2022-09-23

Як цитувати

Левовицький , Т. (2022). ОСВІТОЛОГІЯ – ДИСКУРС З ВИЗНАЧЕННЯ ЦІЄЇ ДИСЦИПЛІНИ ТА ЇЇ СУСПІЛЬНОГО ЗНАЧЕННЯ. ОСВІТОЛОГІЯ, (3), 11–16. https://doi.org/10.28925/2226-3012.2014.3.1116

Номер

№ 3 (2014): ОСВІТОЛОГІЯ

Розділ

Методологічні засади освітології

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Тадеуш Левовицький

Ліцензії Creative Commons

Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства – Некомерційна 3.0 Міжнародна.

Тип ліцензії: Creative Commons Attribution Non-Commercial

Автор дозволяє:

  • поширювати — копіювати, передавати свій твір,
  • змінювати — переробляти, розвивати твір.

Умови такі:

  • автор не дозволяє використовувати свій чи змінений твір з комерційною метою (Noncommercial),
  • слід зберігати посилання на попередніх авторів у визначеній ними формі (Attribution). Ви повинні надати посилання на ліцензію та вказати, чи були внесені зміни. Ви можете це робити будь-яким розумним способом, але це не означає, що ліцензіат схвалює вас або ваше використання. 

Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.