ЕВОЛЮЦІЯ ОСВІТНІХ ПАРАДИГМ У СУЧАСНОМУ НАУКОВОМУ ДИСКУРСІ
DOI:
https://doi.org/10.28925/2226-3012.2020.9.4Ключові слова:
аттрактори, біфуркаційні стани, исипативні структури, освітня парадигма, парадигма, синергетична методологія, синергетична парадигма освіти, флуктуаціїАнотація
У статті здійснено аналіз феномену освітньої парадигми як філософської і як педагогічної категорії.
Зазначено вагомість освітніх парадигм для модернізації та розвитку освітньої сфери як каталізатора зрушень та якісних перетворень у ній.
Метою статті стало методологічне обґрунтування освітньої програми в контексті сучасних трансформаційних перетворень у соціумі.
Зосереджено увагу на дефініціях «парадигма», «педагогічна парадигма», «освітня парадигма». Наведено дискурс науковців щодо зазначених понять та з’ясовано спільні та відмінні змістові відтінки між ними.
Виокремлено та згруповано різні типи освітніх парадигм в залежності від цілей, які вони несуть у своєму змісті.
До проведеного аналізу, зазначено, що освітня парадигма завжди, в будь-яку історичну епоху виступає в ролі парадигмальної ідеї розвитку освіти. Акцентовано на тому, що місія педагогіки полягає в зміні та динаміці освітньої парадигми, як такої, що надає підґрунтя інноваційним підходам щодо розвитку освітньої галузі, змісту та організації навчання і взаємодії основних суб’єктів освіти.
Зауважено, що в педагогіці бракує метасистемних теорій, системи взаємоузгоджених понять і катего- рій, а натомість домінують емпіричні висновки.
Новою інноваційною освітньою парадигмою зазначено — синергетичну. Освіту можна вважати синергетичною системою, процеси самоорганізації якої цілком доцільно описати такими категоріями, як: біфуркації, флуктуації, аттрактори, дисипативні структури та ін.
Зазначено, що розуміння синергетичної парадигми та взаємопов’язаних з нею методик є дискусійним полем. Доведено, що ця обставина призводить до перегляду усталених, традиційних уявлень про освіту, та є підґрунтям до якісних змін у її розвитку.
Посилання
Батечко Н. Г. Акмесинергетична модель підготовки викладача вищої школи в умовах магістратури.
Педагогічний процес. 2012. № 5. С. 14–23.
Бермус А. Т. Контекст и структура парадигмального подхода в современной теории образования.
URL: www.ebiblioteka.lt/resursai/Uzsienio%20leid (дата звернення: 15.03.2020).
Бондаревская Е. В. Педагогика: личность в гуманистических теориях и системах воспитания. URL: https://www.pedagogika-cultura.ru/po-rubrikam-3/problemy-obrazovaniya-formirovanie- dukhovnosti-i-kultury/bondarevskaya-e-v-gumanitarnaya-metodologiya-nauki-o-vospitanii (дата звернення: 15.03.2020).
Бордовська Н. В., Реан А. А. Педагогика : учебник для вузов. Санкт-Петербург : Питер, 2000. 304 с.
Гончаренко С. У. Український педагогічний словник. Київ : Либідь, 1997. 376 с.
Гофрон А. Різні погляди на Європу і проектування освітніх концепцій. Вища освіта України. 2005. № 1. С. 37–43.
Дем’яненко Н. Педагогічна парадигма вищої школи України: генеза й еволюція. Філософія освіти. 2006. № 2 (4). С. 256–265.
Зязюн І. А. Освітні парадигми та педагогічні технології у вимірах філософії освіти. Науковий вісник МДУ імені В. О. Сухомлинського. 2006. № 1.33. С. 22–26.
Зязюн І. А. Філософія педагогічної ідеї : Монографія. Черкаси : Вид-во від ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2008. 608 с.
Кедров Б. М. О научных революциях. Наука и жизнь. 1975. № 10. С. 54.
Кремень В. Г. Освіта і наука в Україні — інноваційні аспекти. Стратегія. Реалізація. Результати. Київ : Грамота, 2005. 448 с.
Кремень В. Сучасний навчальний процес як синергетична система. Освітні реформи: місія, дійсність, рефлексія : монографія. Київ : ТОВ «Видавниче підприємство «Едельвейс», 2003. 460 с.
Крисоватий А. Основні парадигми освіти та їх сутнісна характеристика. Психологія і суспільство. 2015. № 1. С. 114–121.
Кун Т. Структура научных революций / Т. Кун : пер. с англ. (2-е изд.). Москва : Прогресс, 1997. 300 с.
Огієнко О. І. Тенденції розвитку освіти дорослих у скандинавських країнах : Монографія / за ред.
Н. І. Ничкало. Суми : Елада, 2008. 444 с.
Освітологія: хрестоматія / укл.: В. О. Огнев’юк, С. О. Сисоєва. Київ : ВП «Едельвейс», 2013. 728 с.
Платонов К. В. Краткий словарь системы психологических понятий (2-е изд., перер. и доп.). Москва : Высшая школа, 1984. 176 с.
Предборська І. Філософські обриси сучасної освіти : монографія. Суми : ВТД «Університетська книга», 2006. 226 с.
Романенко М. І. Освітня парадигма: генезис ідей та систем. Донецьк : Промінь, 2000. 160 с.
Світлична В. В., Чистіліна Т. О. Освітній простір в умовах глобалізації: парадигмальний плюралізм і перспективи інтеграції. Гуманітарний часопис. 2013. № 2. С. 83–92.
Селевко Г. К. Энциклопедия образовательных технологий. Москва : Народное образование, 2006.
Т. 1. 845 с.
Сисоєва С. О., Соколова І. В. Проблеми неперервної професійної освіти: тезаурус наукового дослідження. Київ : Видавничий Дім «ЕКМО», 2010. 362 с.
Gnitecki I. Reformy w oswiacie-paradygmaty, strategie and uwarunrowania globalne. Encyklopedia Pedagogichna XXI wieku / red. nawkovy T. Pilch. Warschawa : Wyd. Akademichie «Zak». 2006.
Tom V. Р. 104–105.
Batechko, N. Gh. (2012). Akmesynerghetychna modelj pidghotovky vykladacha vyshhoji shkoly v umovakh maghistratury [Acmesynergetic model of higher school teacher training in the conditions of master’s degree]. Pedaghoghichnyj process, 5, 14–23 (ukr).
Bermus, A. T. Kontekst y struktura paradyghmaljnogho podkhoda v sovremennoj teoryy obrazovanyja [Context and structure of the paradigmatic approach in the modern theory of education]. Elibrary. www. ebiblioteka.lt/resursai/Uzsienio%20leid (rus).
Bondarevskaya, E. V. Pedagogika: lichnost’ v gumanisticheskikh teoriyakh i sistemakh vospitaniya [Pedagogy: personality in humanistic theories and systems of education]. Pedagogika Kul’tury. https://www. pedagogika-cultura.ru/po-rubrikam-3/problemy-obrazovaniya-formirovanie-dukhovnosti-i- kultury/bondarevskaya-e-v-gumanitarnaya-metodologiya-nauki-o-vospitanii (ukr).
Bordovs’ka, N. V. & Rean, A. A. (2000). Pedagogika [Pedagogy]. Piter (ukr).
Dem’janenko, N. (2006). Pedaghoghichna paradyghma vyshhoji shkoly Ukrajiny: gheneza j evoljucija [Different views on Europe and the design of educational concepts]. Filosofija osvity, 2 (4), 256–265 (ukr).
Ghofron, A. (2005). Rizni poghljady na Jevropu i proektuvannja osvitnikh koncepcij [Different views on Europe and the design of educational concepts]. Vyshha osvita Ukrajiny, 1, 37–43 (ukr).
Ghoncharenko, S. U. (1997). Ukrajinsjkyj pedaghoghichnyj slovnyk [Ukrainian pedagogical dictionary]. Lybidj (ukr).
Gnitecki, I. (2006). Reformy w oswiacie-paradygmaty, strategie and uwarunrowania globalne. Encyklopedia Pedagogichna XXI wieku. T. V. Wyd.Akademichie «Zak» (pol).
Kedrov, B. M. (1975). O nauchnykh revolyuciyakh [About scientific revolutions]. Nauka I zhizn’, 10, 54 (rus).
Kremenj, V. (2003). Suchasnyj navchaljnyj proces jak synerghetychna systema. Osvitni reformy: misija, dijsnistj, refleksija [Modern educational process as a synergetic system. Educational reforms: mission, reality, reflection]. TOV «Vydavnyche pidpryjemstvo «Edeljvejs» (ukr).
Kremenj, V. Gh. (2005). Osvita i nauka v Ukrajini — innovacijni aspekty. Strateghija. Realizacija. Rezuljtaty [Education and science in Ukraine — innovative aspects. Strategy. Realization]. Ghramota (ukr).
Krysovatyj, A. (2015). Osnovni paradyghmy osvity ta jikh sutnisna kharakterystyka [Basic paradigms of education and their essential characteristics]. Psykhologhija i suspiljstvo, 1, 114–121 (ukr).
Kun, T. (1997). Struktura nauchnykh revolyucij [The structure of scientific revolutions]. Progress (rus).
Oghijenko, O. I. (2008). Tendenciji rozvytku osvity doroslykh u skandynavsjkykh krajinakh [Tendencies of development of adult education in the Scandinavian countries]. Elada (ukr).
Oghnev’juk, V. O., & Sysojeva S. O. (Eds.). (2013). Osvitologhija: khrestomatija [Osvitology: a textbook]. VP «Edeljvejs» (ukr).
Platonov, K. V. (1984). Kratkiy slovar sistemyi psihologicheskih ponyatiy [A short dictionary of the system of psychological concepts]. Vyisshaya shkola (rus).
Predborsjka, I. (2006). Filosofsjki obrysy suchasnoji osvity [Philosophical outlines of modern education]. VTD «Universytetsjka knygha» (ukr).
Romanenko, M. I. (2000). Osvitnja paradyghma: ghenezys idej ta system [Educational paradigm: genesis of ideas and systems]. Prominj (ukr).
Selevko, G. K. (2006). Entsiklopediya obrazovatelnyih tehnologiy [Encyclopedia of educational technologies].
T. 1. Narodnoe obrazovanie (rus).
Svitlychna, V. V., & Chystilina, T. O. (2013). Osvitnij prostir v umovakh ghlobalizaciji: paradyghmaljnyj pljuralizm i perspektyvy integhraciji. [Educational space in the context of globalization: paradigmatic pluralism and prospects for integration]. Ghumanitarnyj chasopys, 2, 83–92 (ukr).
Sysojeva, S. O., & Sokolova, I. V. (2010). Problemy neperervnoji profesijnoji osvity: tezaurus naukovogho doslidzhennja [Problems of continuous professional education: thesaurus of scientific research].
Vydavnychyj Dim «EKMO» (ukr).
Zjazjun, I. A. (2006). Osvitni paradyghmy ta pedaghoghichni tekhnologhiji u vymirakh filosofiji osvity [Educational paradigms and pedagogical technologies in the dimensions of the philosophy of education]. Naukovyj visnyk MDU imeni V. O. Sukhomlynsjkogho, 1.33, 22–26 (ukr).
Zjazjun, I. A. (2008). Filosofiya pedahohichnoyi ideyi [Philosophy of pedagogical idea]. Vyd-vo vid CHNU imeni Bohdana Khmel’nyts’koho (ukr).
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Ніна Батечко , Микола Михайліченко
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства – Некомерційна 3.0 Міжнародна.
Тип ліцензії: Creative Commons Attribution Non-Commercial
Автор дозволяє:
- поширювати — копіювати, передавати свій твір,
- змінювати — переробляти, розвивати твір.
Умови такі:
- автор не дозволяє використовувати свій чи змінений твір з комерційною метою (Noncommercial),
- слід зберігати посилання на попередніх авторів у визначеній ними формі (Attribution). Ви повинні надати посилання на ліцензію та вказати, чи були внесені зміни. Ви можете це робити будь-яким розумним способом, але це не означає, що ліцензіат схвалює вас або ваше використання.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.